Sim-карти за документом: додатковий контроль за громадянами | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Sim-карти за документом: додатковий контроль за громадянами

Вже незабаром українців можуть зобов’язати надавати персональні дані при купівлі sim-карти. Це нововведення криє у собі ризики подальшого посилення контролю за громадянами, нарікають критики.

Державна служба спеціального зв’язку пропонує зміни до Закону «Про телекомунікацію», аби зобов’язати мобільних операторів укладати угоди з покупцями стартових пакетів. Договірні стосунки передбачають внесення персональних даних. Щоправда, які саме дані визначатиме Кабінет міністрів. У службі наголошують, що зміни лише проходять погодження. І пояснюють це нагальною необхідністю зменшення анонімності користувачів, що додасть можливості правоохоронцям швидше виконувати свої обов’язки, а операторам надавати необхідну інформацію. У коментарі DW експерт з питань ринку мобільного зв’язку Роман Хіміч зауважив, що реальних передумов запровадження такої процедури на сьогодні – немає. Він визнає: «Анонімність абонентів – це не є загальноприйнятою європейською практикою, а скоріше українська специфіка, але змінювати правила немає потреби. Від цього програють всі, окрім контролюючих органів».

Хто гарантує захист даних?

Для операторів, вважає Хіміч, зміни принесуть додаткові фінансові витрати на логістику, а ще зменшення бази абонентів, якою часто вихваляються зв’язківці з корпоративних інтересів. Труднощі відчують і користувачі, особливо, коли йдеться про неповнолітніх, які змушені будуть вдаватися до допомоги дорослих. Єдині, кому це вигідно – правоохоронні органи і спецслужби, припускає експерт. «Щороку до мобільних операторів надходить до 100 тисяч запитів від правоохоронців про надання інформації про абонентів з метою розкриття злочину. Але це часто не відповідає дійсності, а служби переслідують свої інтереси, зловживаючи повноваженнями. І щоб цей шлях спростити, придумали ці зміни», каже Роман Хіміч. Додатковою загрозою є неспроможність України забезпечити ефективний захист персональних даних, які цілком можуть опинитися на ринку, зазначає експерт.

Протистояти такому нововведенню не зможуть ані оператори, ані споживачі послуг. Але, найймовірніше, каже Хіміч, його масово ігноруватимуть - як це відбувається нині у Росії, де теж діє процедура ідентифікації користувачів.

«Не для українських реалій»

Правозахисник, голова Фонду «Право і демократія» Андрій Бурий вважає, що реальна мета цієї законодавчої ініціативи – запровадити тотальний контроль над громадянами. Передусім, йдеться про активістів, учасників масових заходів, «невдоволених владою», бо маючи їх мобільні номери – легше відслідковувати дії і спрацьовувати на випередження, каже Бурий. Реально, задля протидії злочинності і в оперативно-розшуковій роботі правоохоронні служби використовуватимуть дуже малий відсоток отриманої інформації від операторів, вважає правозахисник. Для українського суспільства таке нововведення несе лише небезпеку, адже персональні дані будуть не захищенні і можуть використовуватися для шантажу та переслідувань, зауважує Бурий. Хоча реєстр персональних даних при купівлі мобільної карти є практикою у Європі, додає правозахисник, запроваджувати це за нинішніх українських реалій, де порушення прав людини - буденність – є загрозливим. Бо занадто вже багато спокус і бажаючих використати цю інформацію проти конкретних осіб, підсумовує Андрій Бурий.

Реклама