1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Стандарти НАТО - лише за системних реформ

Катерина Луцька
27 жовтня 2016 р.

Як саме виглядає співпраця НАТО з Україною? Про допомогу Києву з реформуванням оборонної сфери та те, наскільки швидко відбуваються зміни, DW поговорила з керівником офісу зв'язку НАТО в Україні Александером Вінніковим.

https://p.dw.com/p/2RjW2
Фото: Georges Gobet/AFP/Getty Images

Александер Вінніков - керівник офісу зв’язку НАТО в Україні вже понад рік. До призначення на цю посаду він приїжджав в Україну з короткими відрядженнями кілька разів як співробітник ОБСЄ. З DW Вінніков зустрівся у переддень зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО, що проходить у Брюсселі 26-27 жовтня, і розповів про те, як відбувається реалізація затвердженого на Варшавському саміті НАТО в липні комплексного пакету допомоги в Україні, та оцінив темпи реформ, які мають наблизити країну до стандартів НАТО.

DW: Пане Вінніков, у липні, під час Варшавського саміту НАТО, було ухвалено комплексний пакет допомоги Україні? Що вдалось зробити за ці майже чотири місяці?

Керівник офісу зв’язку НАТО в Україні Александер Вінніков
Керівник офісу зв’язку НАТО в Україні Александер ВінніковФото: Ukrinform

Александер Вінніков: Це справді комплексний пакет допомоги, що включає понад 40 конкретних адаптованих для України заходів у 13 ключових напрямках. Загальна мета допомоги - підтримати реформи у секторі безпеки і оборони України. Нині основну увагу ми приділяємо розробці закону про основи національної безпеки та активно опікуємося реформуванням СБУ.

Перший дуже важливий, бо перетворить реформи на закон - вони вже не будуть політичними заявами, а стануть юридичними зобов’язаннями. Засади цивільного контролю демократичного нагляду мають бути головними у цьому законі. Проект концепції з реформування СБУ завершений у серпні і перебуває тепер на стадії схвалення. Ідеться насамперед про перетворення СБУ на спеціальну службу європейського зразка, яка зможе краще адаптуватись до нових викликів і загроз державній безпеці.

З української перспективи реформи тривають довго, а їх результати не завжди помітні. Чи задоволене керівництво НАТО темпами змін?

На Варшавському саміті спільна комісія Україна-НАТО привітала величезний поступ України у реалізації реформ у багатьох галузях. Ідеться, зокрема, і про макроекономічну стабілізацію, про реформу судової системи, деякий поступ в антикорупційній діяльності, реформи поліції і, безперечно, у оборонній галузі. Але чимало викликів залишається.

Які саме виклики, що залишаються, є першочерговими?

Якщо говорити про сферу безпеки і оборони, то за ці два роки Україна досягла чимало. За допомогою волонтерів і відділу міністерства оборони, який опікується реформами, запущено дуже багато проектів, що покращують життя солдатів і військовослужбовців. Ідеться про логістику, медичне обслуговування, реформу системи харчування. Це насправді дуже позитивні зміни, які ми схвалюємо, але вони, на жаль, не є системними. Лише системне реформування дасть Україні змогу вийти на стандарти НАТО, а вона цього сама і прагне.

Як темп реалізації реформ в Україні впливає на перспективи вступу України до НАТО?

Керівництво України мудро поставилось до цього завдання -  спершу реформи, а далі можна ставити питання про членство.  Цей процес надто складний, і Україна поставила мету пройти його до кінця 2020 року. Тобто ще три роки на те, аби досягти бажаних стандартів. Насправді це дуже амбітна мета, але ми тут для того, щоби допомогти Україні її досягнути. Адже йдеться не лише про технічні стандарти, пов’язані з устаткуванням, спорядженням, тобто зміни у царині безпеки і оборони. Це і речі, які далеко виходять за ці межі, як от розбудова демократії, верховенства права, ринкової економіки. Наші члени, що приєднались до нас останніми роками, мусили пройти цей довгий шлях від пострадянської системи до стандартів НАТО. 

На саміті у Брюсселі 26-27 жовтня обговорюють присутність НАТО як на східних кордонах країн-учасників, так і в басейні Чорного моря. Як це вплине на безпекову ситуацію в регіоні?

На Варшавському саміті у липні країни Альянсу ухвалили рішення посилити нашу присутність на східних та на південних кордонах Альянсу. Це найбільше посилення присутності сил НАТО від часу "холодної війни".  Йдеться про Естонію, Латвію, Литву і Польщу. Там будуть тактично-батальйонні групи, в кожній країні по одній.  Це показує нашу консолідованість та згуртованість перед загрозою. Тобто будь-який потенційний агресор знатиме, що, напавши на одного з союзників, отримає реакцію від усіх, з обох боків Атлантичного океану.

Три питання, три відповіді: як виглядає співпраця НАТО з Україною? (26.10.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою