Євроінтеграція, Крим і газ: нова німецька коаліція і ″українське питання″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.11.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Євроінтеграція, Крим і газ: нова німецька коаліція і "українське питання"

Партії, які формують новий уряд Німеччини, представили коаліційну угоду. Чого чекати від Берліна у ключових для Києва питаннях, таких як європейська інтеграція України, а також відносини з Росією і анексія Криму?

Лідери партій нової урядової коаліції: Крістіан Лінднер (ВДП), Олаф Шольц (СДПН), Анналена Бербок і Роберт Габек (Зелені)

Лідери партій нової урядової коаліції, зліва направо: Крістіан Лінднер (ВДП), Олаф Шольц (СДПН), Анналена Бербок і Роберт Габек (Зелені)

Нова урядова коаліція у Німеччині обіцяє продовжувати підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. На перший погляд, у цьому немає нічого нового. Такі обіцянки робив і попередній уряд. Водночас, СДПН, Вільна демократична партія і Зеленіу своїй коаліційній угоді зробили нові важливі для України акценти. На відміну від уряду на чолі з Анґелою Меркель (Angela Merkel), нова коаліція не лише згадує, що анексія Криму суперечить міжнародному праву, але й вимагає у Росії "негайно покласти їй край", так само як і "насильству на сході України" і спробам дестабілізувати Україну.

"Cтабільні" відносини з Росією замість "хороших"

Загалом коаліційна угода свідчить про новий підхід до відносин з Росією. Якщо попередній уряд, попри анексію Криму і роль Москви у конфлікті на Донбасі, наголошував, що все одно прагне "хороших" відносин з Росією. То у нинішній угоді вже йдеться не про "хороші" відносини, а про готовність до "змістовних і стабільних" відносин з Росією, а також до конструктивного діалогу.

"Стає очевидно, що тональність стала більш жорсткою", - констатував у розмові з DW політолог Ганс-Геннінг Шредер (Hans-Henning Schröder). Коментуючи нову коаліційну угоду, професор Інституту Східної Європи у Вісмарі зауважив, зокрема, що у Берліні у майбутньому, будуючи відносини з Росією, хочуть більше зважати на інтереси партнерів у Східній Європі. "Наголошується, що у Східній Європі потрібно більше безпеки, при цьому мають більше враховуватися інтереси країн Центральної і Східної Європи", - зауважує Шредер. Він критикує, однак, що за цими політичними сигналами поки не видно чіткої концепції.

Кроком вперед вважає переоцінку підходу до відносин з Росією історик і політичний оглядач Ян Клаас Берендс (Jan Claas Behrends) з Центру дослідження новітньої історії у Потсдамі. Коаліційна угода, на його думку, засвідчила, що частина провідних соціал-демократів, які традиційно сповідують проросійські погляди, поступилися ініціативою Зеленим і лібералам у цьому питанні, які дотримуються жорсткішої лінії у відповідь на російську агресію проти України.

"Не можна недооцінювати ступінь фрустрації в (очолюваному дотепер соціал-демократом Гайко Маасом) міністерстві закордонних справ і серед тих у СДПН, хто і після 2014 року майже вісім років робив ставку на діалог. Показове приниження голови європейської дипломатії Жозепа Борреля торік у Москві, а також нещодавня публікація дипломатичного листування Гайко Мааса (голови німецького МЗС - Ред.) з його російським колегою Сергієм Лавровим - таке не може залишатися без відповіді. Скільки приниження ще можна стоїчно витримати?", - пояснив у розмові з DW Берендс послаблення позицій "проросійських" кіл у СДПН, яка є старшим партнером у новій урядовій коаліції.

"Східне партнерство" і почерк Зелених

Новим також є те, що у коаліційній угоді цього разу приділяється значна увага "Східному партнерству" ЄС. Майбутній уряд Німеччини планує спільно з європейськими партнерами "працювати над його подальшим розвитком". А Україна, Молдова і Грузія, "які прагнуть вступу до ЄС", мусять мати змогу "наближатися (до ЄС - Ред.) завдяки послідовним реформам у сфері зміцнення засад правової держави і ринкової економіки".

Хоча це формулювання і не містить чітко сформульованої перспективи вступу до ЄС, показовою є вже сама згадка про євроінтеграційні прагнення східних партнерів у коаліційній угоді. Єдиною партією, яка у свої передвиборчій програмі згадувала про перспективу членства України та інших східних партнерів ЄС, були Зелені. "Країнам" Східного партнерства", які мають угоди про асоціацію з ЄС, ми хочемо тримати відкритим шлях вступу до ЄС", - йдеться у програмі Зелених, які у новому уряді номінують на посаду голови МЗС свою співголову Анналену Бербок (Annalena Baerbock).

Клаас Берендс припускає, що відсутність чітко прописаного визнання перспективи членства України в ЄС - результат політичного компромісу. Але вже сама згадка європейських амбіцій східних партнерів - важливий сигнал, вважає Берендс. "Перспектива членства в ЄС - ключовий стимул для реформ. Взагалі не згадувати про неї - позбавляти самих себе важеля впливу на ситуацію в країнах, які прагнуть членства в ЄС", - констатує німецький оглядач.

Лідерка Зелених Анналена Бербок очолить МЗС Німеччини

Лідерка "Зелених" Анналена Бербок очолить МЗС Німеччини

Зброї не буде

Для України та інших країн "Східного партнерства" зміна уряду у Німеччині може означати шанс на нові імпульси у європейській інтеграції, зазначає Берендс. Водночас, багато чого залежить від того, наскільки сильною фігурою у новому уряді буде голова МЗС. "У попередніх урядах зовнішньополітичне відомство було слабким, ініціативу з багатьох питань перебрало на себе відомство федерального канцлера. Анналена Бербок - молода і енергійна політикиня. У неї є всі шанси ствердитися на цій посаді", - каже Клаас Берендс.

Водночас, уявлення німецьких Зелених про те, як підтримувати Україну у протистоянні з Росією, можуть дуже відрізнятись від очікувань Києва. Яскравим свідченням цього став нещодавній візит до України співголови партії Роберта Габека (Robert Habeck). В інтерв'ю журналістам політик сказав, що не виключає поставок оборонного озброєння до України. Утім, одразу після повернення до Німеччини Габек дав задню і заявив, що поділяє позицію Бербок про те, що зброю Німеччина Україні не постачатиме. Зрештою, Зелені в один голос стали говорити, що Україні треба постачати хіба що засоби для розмінування і транспортування поранених.

А що з "Північним потоком-2"?

Однією з інтриг у сфері зовнішньої політики під час коаліційних переговорів було питання того, що далі робити з газогоном "Північний потік-2". Соціал-демократи підтримують цей проєкт. А Зелені і ліберали у своїх передвиборчих програмах вимагали його зупинки. Зрештою, нові урядові партії, схоже, зійшлися на найменшому спільному знаменнику: про цей проєкт у коаліційній угоді просто не згадують.

Натомість у коаліційній угоді зазначено, що партії майбутнього уряду "прагнуть поглиблення енергетичного партнерства з Україною, із сильними амбіціями у сфері відновлюваної енергетики, виробництва зеленого водню, енергоефективності і зменшення викидів вуглекислого газу". Все це Україні пообіцяв ще минулий уряд після того, як Берлін домовився з Вашингтоном, що США відмовляться від санкцій проти європейських компаній, задіяних у будівництві "Північного потоку-2"

 

Дивитись відео 06:51

Газ в обхід України: як Росія "шантажує" Європу (30.09.2021)

DW.COM