Вибіркове виборче право: мешканці Донбасу обурені скасуванням виборів | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.09.2020

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Вибіркове виборче право: мешканці Донбасу обурені скасуванням виборів

На місцевих виборах 25 жовтня сотні тисяч громадян у громадах підконтрольної Україні частині Донбасу не голосуватимуть. Влада запевняє, що проводити вибори там небезпечно.

Від центру Маріуполя до Сартани - лише 20 хвилин машиною. На прифронтове селище це містечко, що розташоване за вісім кілометрів від лінії розмежування, геть не схоже. Нині тут у розпалі своє "велике будівництво": робітники завершують укладання плитки перед нещодавно відремонтованим будинком культури. "Це щоб голова військово-цивільної адміністрації, якого до нас пришлють, вже ні про що не турбувався", - жартує селищний голова Олександр Куркчі, намагаючись перекричати гуркіт перфораторів.

Щоб сховатись від шуму будівельних інструментів, підіймаємось в його кабінет. На стінах - грамоти та ікони, на поличці у кутку - прапорці України, Євросоюзу та Греції. Сартану у 18-му столітті заснували греки - переселенці з Криму. Їхні нащадки і зараз становлять майже три чверті 10-тисячного населення містечка, пояснює Олександр Куркчі. А уряд Греції надавав допомогу сартанцям, які постраждали від обстрілів.

Олександр Куркчі

Олександр Куркчі: У 2016 році ситуація була набагато критичнішою, проте люди прийшли на вибори

Проросійські бойовики обстрілювали Сартану сім разів, востаннє - у 2017 році, розповідає селищний голова. За час війни загинули 12 мешканців селища, десятки будинків були зруйновані. Утім, навіть активні бойові дії не завадили проводити голосування: у 2014 році сартанці обирали президента, у 2015-му - селищну раду, а минулого року проголосували і на президентських, і на парламентських виборах.

Самого Куркчі обрали селищним головою на позачергових виборах у 2016 році - після того, як його попередник Степан Махсма став секретарем міської ради Маріуполя. "Ситуація на той час була набагато критичнішою, ніж нині, - згадує селищний голова. - Проте люди прийшли на вибори, віддали свій голос".

Військово-цивільна адміністрація замість ОТГ

Нині у Сартані - тиша. Містечко вже оговталось після обстрілів і активно розвивається. Протягом останніх років у селищі відремонтували будинок культури, на пустирі за ним створили сучасний парк, придбали будівлю для майбутнього центру надання адміністративних послуг, на грантові кошти встановили 25 камер відеоспостереження - для підвищення безпеки на вулицях.

Сартана - центр об'єднаної територіальної громади

Сартана - центр об'єднаної територіальної громади

Читайте також: Що треба знати про місцеві вибори в Україні за новим законодавством

До того ж в ході децентралізації Сартана стала центром об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Вибори 25 жовтня повинні були юридично завершити формування ОТГ, натомість тепер у селище має бути призначений голова військово-цивільної адміністрації (ВЦА), каже Олександр Куркчі. "Можливо, прийде людина з власним баченням, - пояснює він. - Як вона себе поводитиме і які наслідки це матиме для мешканців, лишається лише гадати".

У новостворену громаду увійшли села Чермалик, Павлопіль, Лебединське, Талаківка, Широкине та Комінтернове, які розташовані значно ближче до лінії фронту, ніж Сартана. В останніх двох вибори неможливі з об'єктивних причин. У Широкиному, де під час запеклих боїв було зруйновано більшість будинків, вже кілька років живуть лише військові. А Комінтернове взагалі окуповане самопроголошеною "ДНР".

Прифронтовий Чермалик ображений на центральну владу

Натомість в інших селах вважають, що голосування там мало б відбутись. "Я дуже ображена на президента - чому нас позбавили права голосу? - нарікає у розмові з DW 68-річна мешканка Чермалика Анна Домбай. - Таке відчуття, ніби брудом нас облили". Жінка каже, що дуже чекала на вибори: "Якщо створюється громада, має бути рада з її представників - все має обговорюватись, рішення треба ухвалювати колегіально".

Жінка розповідає, що до війни у селі жили 2200 людей, а нині залишилось півтори тисячі - інші поїхали через війну. У селі працюють школа і садочок - щоправда, наразі дошкільний заклад закритий на капітальний ремонт. Близькість до війни на вулицях Чермалика не відчувається. Однак враження це оманливе: від дитячого садочка до річки Кальміус - лінії розмежування з непідконтрольною територією - лише кількасот метрів.

Торішні вибори до Верховної Ради у Чермалику скасували після обстрілу, внаслідок якого загинув місцевий мешканець. Не відбулись тут і місцеві вибори у 2015 році. Натомість президента у 2014 і 2019 роках чермаличани обирали. Нині це, як і перемир'я, їхній головний аргумент: у те, що за рішенням не проводити голосування 25 жовтня стоїть турбота про їхню безпеку, тут ніхто вірить.

Анна Домбай: Я дуже ображена на президента

Анна Домбай: Я дуже ображена на президента

"Ризик завжди є - але ж ми ходимо на роботу, діти ходять в школу, - обурюється директорка місцевого будинку культури Наталія Самойлова. - Чому під час президентських виборів ми не боялись провокацій з того боку, а зараз раптом злякалися?" Її односельчанка Анна Домбай такої ж думки: "Таке враження, що хтось цілеспрямовано хоче призначити сюди своїх людей".

Воєнна необхідність?

Директор волонтерської і правозахисної організації "Восток-SOS" Костянтин Реуцький вважає рішення не проводити вибори у 18-ти громадах Донбасу виправданим. "Йдеться не стільки про те, чи безпечно буде проголосувати людям 25 жовтня, скільки про те, чи зможуть новообрані ради забезпечити життєдіяльність своїх громад у разі відновлення повномасштабних бойових дій вже після цих виборів, - пояснює свою позицію активіст. - Під час воєнних дій військово-цивільні адміністрації можуть набагато швидше ухвалювати рішення і реалізовувати їх, хоч у більшості випадків це, на жаль, не про розвиток місцевої громади, а про забезпечення її життєдіяльності у кризовий період".

Водночас Реуцький наголошує на необхідності реформування інституту військово-цивільних адміністрацій, голів яких на місцях наразі призначають керівники обласних ВЦА. "Люди в громадах мають знати про кандидатів на посади голів ВЦА, про їхню історію, їхню компетенцію, і мати можливість хоч якось впливати на їхнє обрання, - пояснює правозахисник. - Також ВЦА мали б бути більш відкритими для громади, мешканці громад теж повинні мати важелі впливу на їхні рішення у своїх інтересах".

Небезпечно? "Опорі" бракує пояснень

Щоправда, у висновках керівництва Донецьких і Луганських областей, на підставі яких ЦВК встановила неможливість проведення виборів, наголошується на небезпеці саме під час голосування, а не на складнощах у подальшому управлінні прифронтовими районами. При цьому близкість до війни, вочевидь, все-таки не була вирішальною: приміром, у Сєвєродонецьку, що розташований за 30 кілометрів від лінії розмежування, вибори не відбудуться, а Маріуполь, від східних околиць якого до фронту лише 10 кілометрів, повним ходом готується до голосування.

Директор "Восток SOS" Костянтин Реуцький не виключає, що за скасуванням виборів в окремих громадах Донбасу стоять безпекові чинники, котрі не обговорюються публічно, а також певні "політичні фактори". Зокрема, активіст припускає, що проведення виборів у прифронтовому Маріуполі пов'язане із впливом олігарха Ріната Ахметова, якому належать розташовані в цьому місті металургійні гіганти "Азовсталь" та ММК імені Ілліча: "Ахметов, якому вигідно, щоб в Маріуполі залишилась контрольована ним міськрада, лобіює це".

Чермалик - до війни лише кілька сотень метрів

Чермалик - до війни лише кілька сотень метрів

Читайте також: Стопами Зеленського: за крісла мерів в Україні змагатимуться шоумени

Тим часом Ольга Айвазовська, голова неурядової організації "Опора", що займається моніторингом виборчих процесів в Україні, вказує на брак конкретики в офіційних поясненнях керівництва Донецької і Луганської областей, чому саме нині небезпечно проводити вибори там, де вони відбулись у 2015 та 2019 роках: "Якщо аналізувати зміст цих документів, аргументи та факти в них відсутні", - каже вона у розмові з DW.

До того ж публічна аргументація чиновників, зауважує експертка, далеко не завжди стосується безпеки. Як приклад Айвазовська наводить позицію голови ВЦА Луганщини Сергій Гайдая, який заявив, що введення ВЦА у Лисичанську влітку цього року дало можливість налагодити водопостачання, на що була неспроможна обрана місцева влада. "Це є абсурдом, - пояснює експертка. - Адже, якщо орган місцевого самоврядування не ефективно виконує свої функції, для цього й існують вибори, на яких цей орган має бути переобраний".

Айвазовська каже, що призначити вибори на 25 жовтня у громадах, де їх вирішили не проводити, вже не вдасться, навіть якщо влада змінить своє бачення безпекової ситуації, адже виборчий процес вже розпочався. Тим часом надію на проведення в осяжному майбутньому виборів на підконтрольному Донбасі минулого тижня дав голова ЦВК Олег Діденко. За його словами, перші вибори у новостворених громадах можна проводити двічі на рік - у жовтні та березні. Щоправда, чи відбудеться голосування навесні, знов-таки залежатиме від висновків військово-цивільних адміністрацій.

Дивитись відео 09:01

Не гречкою єдиною: чим політики "переконують" виборців перед місцевими виборами (18.09.2020)

Також за темою