″Швидше пекло замерзне″: Литва не видасть Тихановську Мінську | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 05.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

"Швидше пекло замерзне": Литва не видасть Тихановську Мінську

Литва не має наміру розглядати прохання Мінська про видачу екскандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської, заявив глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Світлана Тихановська

Світлана Тихановська (архівне фото)

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що Литва не має наміру розглядати клопотання генпрокуратури Білорусі про видачу екскандидатки в президенти цієї країни Світлани Тихановської. Про це йдеться в поширеному в п'ятницю, 5 березня, коментарі очільника литовської дипломатичної служби.

Читайте також: Мінськ ініціює екстрадицію Тихановської

"Всі, хто знайшов притулок в Литві, можуть відчувати себе в безпеці, вони не будуть передані режимам - ні за свою боротьбу за демократію, ні за свободу слова або віросповідання. Тож, ми можемо сказати білоруському режиму, що швидше побачимо, як замерзне пекло, ніж розглянемо його вимоги", - йдеться в коментарі Ландсбергіса.

Раніше генпрокуратура Білорусії направила на адресу генпрокуратури Литви прохання про видачу Тихановської для притягнення до кримінальної відповідальності "за злочини проти порядку управління, громадської безпеки й держави".

Екскандидатка у президенти Світлана Тихановська, яка після виборів була змушена покинути Білорусь, побоюючись за власну безпеку, веде активну діяльність з підтримки протестного руху в країні, зокрема на рівні переговорів зі світовими політичними лідерами. Наприкінці січня 2021 року Світлану Тихановську висунули на Нобелівську премію миру.

Протести в Білорусі

У Білорусі більше пів року не вщухають масові акції протесту після офіційного оголошення підсумків президентських виборів 9 серпня, переможцем яких ЦВК знову оголосила Олександра Лукашенка. Демонстранти звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових, чесних виборів, звільнення політв'язнів, а також припинення свавілля силовиків щодо протестувальників. Представники опозиції сформували Координаційну раду для передачі влади, проте згодом всі члени президії КС були або заарештовані, або опинилися за кордоном. 

Читайте також: Як поводяться з жінками, затриманими на протестах у Білорусі

В результаті жорстких дій силовиків проти учасників масових протестів фізично постраждали, були заарештовані та затримані тисячі осіб, у тому числі десятки журналістів. Дев'ять людей загинули. 

З кінця 2020 року протестувальники в Білорусі змінили тактику, зробивши основним місцем проведення акцій не центральні вулиці і площі, а двори своїх будинків.

 Читайте також: Мінськ позбавили права приймати Чемпіонат світу з хокею

Як повідомлялося, у жовтні Євросоюз запровадив санкції щодо 40 чиновників з Білорусі за фальсифікацію виборів і репресії щодо учасників протестів листопаді ЄС розширив список, включивши в нього Олександра Лукашенка і ще 14 осіб. 17 грудня Рада ЄС схвалила наступне розширення санкцій проти режиму Лукашенка - візові та майнові заборони щодо ще 29 фізичних осіб, а також вперше - проти цілої низки підприємств. 25 лютого 2021 року Рада ЄС подовжила санкції проти білоруських посадовців на рік. 

Читайте також: Жорстокість білоруських силовиків. У чому причина?

Дивитись відео 11:32

Президент Литви про санкції проти Росії, Україну в НАТО і "Північний потік-2" (01.03.2021)