Свита СС: наглядачки з нацистського концтабору ″Равенсбрюк″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.08.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Свита СС: наглядачки з нацистського концтабору "Равенсбрюк"

Понад три тисячі жінок працювали наглядачками у нацистському концтаборі "Равенсбрюк". Виставка "Свита СС" - більше, ніж шокуючий погляд на їхню діяльність.

Наглядачки у концентраційному таборі Равенсбрюк вітають у 1941 році рейхсфюрера СС Гайнріха Гіммлера (четвертий праворуч)

Наглядачки у концентраційному таборі "Равенсбрюк" вітають у 1941 році рейхсфюрера СС Гайнріха Гіммлера (четвертий праворуч)

Докори сумління? Каяття? Марію Мандл (Maria Mandl) ці почуття не обходили. "У таборі не було нічого поганого", - казала незадовго до своєї смерті старша наглядачка жіночого концентраційного табору "Равенсбрюк". 36-річну жінку стратили 1948 року як військового злочинця, смертний вирок їй винесли у Кракові. Її жахлива кар'єра - невід'ємна частина постійної виставки про жіночих наглядачок "Свита СС", розташованої у меморіальному комплексі "Равенсбрюк". Саме такими й хотіли бачити своїх наглядачок самопроголошені "люди вищої раси": вірними лінії партії та нещадними.

Мандл же відповідно до викривленої логіки націонал-соціалістичного режиму мала такі риси, що свідчили про її вище покликання: 1942 року, через три роки у "Равенсбрюку", її перевели у табір смерті "Аушвіц". Там вона заснувала дівочий оркестр, який мав грати під час транспортування в'язнів та страт. Австрійка, безсумнівно, була однією з найжорстокіших з-понад 3300 наглядачок концентраційного табору, яких у "Равенсбрюку" підготували до брутальної роботи. Концентраційний табір, розташований у 80 кілометрах на північ від Берліна, був центром набору та "навчання" жінок-наглядачок. У 1940 році, коли уже тривала Друга світова війна, наглядачок підпорядкували гітлерівським елітним загонам CC (SS, Schutzstaffel, захисні загони - військово-поліційна організація нацистів. - Ред).

Розроблену 2004-го року, а нині оновлену виставку назвали "Свита СС", що точно передає її суть. Місце виставки теж продумане: колишній будинок наглядачок поруч із концентраційним табором. З 1939 до 1945 року лише мур та колючий дріт відділяли злочинниць від загалом близько 140 тисяч їхніх жертв - переважно жінок, дітей та молоді.

"Ти хоч і дама, але я можу тебе бити"

На виставці можна почути, до яких катувань і свавілля були приречені ув'язнені концтабору. Деякі інтерв'ю свідків були записані понад 20 років тому. Так, на відео полька Урсула Вінска розповідає, як Мандл просто неба жорстоко била літню жінку. Коли ж на допомогу літній прийшла інша ув'язнена, її відразу закрили у бункері. А потім щодня місяці поспіль її били в обличчя і при цьому, насміхаючись, казали: "Ти хоч і дама, але я можу тебе бити".

У концтаборі в'язнів під контролем тримали вівчарками

У концтаборі в'язнів під контролем тримали вівчарками

Були там наглядачки, які ніби проявляли ознаки людяності. Так, полька Генріка Станека розповідає, як одна дозволила їй скупатись в озері після брудної роботи на полі цукрових буряків. "Вона дала нам навіть рушник", - згадує колишня ув'язнена концтабору "Равенсбрюк".

Робота у концтаборі - "привабливіша за безмозку роботу на конвеєрі"

Що довше тривала війна, то складніше було нацистам знайти добровольців наглядачками. Оголошення друкували навіть у газетах - щоправда, слово "концтабір" у них не використовували. У "Ганноверському кур'єрі" у 1944 році писали: "Для військової служби шукаємо здорових жінок у віці від 20 до 40 років". Оплату пропонували згідно з тарифами державної служби. "Крім того, надаються житло, харчування та одяг (уніформа)".

Такі перспективи спокусили багатьох жінок. Серед них була і Вальтраут Ґ., яка в інтерв'ю у 2003 році зізналася, що погодилася на роботу у концентраційному таборі з фінансових причин. Вона була старшою з п'яти сестер: "Тож я довго не замислювалась, натомість подумала: добре, якщо я можу там більше заробити, то піду туди". Не засумнівалась у виборі й Анна Ґ. Їх робота в концтаборі здалася "більш привабливою, ніж безмозка робота на конвеєрі" на якійсь фабриці.  

До відповідальності притягнули небагатьох

Лише дуже невелика кількість жінок цьому явно пручалися. Одна з них - Крістель Венцель (Christel Wenzel), службовиця в оборонній промисловості. Її під час своїх досліджень віднайшла кураторка виставки Сімоне Ерпель.

Наглядачка концтабору Йоганна Ланґефельд (ц)

Наглядачка концтабору Йоганна Ланґефельд (ц) мешкала зі своїм сином Гербертом (л) у поселенні СС Равенсбрюк. Дівчинка (п) - донька подруги-наглядачки.

Від Венцель вимагали, щоб вона "дала зрозуміти в'язням концтабору, що вони мають хибне уявлення про державу та життя, та настановити їх до активної допомоги фюреру та нації". Це протирічило сумлінню Крістель Венцель. Негативних наслідків її опір не мав.

Та й потім більшості наглядачок концтаборів не було чого боятися. Зрештою, відбулось лише 77 судових процесів, каже кураторка та історикиня Сімоне Ерпель. Страта, як у випадку з Марією Мандл, чи тривалі строки ув'язнення були винятками. Пізніші розслідування теж завершувалися здебільшого без жодних наслідків для вже літніх наглядачок концентраційних таборів. Востаннє у лютому 2020 року у федеральній землі Бранденбург закрили вісім справ щодо "Равенсбрюку": сім - через неможливість розгляду та допиту недієздатних підозрюваних, одну - через недостатньо обґрунтовану підозру у скоєнні злочину.

Чи справжня уніформа нацистів, ніхто не знає

"Невинна" - на цьому вердикті наполягали наглядачки концтаборів у нечисленних процесах проти них. На їхній погляд, цим вони сказали все, хоча насправді не сказали нічого, що могло би бодай якось допомогти їхнім жертвам. Через 75 років після звільнення концтабору "Равенсбрюк" ця глава німецького правосуддя стала "історією" - висловився про це один прокурор в інтерв'ю, яке теж можна почути на виставці.

Свита СС та цивільні працівниці концтабору, які після 1945 року перебували у американських таборах для інтернованих

Свита СС та цивільні працівниці концтабору, які після 1945 року перебували у американських таборах для інтернованих

На виставці також є приміщення, де йдеться про "факти та фікцію". Постать наглядачки концтабору у кіно та в літературі є також однією з тем, як і торгівля нацистськими артефактами. Так, видання відомого романа Бернгарда Шлінка (Bernhard Schlink) "Читець", який переклали 50-ма мовами та за яким зняли фільм, експонується біля сірої уніформи СС. "Це може бути підробкою" - підписаний незрозумілого походження одяг. Справжнім є, натомість, кашкет наглядачки концтабору, який колишній французький в'язень подарував меморіальному комплексу "Равенсбрюк".

Лялька у формі СС

Лялька у формі СС

Лялька у формі СС за склом

У дальньому кутку на виставці у скляній вітрині є ще один експонат - лялька на ім'я Сількен Флос. Так звуть головну героїню американського фільму Франка Міллера "Месник" (2008). Скарлетт Йоганнсон грає головну героїню історії, заснованої на серії коміксів Вілла Айснера 1940-50-х років. Сюжет - кримінальний, з містичними та комічними елементами. Лялька у меморіальному комплексі "Равенсбрюк" - білявка в уніформі СС. Її можна придбати в інтернеті, а можна вважати суцільним несмаком.

Реклама