1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Odessa Underground»

29 лютого 2012 р.

Проект «Odessa Underground» – це історія надій і розчарувань, злетів та занепаду. У «блатних» піснях середини минулого століття співачка Мар’яна Садовська побачила багато паралелей із сьогоденням.

https://p.dw.com/p/14BxB
Фото: Andre Erlen

«Odessa Underground» - новий пісенний проект Мар'яни Садовської. Родом зі Львова, співачка вже багато років мешкає у Кельні, а творить і працює чи не у всьому світі. Акторка за фахом, Садовська презентує свої концертні програми як справжні театральні виступи. У її доробку – музика до численних вистав, озвучення казок та кілька записаних компакт-дисків.

Пісні, що увійшли до «Odessa Underground», не типові для Садовської. Адже досі в її репертуарі були переважно стародавні українські народні пісні. До нового ж проекту увійшли пісні з репертуару Аркадія Сєвєрного, Олександра Вертинського, Діни Верні, Харріс Еміллу та Реже Шереша. У планах – композиції Томаса Вейтса та Ніка Кейва.

«Для мене було одразу зрозуміло, що я не робитиму чергової версії так званого «блатняка», не буду хриплим голосом вкотре давати інтерпретацію пісень, які ми знаємо і чуємо в Україні», - пояснює Садовська.

Моно-вистава Мар’яни Садовської
Моно-вистава Мар’яни СадовськоїФото: Marjana Sadovska

Пісні «великої депресії»

Відтак Садовська вирушила у творчий пошук, який дав їй можливість сміливо відійти від контексту. Адже співаючи "и вот сижу опять в тюрьме", вона не розповідає про дрібних злодюжок, а про велику зневіру: після провалу ідей «помаранчевої» революції, після глобальної економічної кризи, після переворотів у країнах Північної Африки тощо.

Пісні «Odessa Underground» уже почули слухачі в США, Німеччині та Польщі. «Після вистав люди казали, що своїм співом я зачіпаю якісь глибинні шари їхніх почуттів. З одного боку – болить, хочеться плакати, а з іншого – відчуваєш полегшення після співу», - розповідає Садовська. Відчуття, коли людина стоїть над прірвою і не знає, чи вистоїть, чи впаде, зрозумілі, мабуть, кожному глядачу. Для цього не обов'язково розуміти тексти, але обов'язково – співпереживати.

«Odessa Underground» - це не проста концертна програма. Це швидше театральна моно-вистава», - підкреслює Садовська. Вона співає про крах великих надій, життєву поразку тих, хто був сповнений починань, мрій, сміливості, надії, таланту. Але все це зламалося в якийсь момент. Так, як для оригінальних виконавців середини минулого століття це була війна, фашизм та сталінізм.

Паралелі із сьогоденням

«Коли я почала вслухатися в цю тематику, зрозуміла, що можна знайти дуже багато паралелей із сьогоденням. Це крах, який супроводжується величезним смутком на межі з депресією». Люди втікали від великих трагедій свого життя, емігрували до Парижа, Відня, Нью-Йорка – у метрополії, які об’єднували людей подібної долі. Від Берліну, приміром, проект перебрав настрій брехтівського театру, каже Садовська.

Одна з пісень, яку виконує співачка, - це «Страшна неділя» («Gloomy Sundey») угорського піаніста Реже Шереша. Тематика твору дуже близька до «Жовтого ангела» Вертинського. Так само, як і долі обох митців: обидва емігрували та жили далеко від своєї культури. Людину середини ХХ століття охопювало величезне розчарування і смуток через відчуття, що вона нічого не може змінити у цьому світі. Цей біль співачка відчула у піснях і винесла на метафізичне розмірковування публіці.

Проект «Odessa Underground», хоча й уже був презентований публіці, все ще у розвитку. Співачка планує згодом записати однойменний альбом. Утім, коли саме це станеться, Садовська ще не знає. Це пов'язано з тим, що нині вона активно задіяна в інших проектах. Зокрема один із них українці зможуть побачити вже цієї весни. Це вистава Львівського академічного театру імені Леся Курбаса «Так говорив Заратустра», до якої Садовська пише музику.

Автор: Христина Бондарєва
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою