Сільське господарство: як перетворити убивцю клімату на його захисника? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 14.10.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Сільське господарство: як перетворити убивцю клімату на його захисника?

Сільське господарство в світі відповідає сьогодні за значну частку парникових викидів. Та існують і щадні методи ґрунтообробки. Докладніше - у матеріалі DW.

Соєві плантації у Бразилії

Соєві плантації у Бразилії

Земляний ґрунт відіграє важливу роль у захисті клімату, адже він особливо насичений вуглецем, вивільнення якого у поєднанні з киснем утворює парниковий газ CO2. Гумус - активна частина ґрунту - містить у собі вчетверо більше вуглецю, ніж міститься в усій атмосфері у формі CO2.

Багатий органічними сполуками гумус - легкий, найчастіше темний шар ґрунту. Він утворюється у ході природних процесів від відмерлих частин рослин, діяльності ґрунтових організмів - бактерій, грибків та хробаків. У народі його часто називають перегній. Він цінний для росту рослин, а ще й для захисту клімату.

Найбагатші ним не орні землі, а природні луки, ліси та водно-болотні угіддя та болота. Однак через культивацію монокультур у ґрунті залишається дедалі менше гумусу, а вивільнення CO2 зростає. Учені відповідальними за це вважають індустріальні методи ґрунтообробки, які перешкоджають природному відновленню гумусу. Хімічні добрива хоча й гарантують врожайність та допомагають заощадити робочу силу, однак і скорочують вміст гумусу.

Фермери можуть підтримувати утворення гумусу додаванням залишків рослин та під час сівозмін і таким чином підвищувати природну родючість землі. До початку індустріалізації аграрної галузі землероби саме такі методи і застосовували, адже для забезпечення врожаю цілком залежали від збереження у ґрунті гумусу.

Іншою причиною втратою гумусу є збільшення ріллі. Орні землі потрібні для кормів м'ясному виробництву. Для цього осушують гумусні водно-болотні угіддя та болота, вирубуються ліси, дерева гинуть від пожеж, в ООН зафіксували зростання числа катаклізмів. Вуглець у рослинах і деревах вивільняється у формі CO2. 

Читайте також: Чому фермери з Німеччини хочуть бути землевласниками в Україні 

Харчова промисловість відповідає за третину усіх викидів

ООН попереджає, що втрата гумусу та родючих земель становить серйозну загрозу для світового продовольчого забезпечення. За даними міжурядової комісї з питань змін клімату, через втрату лісів та гумусу в атмосферу щороку вивільнятимуться 5800 мільйонів тонн CO2 - це майже 11 відсотків усіх глобальних викидів парникових газів. Загалом на харчову промисловість припадає близько третини (31 відсоток) усіх глобальних викидів CO2.

Infografik Klimagase durch Landwirtschaft UK

Як зробити з убивцізахисника?

Для боротьби із глобальним потеплінням необхідні і зміни у сільськогосподарській галузі. Вона має вийти на нульові показники викидів. Це можливо. Ба більше, учені твердять, що можливе і втягнення CO2 з атмосфери завдяки вирощуванню рослин.

Спеціальний звіт Міжурядової комісії з питань зміни клімату (МГЕЗК) рекомендує скоротити кількість земель, відданих під пасовища та рілля, а натомість відновлювати ліси та збільшити гумус у ґрунті.

Так виглядає гумус

Так виглядає гумус

На думку експертів, відновлення лісів може нейтралізувати до 3,6 мільярда тонн CO2 на рік. За допомогою збільшення гумусу у ґрунті - ще від двох до п'яти мільярдів, йдеться у недавньому дослідженні берлінського Фонду "Наука і політика" (SWP).

Тут же може стати у пригоді і біовугілля - органічний матеріал як деревина та рослинні залишки, який обвуглюється за допомогою тепла, тиску та вилучення кисню і додається у ґрунт і збільшує його родючість.

Читайте також: Зміни клімату гальмують боротьбу з голодом у світі - звіт ООН 

Органічний обробіток землі: модель сталого сільського господарства

Останнім часом аграрна індустрія дедалі частіше опиняється під ударом критики не лише через викиди парникових газів, але й як головна винуватиця вимирання видів та зменшення біорізноманіття.

Рецептів порятунку не бракує, серед них і стратегія ЄС, відома як "від лану до столу" ("From Farm to Fork"), яка прагне виробити більш гармонійні відносини між природою, сільським господарством та біорізноманіттям. У свою чергу міністерство охорони довкілля ФРН задля захисту клімату планує зменшити імпорт кормів як-от соя, повідомила DW речниця міністерства.

Тож як має виглядати стале сільське господарство майбутнього? Вже зараз є модель для наслідування: це екологічне господарство, де приділяють увагу гумусу, яке не застосовує синтетичні добрива та пестициди, а також уникає імпорту закордонних кормів.

Читайте також: Зміна клімату - тропічні манго, авокадо та лічі з Європи

Менше відходів - краще для клімату

За оцінками експертів ООН, до третини усіх продуктів харчування не з'їдаються, а потрапляють у сміттєвий бак, або ж близько 1,3 мільярда тонн продуктів. А це викидів CO2 на 3600 мільйонів тонн на рік. При тому, що за останні роки тільки виробництво м'ясних продуктів зросло учетверо. Паралельно зростала і потреба у додаткових орних землях для вирощування сої, кукурудзи та зерна. Цікава статистика від Федерального агентства з охорони довкілля Німеччини: 71 відсоток усіх орних земель у світі використовують під вирощування корму і лише 18 відсотків для вирощування продуктів їжі для людей. І тут експерти теж пропонують відійти від усталеної парадигми життя. "Ми можемо споживати більше здорових овочів і їсти менше м'яса", - каже голова потсдамського Інституту досліджень впливу на клімат (PIK) Йоган Рокштрем (Johan Rockström), який є і співавтором звіту про здорове життя на здоровій планеті.

За його рекомендаціями, варто споживати на тиждень 300 грамів м'яса (16 кг на рік), 630 грамів молочних продуктів (33 кг на рік). Зараз у Європі, Північній та Південній Америці та Китаї споживають десь усемеро більше м'яса, а молокопродуктів у Європі та США - увосьмеро більше. За даними українських ЗМІ, які посилаються на дані 2019 року громадської Ради з питань експорту продовольства (UFEB), українці у середньому споживають 45 кг м'яса на рік. А щодо молочних продуктів, за даними української громадської спілки "Економічний дискусійний клуб", у 2019-му році середньодушове споживання молокопродуктів в Україні становило майже 203 кг на рік.

Однак Йоган Рекштрем вважає, що цього забагато і пояснює, що зменшення споживання м'ясних і молочних продуктів може і планету врятувати, і запобігти голоду.