Виборам у Німеччині загрожують кібератаки і дезінформація | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Виборам у Німеччині загрожують кібератаки і дезінформація

Атаки хакерів та кампанії з дезінформації можуть вплинути на перебіг виборів до німецького Бундестагу, попереджають експерти. Перші інциденти підтверджують небезпеку.

Гібридні кампанії з дезінформації за допомогою даних, вкрадених хакерами, - одна з найбільших загроз, кажуть експерти

Гібридні кампанії з дезінформації за допомогою даних, вкрадених хакерами, - одна з найбільших загроз, кажуть експерти

Щоразу, коли делегати розпочинали онлайн-голосування, атаки посилювалися. У січні, коли партія канцлерки Анґели Меркель Християнсько-демократичний союз (ХДС) обирала нове керівництво, хакери намагалися за допомогою масштабних кібератак перетворити інтернет-з'їзд на справжній хаос. Нападники бомбардували сайт партії інтернет-трафіком, переважно з-за кордону, аби поставити на коліна сервер ХДС. І це принесло успіх - у певний момент сайт "ліг", а онлайн-трансляція заходу перервалась.

Зрештою кібератаку вдалося відбити після того,  як булозаблоковано доступ до сайту з-за кордону та з деяких адрес у Німеччині. На делегатів така кібератака особливо не вплинув, і вони завершили обрання нового голови за допомогою голосування, що на випадок подібних нападів забезпечується окремим сервером.

Ця кібератака, достовірність якої на запит DW підтвердили у партії, продемонструвала, перед якими загрозами постала Німеччина цього року, коли на неї чекають вибори до шести земельних парламентів, а також до Бундестагу - у вересні.

Читайте також: США готують серію кібератак на Росію - ЗМІ

Хакери не зірвали з'їзд ХДС зокрема й через те, що голосування відбувалося на іншому сервері

Хакери не зірвали з'їзд ХДС зокрема й через те, що голосування відбувалося на іншому сервері

"Загрозлива ситуація у кіберпросторі залишається на постійно високому рівні", - заявила речниця німецького Федерального відомства з безпеки у сфері інформаційних технологій (BSI). За її словами, у BSI спостерігають збільшення як хакерських атак, так і зливів вкрадених раніше даних. Усе це може мати "вплив на різні вибори цього року", - додала вона.

Американська компанія Microsoft, яка консультує німецькі урядові структури в питанні захисту виборчої кампанії від загроз з боку кіберзлочинців, також застерігає, що хакери дедалі частіше починають використовувати одразу декілька стратегій. "Ці гібридні напади є тим, що особливо непокоїть нас та інших у технологічній індустрії", - розповідає Ян Нойтце, який очолює створену Microsoft програму Defending Democracy.

Потрійна загроза

Кіберзагрозу можна умовно поділити на три складові елементи. Передусім це хакінг. Через протиепідемічні обмеження партії планують перевести багато своїх передвиборних заходів з вулиць до інтернету. Це робить їх вразливими до атак, подібних до тієї, яка відбулася під час з'їзду ХДС.

Нападники також можуть спробувати саботувати сам хід голосування у вересні, зламавши програми, за допомогою яких підраховуються голоси чи передаються перші результати. Через це BSI проводить консультації із відомствами й кандидатами щодо того, як вони можуть посилити свій захист.

Але навіть найкращі заходи безпеки не допоможуть проти другої найбільшої загрози, про яку попереджають експерти, - поширення маніпулятивної та брехливої інформації в інтернеті з метою вплинути на настрої чи поведінку виборців.

Читайте також: У РНБО заявили про спробу кібератаки на держоргани і пов'язують її з РФ

Ера "інфодемії"

Танкред Шіпанскі (Tankred Schipanski), депутат і речник фракції ХДС/ХСС у Бундестагу, називає подібні кампанії з дезінформації "нашим найбільшим викликом" та наголошує, що вони "часто організуються та фінансуються іноземними державами, (…) але до їхнього поширення особливий внесок роблять внутрішні діячі на кшталт правопопулістської політичної партії "Альтернатива для Німеччини" (АнД)".

Згідно з дослідженнями, у 2017 році поширення дезінформації у мережі допомогло АнД отримати голоси, що були необхідними для потрапляння цієї політичної сили до  Бундестагу. Перед виборами цього року функціонери цієї партії також почали попереджати про простоту фальшування голосування поштою, аби посіяти сумнів у достовірності майбутніх результатів.

Кампанії, під час яких за допомогою дезінформації намагаються змінювати громадську думку, дедалі частіше відбуваються в усьому світі. Деякі з них настільки професійні та складні, що експерти починають говорити про "інфодемію".

Так, Facebook лише в грудні виявив і зупинив рекордні 17 широкомасштабних кампаній - серед них одну, яка була спрямована на німецьких користувачів, хоч вона й не стосувалася виборів. Ця акція, до речі, зачепила й Україну , де компанія видалила десятки груп і сторінок у Facebook та Instagram, пов'язаних, зокрема, з партією експрезидента Петра Порошенка "Європейська солідарність", а також з низкою громадських організацій.

За словами речниці BSI, станом на кінець лютого Facebook не виявив "жодних свідчень операцій впливу щодо виборів до Бундестагу". Водночас, додала вона, у відомстві продовжують залишатися на сторожі, не останньою чергою через нову технологію так званих "глибоких фейків" - технології, яка дозволяє користувачам досить просто створювати фальшиві відео, на яких люди роблять чи говорять речі, які вони ніколи не робили чи не говорили.

Читайте також: Кіберзлочинці у 2020 році завдали у світі збитків на трильйон доларів - дослідження

З глибин інтернету до ЗМІ

І, наостанок, є ще третя форма кіберзагроз - комплексні "гібридні атаки", які змішують хакінг та інформаційні кампанії. Здебільшого зловмисники видають себе за контактних осіб впливових політиків і таким чином отримують доступ до їхніх акаунтів.

Злиті хакерами дані за допомогою добре скоординованих кампаній потрапляють на сторінки мейнстрімних ЗМІ

"Злиті" хакерами дані за допомогою добре скоординованих кампаній потрапляють на сторінки "мейнстрімних" ЗМІ

Подібні "фішингові" атаки, згідно з інформацією Microsoft, почастішали та стали професійнішими. При цьому за великою кількістю атак на наших клієнтів в усьому світі стоять зловмисники, що діють "з Росії та Китаю, а також з Північної Кореї та Ірану, розповідає Нойтце.

І "справедливо буде сказати, що нападники з цих країн мають як навички, так і, щонайменше частково, геополітичний інтерес у тому, аби бути активними під час виборів до Бундестагу", додає він. Отримана інформація пізніше зливається в стратегічно вигідний момент у мережу. Потрапивши туди, вона починає жити власним життям.

Користувачі інтернету поширюють її у соціальних мережах та месенджерах, здебільшого не знаючи про її походження. Як тільки вона досягне певної кількості людей, її починають коментувати політичні кандидати та коментатори з великою онлайн-аудиторією. Після цього їх починають цитувати професійні журналісти. Таким чином викрадена інформація потрапляє з глибин інтернету до ЗМІ.

Особливо складною боротьбу проти таких "гібридних" кампаній робить те, що поцуплені дані зазвичай самі по собі не є фальшивими, а, щонайменше, частково автентичними. Але їх свідомо подають, вириваючи з контексту та приправляючи маніпуляціями, аби зробити шкоду якомога більшою. Аби зменшити її, кажуть експерти, важливо за допомогою освітніх ініціатив розвивати "медійні компетенції", які б допомагали інтернет-користувачам, упізнавати шкідливу інформацію.

І хоча на цю проблему вказують уже з десяток років, у "сфері медіаосвіти наразі не зроблено достатньо ані в школах, ані в просвіті дорослих", каже речник фракції Вільної демократичної партії (ВДП) у Бундестазі і голова комітету з цифрового порядку денного Мануель Геферлін (Manuel Höferlin). "Це величезне упущення", додає він.

Читайте також: ЄС покарав Росію санкціями за хакерську атаку на Бундестаг

Дивитись відео 02:37

Чи захищені від хакерів і ботів вибори до Бундестагу? (21.09.2017)