Платні тести для українських абітурієнтів: як зміняться правила ЗНО | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.12.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Платні тести для українських абітурієнтів: як зміняться правила ЗНО

В Україні пропонують із 2022 року надати можливість усім охочим складати додаткове зовнішнє незалежне тестування за власний кошт. Навіщо запроваджують ці зміни і що чекає на абітурієнтів?

Аби вступити до вишу, українським абітурієнтам потрібно скласти тест ЗНО

Аби вступити до вишу, українським абітурієнтам потрібно скласти тест ЗНО

Українським абітурієнтам пропонують за власні кошти отримати можливість складати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), необхідне для вступу у виші, з більшої кількості предметів, ніж передбачено міністерством освіти і наук. В оприлюдненому проєкті рішення міністерства, який стосується також низки інших питань щодо ЗНО, йдеться зокрема про те, що учасники тестування зможуть складати ЗНО із понаднормових предметів платно - за кошти фізичних та юридичних осіб.

Читайте також: Чому в Україні досі не карають за плагіат у наукових роботах

Відповідна норма закону "Про повну загальну середню освіту", яка дозволяє реалізувати подібні плани, набула чинності ще в березні цього року, тож зараз ідеться про її імплементацію до підзаконних актів, пояснили DW в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який займається організацією ЗНО. "Є гранична норма (предметів, із яких абітурієнти складають ЗНО. - Ред.), яку щорічно встановлює МОН. Минулого року це були чотири навчальні предмети, цього року п'ять. Раніше максимально можна було складати саме таку  кількість тестів ЗНО. Меншу, звичайно, можна було, але більше - ні", - вказує заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко. Якщо ж плани міністерства здійсняться, усі охочі зможуть обрати більше тестів, але вже на платній основі. Діяти нові правила почнуть не раніше 2022 року.

Як виглядає ЗНО зараз і яким воно буде

Щороку у міносвіти дещо змінюють правила і кількість тестів, які повинні складати випускники та студенти коледжів. Сертифікати з державної підсумкової атестації (ДПА) у формі ЗНО використовують для формування середньої оцінки в атестаті, а також як вступні бали для вишів. У 2021 році українським абітурієнтам доведеться обов'язково складати іспит з української мови, математики, історії або іноземної мови, а також ще один предмет на вибір. Також за бажанням можна обрати ще один додатковий предмет. Загалом абітурієнти зможуть скласти не більше п'яти тестів. І всі ці послуги надаються за рахунок держави.

Зараз українські випускники можуть складати ЗНО лише з тієї кількості предметів, яка визначена МОН

Зараз українські випускники можуть складати ЗНО лише з тієї кількості предметів, яка визначена МОН

Нова ідея МОН полягає в тому, аби у майбутньому випускники могли обрати більше предметів, але за свої кошти. Це, мовляв,  розширить права здобувачів освіти. "Будь-які жорсткі обмеження не враховують різноманіття ситуацій і винятків. А тут з'являться додаткові можливості для учасників, які можливо, на період реєстрації абсолютно не впевнені у виборі фаху. Такий абітурієнт може скласти ЗНО хоч  з усіх предметів, щоб потім обирати спеціальність. Або, наприклад, в учасника надзвичайно широка  сфера інтересів, або він чи вона хоче перевірити себе з усіх навчальних предметів", - коментує Тетяна Вакуленко.

Читайте також: Дослідження якості освіти PISA 2018: Результати для України маловтішні, але ще не вирок

Ціна ЗНО: дорого не буде?

Кого ще зацікавить така послуга і яка кількість людей насправді захоче нею скористатися, спрогнозувати важко, каже співрозмовниця DW з УЦОЯО. За її словами, пропонована кількість предметів дає можливість вступити до будь-якого вишу, і нагальної потреби розширювати цей перелік досі не було. Натомість, якщо дати випускникам можливість складати безкоштовно ЗНО з максимуму предметів, то це обернеться великими витратами для держбюджету, пояснюють в Центрі. "Якщо дозволити складати будь-яку кількість предметів, то станеться так, що на певні предмети у нас буде велика реєстрація, але мала явка. А це марне витрачання коштів бюджету, оскільки  для кожного учасника потрібно створити робоче місце, надрукувати й доставити тест, залучити працівників для проведення тестування", - пояснює Тетяна Вакуленко. Минулого року на ЗНО зареєструвалося близько 380 тисяч учасників, які в середньому складали іспит більш ніж з трьох предметів. Водночас витрати на одне тестування учасника становили більше 250 гривень, уточнюють в УЦОЯО.

Там поки не беруться прогнозувати, скільки може коштувати один платний додатковий тест, але запевняють, що усі кошти йтимуть виключно на його проведення і що ця послуга буде неприбутковою. "Щойно з'являється тандем ЗНО і гроші, одразу виникає страх, що освіта буде платною, але в ситуації, про яку ми говоримо, це абсолютно не так. Ми говоримо тільки про понаднормову кількість навчальних предметів. У жодному разі ніхто не говорить про зменшення кількості предметів ЗНО, які можна складати за бюджетні кошти", - наголошує співрозмовниця DW.

"Олюднення" ЗНО та акцент на профорієнтацію

Опитані DW експерти поділяють ідею запровадження додаткового платного ЗНО в умовах обмежених бюджетних можливостей країни. Якщо ціна буде подібною до пробного ЗНО, а це близько 150 гривень, то це не стане проблемним для більшості родин, упевнений ексголова УЦОЯО Ігор Лікарчук. Він також звертає увагу на те, що ця ідея зможе дещо розширити можливості університетів, і ті зможуть ставити різноманітнішу кількість предметів, сертифікати з яких вони будуть вимагати при вступі. Співрозмовник DW називає ініціативу з додатковими тестами "олюдненням ЗНО", яке наближає цей механізм до потреб людини. Окрім того, на його переконання, варто було б також створити такі умови, щоб ЗНО складали кілька разів на рік і абітурієнти могли обирати кращий результат для вступу.

Читайте також: Закон про держмову: як захищатимуть українську мову, і що буде з російською

Своєю чергою, освітня експертка українського аналітичного центру CEDOS Тетяна Жерьобкіна звертає увагу на те, що необхідно також своєчасно приділяти увагу профорієнтаційній роботі серед школярів. "Зараз держава і школа не забезпечують учнівство інструментами, аби ті могли робити поінформований вибір і вирішували, куди хочуть вступати. Згідно з нашими дослідженнями, понад 30 відсотків абітурієнтів починають думати про спеціальність лише тоді, коли вже отримали результати ЗНО", - каже експертка. За її словами, випускникам варто не лише давати можливості складати будь-яку кількість тестів, але і допомагати орієнтуватися у сотнях спеціальностей, коли вони обирають виш.

Обговорення порядку змін до проведення ЗНО триває, усі охочі можуть надіслати свої пропозиції міністерству до 21 грудня.

Дивитись відео 01:44

Найдосвідченіший студент: італієць закінчив університет у 96 років (03.08.2020)

Також за темою

Реклама