Суд над головними нацистськими злочинцями розпочався в Нюрнберзі 20 листопада 1945 року. Підсудних обвинувачували за чотирма пунктами: змова з метою вчинення злочинів проти миру, розв'язання загарбницької війни, злочини проти людяності і воєнні злочини. Судовий процес тривав майже рік. Заслухали 280 свідків. Протоколи і докази становили 40 томів.

У Нюрнберзі судили 24 осіб, які представляли еліту "третього рейху". Мартіна Бормана, секретаря Гітлера, який загинув чи сховався, судили заочно. А на лаві підсудних опинилися, серед інших, друга людина в нацистській Німеччині Герман Ґерінґ (ліворуч), заступник "фюрера" в НСДАП Рудольф Гесс (у центрі), міністр закордонних справ "третього рейху" Йоахім фон Ріббентроп (праворуч).

Нюрнберг не випадково обрали для процесу над нацистськими злочинцями. У цьому місті відбувалися партійні з'їзди НСДАП за часів "третього рейху". Тут Гітлер влаштовував грандіозні пропагандистські шоу, в яких брали участь тисячі людей. Символічне значення Нюрнберга дозволило західним союзникам умовити радянську сторону влаштувати процес на підконтрольній американцям території.

Нюрнберг лежав у руїнах, але Палац правосуддя дивом зберігся. Було пошкоджено частину даху, вибито шибки, але все це швидко відремонтували. У величезній будівлі можна було розмістити всіх співробітників Міжнародного трибуналу - близько тисячі осіб. Важливо було й те, що Палац правосуддя був з'єднаний з в'язницею, де утримували обвинувачених, підземним переходом. Будівлю дуже серйозно охороняли.

До складу Міжнародного трибуналу входило вісім суддів - по два від СРСР, США, Великобританії і Франції. СРСР у трибуналі представляли генерал-майор юстиції Іона Нікітченко (в центрі), який брав участь у декількох судових процесах над "ворогами народу" в другій половині 1930-х років, і його заступник, підполковник Олександр Волчков. Вони були єдиними, хто сидів у військовій формі.

Головним обвинувачем від США на Нюрнбезькому процесі над головними нацистськими злочинцями був Роберт Джексон - генеральний прокурор, пізніше - член Верховного суду Сполучених Штатів Америки. Після Нюрнберга він прославився тим, що в 1954 році зіграв провідну роль у судовому процесі, в результаті якого в США скасували расову сегрегацію в школах.

У Нюрнберзі судили не тільки націонал-соціалістичних лідерів - як Ґерінґ - але й інші структури "третього рейху": СС, СА, СД і гестапо, керівний склад НСДАП, Імперський кабінет міністрів, генеральний штаб і Верховне командування вермахту. СА, кабінет міністрів, генштаб і командування вермахту з формально-правових причин злочинними організаціями визнані не були.

12 підсудних були засуджені в Нюрнберзі до страти через повішення (Борман - заочно). Герман Ґерінґ покінчив життя самогубством за півтори години до страти, якою керував сержант американської армії Джон Вудз (на фото) з двома помічниками. Першим повісили Ріббентропа.

Процес над головними нацистськими злочинцями був першим із 13 Нюрнберзьких процесів. Пізніше відбувалися суди над нацистськими суддями, лікарями концтаборів, айнзацгрупами, промисловцями "третього рейху" (на фото ліворуч - Альфред Крупп) та іншими. Загалом на них судили 185 обвинувачених, з яких 24 були засуджені до смертної кари, ще 20 - до довічного ув'язнення.

Так виглядає сьогодні зала номер 600 у Палаці правосуддя в Нюрнберзі, де відбувся судовий процес над головними нацистськими злочинцями. Зараз у Палаці правосуддя відкрито меморіальний музей історії Нюрнберзького процесу, частиною якого є ця зала засідань.