В Україні змоделювали, за яких обставин і коли епідемія COVID-19 піде на спад | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.04.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

В Україні змоделювали, за яких обставин і коли епідемія COVID-19 піде на спад

Доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко розповів DW про розрахунки прогнозів епідемії COVID-19 в Україні, на які спирається уряд у планах скасування карантину. Але прогнози можуть бути суттєво скореговані.

Коронавірус в Україні ймовірно піде на спад у травні після досягнення піку захворюваності, який може настати на початку травня. Такий прогноз зробила робоча група з математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією COVID-19 в Україні. Її створили на початку квітня за ініціативи українських вчених Інституту проблем математичних машин та систем Національної академії наук (НАН) України. В робочу групу увійшли вчені з провідних українських інститутів НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та спеціалісти Інституту епідеміології та інфекційних хвороб при Академії медичних наук України. Робоча група робить щотижневе моделювання ймовірного розвитку епідемії в Україні та склала довгостроковий прогноз, коли в Україні очікувати піку захворювання. На цій основі український уряд ухвалив рішення про продовження карантину до 11 травня і, як заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, "має чіткий план виходу з карантину". Про результати досліджень DW поговорила з головою робочої групи, заступником директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, доктором фізико-математичних наук Ігорем Бровченком.

DW: У прогнозних розрахунках йдеться про те, що пік нових випадків COVID-19 на день припадатиме на 2-5 травня, а пік летальних випадків - на 3-8 травня, а потім до кінця травня все піде на спад. Про які прогнозні цифри у пікові дні йдеться? Чи впорається з цим українська система охорони здоров'я?

Ігор Бровченко, заступник директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, д.ф.-м.н.

Ігор Бровченко, заступник директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, д.ф.-м.н.

Ігор Бровченко: Цього тижня ми очікуємо незначне зростання кількості хворих, а наступного тижня - у кінці квітня- на початку травня - можна очікувати максимальні значення захворювання на день, після чого має початися поступове зниження. В пікові дні у середньому ми прогнозуємо від 400 до 700 нових інфікованих, і не більше 20-25 летальних випадків - і це, якщо смертність залишиться на поточному рівні. Зараз ми поки не розуміємо, від чого вона в Україні змінюється: на початку більше трьох відсотків від загальної кількості інфікованих помирали, зараз коефіцієнт знизився. Це добре, але ми не розуміємо, за рахунок чого це відбувається. Попри все, ми цю тенденцію врахували і не очікуємо високих показників смертності навіть у пікові дні. Ці піки розмиті і залежать від багатьох факторів, зокрема від дотримання громадянами карантинного режиму.

Читайте також: Як в Україні планують пом'якшувати карантин

А як щодо того, що на Великдень, який святкували в Україні 19 квітня, більше 130 тисяч українців проігнорували карантинні заборони і пішли у церкви освячувати паски? Чи зміняться тепер прогнозні показники піка захворювань в Україні? Адже ваші розрахунки ґрунтувалися на тому, що карантинні заходи не порушуватимуться на час святкування Великодня в Україні.

Для оцінок можна дивитися показники Польщі, де Великдень святкували на тиждень раніше, ніж в Україні. Через тиждень після Великодня у Польщі був сплеск захворювання, і він був дещо більшим, аніж попередні максимальні значення. За два останні дні у Польщі пішло на спад, але це не надійні дані, краще дивитися тенденцію за тиждень. Великодні свята теж можуть призвести до сплеску захворювання в Україні. Але якщо потім всі повернуться до попереднього життя в умовах карантину, то цей пік відтермінується на тиждень-два. Тобто додасться ще один невеликий пік, який показуватиме порушення карантину на Великдень, а потім буде затухання. Показник експоненти не має суттєво змінитися. В Україні ще попереду травневі свята, тому спрогнозувати важко, як поводитимуть себе українці. Ми даємо не одну криву прогнозу, а вилку і вона досить широка і показує, що результат може бути дуже чутливим до базових параметрів.

Що показують ваші графіки, якщо порівнювати розвиток епідемії в Україні з іншими країнами? У якій країні коронавірус розвивається за схожим сценарієм?

Ми йдемо дуже подібно до Польщі, тому орієнтуємося на цю країну. У нас країни подібні за населенням і за віковим складом і приблизно за датами запровадження карантинних обмежень. Відставання від статистики Польщі у нас близько одного тижня. Ми орієнтуємося на польський кейс, тому можна дивитися на статистику Польщі і приблизно оцінювати, як впливатимуть на українську статистику Великодні світа, ті чи інші послаблення карантину. Зараз у нас показники схожі, як були у Польщі тиждень тому.

Український уряд має намір ухвалити рішення про послаблення карантину. Можна буде гуляти в парках, відвідувати музеї, бібліотеки. На вашу думку, на що вплинуть такі послаблення? 

Важко оцінити вплив цих послаблень. Бо це не тільки залежить від рішень уряду, а й від того, як вони впроваджуватимуться, як реагуватимуть люди, як дотримуватимуться встановлених правил і чи продовжуватимуть залишатися вдома. Звісно, неможливо сидіти на карантині до одужання останнього хворого. Тому думаю, що правильною буде стратегія, якщо після пройдення піка ми починатимемо невеличкі обережні, поступові експерименти - почати з парків, потім ще щось. Щотижня щось послабляти і дивитися, як статистика реагує. Але це можна робити за умови, що в Україні налагоджена система моніторингу і ми впевнені, що отримуємо адекватні статистичні дані.

Читайте також: Усе про пандемію COVID-19 (досьє)

До речі, наскільки реалістичні дані, які ви отримуєте для моделювання прогнозів?

У нас є сумніви, що вони надійні. Наприклад, позавчора ми отримали офіційну статистику про 260 нових випадків і, звичайно, всі розуміють, що це занижена статистика у зв’язку з Великоднем. На свята дуже велика неоднорідність даних.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов пояснив, що на Великодні свята люди менше зверталися за допомогою, тому зафіксовано менше випадків захворювання. Але багато українців до цього часу сумніваються, що дані про інфікованих реальні, що смерті через інші хвороби списують на COVID-19 чи навпаки - смерті від коронавірусу списують на інші хвороби, зокрема, на пневмонії?

Звичайно, дані не відображають загальну кількість хворих і це не тільки українська проблема. В інших країнах так само кажуть, що реальна цифра хворих на COVID-19 десь в десять, десь в двадцять разів більша. Оцінювати це можна приблизно і дуже грубо по коефіцієнту смертності. Якщо статистика смертності більше 10 відсотків від загальної кількості хворих, то це означає, що тестування проходять тільки дуже важкі хворі. Як, наприклад, у Великобританії, де смертність близько 13 відсотків від загальної кількості офіційно зареєстрованих. А реально хворих набагато більше.

Якщо дивитися по рандомізованим тестуванням, зокрема, які робили в окремих містах США і Німеччини, реальний відсоток смертності від COVID-19 може бути від 0,5 до 1 відсотка від всіх, хто захворів. Порівнюючи зі статистичною смертністю можна робити оцінки, скільки насправді неврахованих хворих. Але ж знов таки, якщо ми довіряємо статистиці по смертях. У математичному прогнозуванні прийнято більше орієнтуватися на цифри по смертях, а не на цифри зареєстрованих випадків.

А ми можемо довіряти українській статистиці смертності від коронавірусу? Станом на сьогодні це 174 випадки на 6592 інфікованих.

В Україні відсоток смертей невеликий, і він останніми днями знижується. Зараз це приблизно 2,5 відсотка від загальної кількості зареєстрованих хворих, а був близько трьох відсотків. Тому поки можемо констатувати, що в Україні катастрофи немає. У нас не переповнені лікарні, не зайняті всі апарати штучної вентиляції легень, поки що немає передумов для настання катастрофи. А далі все залежатиме від того, як українці поводитимуть себе і як країна виходитиме з карантину. Бо ж головна проблема не пересидіти хворобу, а проблема вийти з неї і навчитися з нею жити, бо ж вірус нікуди не подінеться. 

Де ви берете статистику для своїх досліджень і яку саме?

Поки що ми робимо розрахунки для країни в цілому, а не для кожного регіону. Це дані загальної кількості захворілих, а також  нові випадки підтверджених заражень і померлі за день - ці дані щодня оновлює МОЗ. Також користуємося даними по областях, які нам надає Рада нацбезпеки та оборони (РНБО), і беремо до уваги статистичні дані по світу Університету Джонса Хопкінса у США. Але для повноти картини, для моделювання нам не вистачає статистики по кількості тих, хто приїхав і чи був він хворий, як статистика збиралася: за симптомами, чи відслідковувалися контакти, як хворіють члени сімї. Ці всі дані теоретично збирає Центр громадського здоров'я МОЗ. Але поки у нас доступу до цих даних немає. Ми направляли офіційним лист з проханням надати ці дані, але ще не отримали відповіді.

З якитми установами ви ділитесь своїми прогнозами? Їх бере до уваги уряд для вироблення стратегії виходу з карантину?

Ми надсилаємо наші прогнози до РНБО, Центру громадського здоров'я міністерства охорони здоров'я, проводимо наради з РНБО. Зараз ми готуємо новий прогноз на наступний тиждень.

Окрім моделювання розвитку ситуації, ваша група надавала уряду рекомендації, що і як послаблювати, як виходити з карантину?

Є такі оцінки. Нещодавно таке дослідження опублікувало Boston Consulting Group (BCG), і ми збираємося включити ці дані по дієвості заходів в наш наступний звіт. Це дослдіження більше соціологічного типу - ними займаються великі аналітичні закордонні центри. В Україні, на жаль, я не знаю, щоб хтось цим хтось робив такі дослідження. Тому ми поки користуємося даними і досвідом інших країн.

Реклама