1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Sydsvenska Dagbladet: Росія дедалі більше нагадує старий Радянський Союз

Огляд преси підготував Володимир Медяний20 травня 2007 р.
https://p.dw.com/p/Afqx

Теми сьогоднішнього огляду преси – криза в європейсько-російських відносинах, а також перші кроки нового президента Франції Ніколя Саркозі. Оцінюючи ситуацію під час і після саміту Європейський союз - Росія німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

У санаторії в місті на Волзі на світ виплили ті протиріччя, які досі часто недооцінювалися західною стороною. Росія віддалилася від ЄС. На такій дистанції стало складніше й підтримувати зв’язок з нею. Завдяки Путіну тепер і в західній частині ЄС дедалі більше політиків починають розуміти, яку сутність має влада, що відродилася на Сході, які в неї наміри і що на неї справляє враження. Тепер треба тверезо подивитися, в чому співпадають інтереси, а в чому - ні, де можлива співпраця, а де не можна поступатися й на міліметр. Бажано було б вже тепер почати проводити нову реалістичну політику відносно Росії, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Інша німецька газета Südkurier так коментує саміт ЄС-Росія і роль, яку на ньому відіграла канцлер Німеччини Анґела Меркель:

Анґела Меркель не піддалася на спокуси з боку Кремля. Гельмут Коль свого часу намагався робити хорошу міну при поганій грі, коли йому доводилося мати справу з Борисом Єльциним. Ґергард Шредер дозволив, щоб Володимир Путін обвів його навколо пальця. Натомість жінка-канцлер, яка виросла в НДР, говорить прямим текстом з державним лідером, який колись працював агентом КДБ у Дрездені. Можливо саме в цьому й полягає найважливіший сигнал саміту на Волзі, - намагається розібратися газета Südkurier.

Швейцарська газета Tages-Anzeiger зауважує:

Європейсько-російські відносини перебувають у серйозній кризі й після саміту в Самарі. Причину такого охолодження клімату слід значною мірою шукати в Москві. Нафта й газ сприяли тому, що Москва багато заробила, але ще більше – зростанню її самовпевненості. Тепер Кремль вважає, що настав час відстоювати свої зовнішньополітичні інтереси. Нічого поганого в цьому немає. Проблемою залишаються методи, до яких вдається Москва: економічні бойкоти, нахабні демонстранти перед іноземними посольствами й агресивна риторика – для всього цього немає місця в Європі ХХІ століття, - коментує швейцарська газета Tages-Anzeiger.

На думку шведської газети Sydsvenska Dagbladet, Європейський союз мав би продемонструвати більшу згуртованість щодо Росії:

На жаль, у Європейському союзі й надалі можна почути різну думку щодо того, як краще поводити себе з таким важливим торговельним партнером і постачальником енергоносіїв, як Росія. Водночас у Самарі можна було побачити глибоку прірву між ЄС і Росією, особливо в питанні демократії. (...) Якщо нині й народжується інша Росія, то вона має дедалі менше ознак західної, ліберальної демократії і дедалі більше походить на старий Радянський Союз. І це стосується, як позиції, так і дій Кремля, - критикує шведська газета Sydsvenka Dagbladet.

Консервативна норвезька газета Aftenposten радить:

Було б краще, якби Москва й Брюссель продемонстрували стриманість й осмислили все ще раз. Європейський союз потребує Росію, а Росія потребує ЄС. Залежність є обопільною. Європа може ще більше закріпити й підняти свій добробут тільки в тому разі, якщо обидві сторони усвідомлять таку залежність. Найбільше радіти перебігу останнього саміту можуть тільки нові члени ЄС – Естонія, Польща й Литва. Досі Євросоюз не дуже переймався їхніми проблемами з Росією. Тепер Москві дали чітко зрозуміти, що в рамках ЄС всі країни між собою солідарні, - читаємо в норвезькій газеті Aftenposten.

І на завершення – цитата про бурхливу діяльність, яку розгорнув Ніколя Саркозі на посаді президента Франції. Італійська газета La Republicca пише:

Практично в кожних новинах, які транслюються в цей багатий для п’ятої республіки на політичні події час, новий президент представляє французам якусь свою нову незвичну ініціативу. І робить він це в такому ритмі, що просто забиває дихання. Складається враження, що доба Ширака, яка офіційно закінчилася лише тиждень тому, вже відійшла кудись у дуже далеке минуле. Доба ж Саркозі за своєю інтенсивністю нагадує феєрверк. При цьому новий президент не намагається когось здивувати. Він просто прагне продемонструвати, що хоче виконати свої обіцянки, - переконана італійська газета La Republicca.