1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Терористичний список": зіпсутий телефон Берліна і Києва

9 листопада 2022 р.

Голова фракції правлячої СДПН у німецькому Бундестазі Рольф Мютценіх обурився, що потрапив до українського "списку терористів". Київ заперечує існування такого списку, хоча це ще не все у цій дивній історії.

https://p.dw.com/p/4JDkD
Голова фракції правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини неабияк образився на Київ через, як він висловився, "список терористів
Голова фракції правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини неабияк образився на Київ через, як він висловився, "список терористів"Фото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

"Ми у Німеччині, як і уряди низки інших країн світу, не лише шоковані нападом Росії на Україну, але й протиставляємо цьому нападу санкції і поставки зброї. Дискредитувати і дискримінувати ці уряди я вважаю дипломатичною помилкою", - цими словами під час однієї непримітної для широкого загалу онлайн-дискусії на полях партійної конференції СДПН німецький депутат Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich) порушив тему, яка за лічені хвилини переросла до межі дипломатичного скандалу.

"Рольф, що ти маєш на увазі під дискримінацією? Звісно, це твоє право виступати за діалог з Путіним. Але інші мають право це критикувати", - запитав під час дискусії, що відбулася цими вихідними, анонімний користувач, підштовхнувши голову фракції СДПН до емоційної відповіді про те, в чому саме він бачить дискримінацію. "Український уряд вніс мене до списку терористів за те, що явисловлювався за припинення вогню", - обурився Мютценіх, вказавши, що в цей список Україна мала би внести й інших міжнародних діячів, таких як генеральний секретар ООН Гутерріш.

Який ще "список терористів"?

Під час трансляції на Youtube слова чільного німецького соціал-демократа почули лише півтори сотні осіб. Тим не менше, невдовзі про "український список терористів" писали вже всі провідні німецькі ЗМІ. "Український уряд не веде жодного списку терористів", - зазначив 6 листопада на  сторінці у Facebook речник українського МЗС Олег Ніколенко.

То що ж мав на увазі Рольф Мютценіх, говорячи про "список терористів"? Як пояснили DW у пресслужбі фракції СДПН у Бундестазі, йдеться про "список спікерів, які просувають наративи російської пропаганди", який у липні був оприлюднений Центром протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України. Представляючи у середині липня цей список, виконувач обов’язків керівника Центру протидії дезінформації Андрій Шаповалов назвав осіб, які свідомо поширюють дезінформацію, "інформаційними терористами", яким "доведеться відповідати перед законом як воєнним злочинцям".

"Яка мета - незрозуміло"

У СДПН висловили здивування тим, що Рольф Мютценіх опинився у списку, фігурантів якого у Києві прирівнюють до "інформаційних терористів". Речник фракції нагадав, що Мютценіх підтримав усі рішення правлячої коаліції Німеччини, включно з поставками Києву зброї. Тим не менше, політик опинився у списку, зокрема, з лідерами французьких правих радикалів Марін Ле Пен та Еріком Земмуром.

"Не зовсім зрозуміло, за якими критеріями у Києві укладали цей список, за якою логікою і навіщо. Чи цим людям хотіли заборонити в’їзд в Україну чи якась інша мета - хтозна", - зазначила у розмові з DW експертка берлінського Фонду наука і політика Сюзан Стюарт (Susan Stewart). Політологиня назвала інцидент зі списком і з образою на це "непотрібним для обох сторін непорозумінням".

Поява провідного соціал-демократа в списку поширювачів російської пропаганди в Берліні, судячи з коментарів ЗМІ, багатьох здивувала. Зокрема політичний оглядач "впливової" Frankfurter Allgemeine Zeitung Райнгард Фезер (Reinhard Veser), назвав цей крок невиправданим по суті й навіть "політичною дурницею". Таку оцінку можна цими днями почути й у неформальних розмовах із соратниками Мютценіха по СДПН. "Якщо вносити до чорних списків за позицію про необхідність припинення війни, то тут недалеко й до цензури", - розкритикував один з однопартійців Мютценіха в розмові "не під запис".

Укранське МЗС заперечило існування "списку терористів", але подробиці інциденту з Мютценіхом коментувати не стало
Укранське МЗС заперечило існування "списку терористів", але подробиці інциденту з Мютценіхом коментувати не сталоФото: Sergii Kharchenko/NurPhoto/picture alliance

Просто взяв і зник

Найбільшим парадоксом у скандалі навколо "списку терористів" виявилося те, що Центр протидії дезінформації видалив список, не пояснивши ані причини його появи, ані його видалення. За даними сервісів з архівування сайтів, DW вдалося визначити, що список, до якого включили Мютценіха, був видалений ще у першій половині серпня. Тобто, очевидно, він провисів у загальному доступі менше місяця. Не виключено, що видалення списку могло стати результатом протесту Берліна через дипломатичні канали.

Як випливає з відповіді федерального уряду Німеччини на запит депутатів Лівої партії від 26 вересня, який доступний в онлайн-архіві Бундестагу, німецьке посольство у Києві ще у червні було поінформоване про існування списку й неодноразово зверталося до українського уряду із закликом "припинити публічне викриття осіб як противників України". Чому зрештою зняли список і яка була мета його появи - на ці запитання DW, надіслані електронною поштою, у Центрі протидії дезінформації поки що не відповіли.

Читайте також: Соціал-демократи ФРН: попередній курс щодо Росії був помилковим

"Закономірне явище під час війни"

Доцент Києво-Могилянської академії, політолог Андреас Умланд називає появу списку від Центру протидії дезінформації "одним із закономірних явищ під час війни". Оглядач з розумінням поставився до того, що Україна ідентифікує політиків, які ставлять своєю позицією під сумнів її фактичну територіальну цілісність, а отже й конституційний лад. Водночас Умланд так і не зрозумів, чому у списку опинився саме Рольф Мютценіх. "Є багато політиків партії Альтернатива для Німеччини або Лівої партії, які значно більше підходять для такого списку. Деякі з них відвідували окуповані Крим і Донбас і таким чином порушували українські закони, в’їжджаючи через територію Росії", - констатує аналітик Стокгольмського центру вивчення Східної Європи. 

Андреас Умланд вважає обурення Рольфа Мютценіха давно видаленим списком не зовсім виправданим. "Мютценіх належить до числа політиків, які після 24 лютого дещо змінили свою риторику, але попри геноцид українців у принципі не змінили свого ставлення, яке полягає у заклику до компромісів з Росією, не беручи до уваги те, що ці компроміси означають для мирних українців", - критикує доцент Києво-Могилянської академії.

Дражливість між Києвом і Берліном залишатиметься

Натомість Сюзан Стюарт закликає не перебільшувати значення "скандалу" навколо обурення глави фракції СДПН. "Цей випадок дуже типовий і демонструє дражливість обох сторін. Українська сторона продовжує підозрювати Німеччину в тому, що вона лише й думає про те, як би пошвидше відновити ґешефти з Росією. Гадаю, ці підозри ще довго існуватимуть, передовсім щодо партії СДПН. Натомість у Берліні швидко ображаються на закиди, адже Німеччина дуже багато допомагає, вже навіть і зброєю", - констатує політична оглядачка.

На думку німецьких експертів, непорозуміння й емоції навколо, як висловився Рольф Мютценіх, "списку терористів" свідчать про те, як легко необережними діями нашкодити нормалізації українсько-німецьких відносин, яка намітилася після візиту до Києва президента Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Посолка ФРН в Україні про німецькі танки і шантаж Путіна