Кумівство у Верховній Раді: чи відмовляться депутати від родичів-помічників | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Кумівство у Верховній Раді: чи відмовляться депутати від родичів-помічників

В Україні ухвалили закон, який забороняє депутатам приймати на роботу родичів і близьких осіб. Експерти пояснили, наскільки дієвими будуть його приписи і чи звільнять нардепи своїх родичів-помічників.

Український парламент ухвалив закон, який забороняє депутатам усіх рівнів приймати на роботу помічниками родичів і близьких осіб. Такі вимоги на підставі закону "Про запобігання корупції" діють щодо держслужбовців та посадових осіб, однак досі не стосувалися народних обранців. Відтепер і їм буде заборонено наймати своїми помічниками близьких осіб. Автори цієї законодавчої ініціативи переконували, що це зменшить корупційні ризики у діяльності депутатів, однак чи справді так станеться? 

У помічники - родичів і друзів

Відповідно до законодавства кожен народний депутат України може мати до 31 помічника-консультанта. Вони працюють за строковим трудовим договором або на громадських засадах. З державного бюджету оплачується робота лише штатних помічників. За останньою інформацією порталу Верховної Ради, на платній основі в парламенті наразі працевлаштовані 1035 помічників, ще 2873 - на громадських засадах. Таким чином, у 423 народних депутатів загалом працює 3908 помічників, у середньому це дев'ятеро осіб на одного обранця.

Читайте також: Чи може депутат Бундестагу Німеччини взяти помічником свого родича

За даними громадської мережі "Опора", лідерами з кількості підлеглих зараз є Віктор Чорний із "Опозиційної платформи - За життя" та Сергій Шахов із групи "Довіра", яким підпорядковується по 30 осіб. При цьому місячний фонд заробітної плати помічникам становить 52,5 тисячі гривень кожному депутату, повідомили DW в управлінні кадрів апарату ВРУ. Цю суму парламентарій на свій розсуд може розподілити поміж кількома підлеглими. У середньому за строковим договором у народних депутатів працює по двоє-троє помічників. 

При цьому кожної каденції трапляються випадки, коли у підпорядкуванні депутатів опиняються їхні близькі родичі. Так, відповідно до даних на сайті Ради, у народних депутатів фракції "Слуга народу" Юрія Корявченкова помічником на громадських засадах є його дружина Тетяна, а у Богдана Яременка - рідний брат Ярослав. 

Читайте також:  Експрем'єра Франції Фійона засудили до двох років в'язниці

"У практиці українського парламенту дуже часто мало місце, коли ті чи інші народні депутати брали близьких родичів до себе на роботу. Минулого скликання таких осіб було близько 20-ти. Якщо подивитися на нинішнє скликання, то однофамільців, які є помічниками, 16. Прізвища майже десяти відсотків помічників збігаються з прізвищами народних депутатів", - коментує аналітик "Опори" Андрій Савчук. Робота на народного депутата, навіть на громадських засадах, - є чудовим стартом у політику, говорить експерт. Серед привілеїв - посвідчення помічника, тобто змога потрапити до владних кабінетів, як-от Ради, Кабміну, міністерств, інших центральних та місцевих органів. Також для частини помічників така посада є елементом престижу та засобом тиску для вирішення певних питань, додає співрозмовник DW. 

Дивитись відео 01:58

Друзі Зеленського: "Кварталу 95" при владі стає більше (22.10.2019)

 

Реалізація новацій на совісті депутатів

Близькими згідно з законом "Про запобігання корупції" вважаються не лише чоловік, дружина, діти чи батьки, а ще понад тридцять різних осіб - як-от рідні чи двоюрідні брати і сестри, племінники, рідні тітки і дядьки, зяті, свекри, онуки, падчерки, опікуни і навіть прадіди і прабаби.

Простежити усі родинні зв'язки при прийомі на роботу зараз неможливо, каже DW керівниця відділу кадрового забезпечення помічників-консультантів народних депутатів Катерина Ярмак. "Щойно закон набуде чинності, всім депутатам будуть надіслані листи, щоб вони приводили у відповідність це питання. Народні депутати, звичайно, повинні надати таку інформацію. Ми ж так їх не "виловимо", можуть бути й інші прізвища або ще щось. Якщо депутат знає, що він близька особа, думаю, він дасть нам інформацію. Або звільнить людину", - пояснює співробітниця апарату Верховної Ради. 

Своєю чергою, опитані DW експерти звертають увагу на те, що в ухваленому законі не зафіксована чітка процедура звільнення уже найнятих працівників. "Більшість тезок, потенційних родичів народних депутатів перебувають як помічники на громадських засадах. На них не поширюється закон про державну службу, вони не отримують офіційну заробітну плату за свою роботу. І закон фактично не встановлює жодних механізмів щодо розірвання таких відносин", - коментує фахівець "Опори". За його словами, розірвати такі трудові відносини депутатів спонукатимуть лише етичні зобов'язання.

Заборона без санкцій 

Притягнути депутата до відповідальності за порушення такої заборони неможливо, уточнює експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк. "Недорегулювали. Ніби і гарний закон, але на практиці навряд чи призведе до того, щоб можна було вжити реальних заходів. Усе лишається на добрій совісті. Тобто якщо депутат виконає вимоги закону і звільнить цю особу, то добре, а якщо ні - то йому нічого за це не буде", - аналізує експерт.

Читайте також: Німецький політолог: Стати реформатором Порошенку заважають кумівство й корупція

"Якщо заборона не підсилена санкціями, то важко сподіватися, що вона діятиме", - вважає представник аналітичного центру. Крім того, він звертає увагу, що у законі не розділені жодним чином офіційно оформлені помічники та консультанти на громадських засадах, а відтак можна трактувати, що звільнені мають бути усі. Разом з тим він звертає увагу, що закон насамперед мав би стосуватися штатних співробітників. "Основне питання, що тут витрачаються кошти на близьких осіб. А там, де зачіпаються державні фінанси, можуть бути великі корупційні ризики. Якщо, наприклад, депутат бере помічником когось із членів сім'ї, він так може просто списувати зарплату. Це реально негарно і неправомірно. А буває, що хтось із родичів фахівець у якійсь сфері і може консультувати безкоштовно народного депутата. Я вважаю, що така практика була б припустима", - коментує експерт.

Перехресне куміство - поза законом

"У першу чергу, ми говоримо про штатних працівників. Тут ідеться про те, що ми приводимо закон про помічників у відповідність до новел закону про держслужбу, де є заборона, щоб працювали у підпорядкуванні близькі родичі", - коментує для DW співавторка закону, народна депутатка фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко. Цей закон разом із колегами вона зареєструвала ще рік тому. Як пояснює співрозмовниця, стимулом його підготовки стало те, що депутати монобільшості почали брати собі в штат помічниками близьких родичів. Водночас парламентарка визнає, що таке явище, як "перехресне кумівство", подолати навряд чи вдасться.

Ідеться вочевидь про такі випадки, коли народні депутати беруть до себе помічниками чужих родичів. Так, у заступника голови фракції Юрія Кісєля за строковим договором числиться Микита Шефір - син першого помічника Володимира Зеленського Сергія Шефіра. А в народного депутата Олега Бондаренка помічником на громадських засадах є батько дружини президента Олени - Володимир Кияшко.

"Ми не можемо сегрегувати людей по тому, чиїми вони є родичами. Але в даному випадку має виступати такий моральний кодекс відносно того, як кожен депутат формує свій штат. Мені здається, тут на перший план повинні виходити фаховість помічників і їхня професійна підготовка", - каже Геращенко.

Випадків, коли депутати працевлаштовують родичів колег, набагато більше, це не заборонено будь-якими законодавчими актами і навряд чи буде, наголошує аналітик "Опори" Андрій Савчук. "Інша ситуація, коли ми говоримо не про народних депутатів. Нинішні норми також поширені і на депутатів місцевих рад. Їх дуже багато, вони є різних рівнів і чи будуть ці норми виконані на належному рівні, чи вистачить ресурсів, і чи розірвуть такі відносини?" - задається питаннями експерт.

Наразі ухвалений парламентом закон чекає на підпис президента і набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Дивитись відео 02:44

Як кумівство в Угорщині "з’їдає" гроші ЄС (06.03.2018)

DW.COM

Реклама