1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Визнання "ДНР та "ЛНР" - козир у рукаві Путіна

Російський політолог Іван Преображенський
Іван Преображенський
16 лютого 2022 р.

Визнання "ДНР та "ЛНР" може вимагати війни за всю територію Донецької та Луганської області. Це нова переговорна позиція Кремля - на випадок відмови Києва від мінських угод, вважає Іван Преображенський.

https://p.dw.com/p/477Jy
Президент Росії Володимр Путін
Президент Росії Володимр ПутінФото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

Депутати нижньої палати російського парламенту під час рейтингового голосування вирішили просити Володимира Путіна визнати незалежність маріонеткових проросійських Луганської та Донецької "народних республік". Після публікації у "Парламентській газеті" звернення парламентарів надійде безпосередньо до Володимира Путіна на підпис. І тепер питання у тому, чи підпише президент цей документ.

Комуністи заправляють балом у Держдумі?

Напередодні голосування в Держдумі (пропрезидентська партія. - Ред.) "Єдина Росія", слідом за авторами базової постанови з Комуністичної партії РФ (КПРФ), внесла свій проєкт документа. Це можна назвати думською традицією. Комуністи самі кажуть, що часто-густо буває: вони вносять щось радикальне, та потім єдинороси пропонують пом'якшений, майже ідентичний варіант закону. Його, зрештою, і ухвалюють.

Однак цього разу, несподівано для більшості коментаторів, ухвалили проєкт постанови, підготовлений КПРФ. Під приводом хвороби від обговорення ухилилися лідери всіх думських фракцій, окрім (керівника фракції “Справедлива Росія - За правду”) Сергія Миронова. Він просто не став виступати без пояснення причин. Голосування ж було рейтинговим - обирали навіть не з двох, а з чотирьох варіантів, включаючи можливість нічого не приймати. І зрештою частина єдиноросів підтримала проєкт комуністів.

Іван Преображенський
Іван ПреображенськийФото: Peter Steinmetz/DW

Навіть якщо вважати КПРФ незалежною силою, яка не узгоджує свої дії з Кремлем, що, як мінімум, не зовсім так, "Єдина Росія" без команди нічого не робить. Отже, радикальніший варіант обрали в адміністрації президента. І, найімовірніше, обрали тому, що треба було символічно врівноважити рішення розпочати відведення військ від українських кордонів - щоб це не сприймалося як поразка чи відступ.

Донбас не має кордонів

Конституції самопроголошених республік, які існують лише завдяки підтримці Росії, проголошують їхній суверенітет над всією територією українських Луганської та Донецької областей. Але контролюють "ЛНР" та "ДНР" зараз приблизно її половину. Тож велике питання, що саме рекомендує визнати Держдума?

Якби, наприклад, КПРФ запропонувала одразу включити непідконтрольну Україні частину Донбасу до складу Росії, протиріччя, швидше за все, не виникло б. Анексував би Кремль юридично саме "окремі райони Донецької та Луганської областей", як називають зараз "ДНР" та "ЛНР" у російських офіційних документах.

Проте визнати їхню незалежність означає погодитися з ухваленими ними конституціями, які закріплюють територіальні претензії до України. Тут дзеркально працює той самий принцип, через який НАТО не бере до Альянсу країни з невирішеними територіальними проблемами. Як наслідок для Росії таке визнання, враховуючи її реальну, у тому числі військову, роль у житті "ДНР/ЛНР", може стати шляхом до нової війни як мінімум за частину Донецької та Луганської областей, що залишилася під контролем України. Навіть якщо це не станеться автоматично після визнання, загроза нового масштабного військового конфлікту збережеться.

Денонсація мінських угод неминуча?

Першою реакцією на голосування в Держдумі РФ стала заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про те, що визнання Росією маріонеткових республік означатиме автоматичне припинення дії мінських угод. Водночас голова думського комітету з міжнародних справ Леонід Слуцький, коментуючи підсумки голосування депутатів, заявив, що ухвалена постанова не суперечить мінським угодам.

Як це поєднується? Досить просто. Всі останні роки Росія прагнула нав'язати Україні повернення Донбасу саме за схемою других мінських угод: у рамках ухвалення особливого законодавства для цих регіонів та з проросійською адміністрацією. Регіон мав стати вагою, прикутою до ніг України, яка б завадила країні втекти від Кремля до НАТО чи, в перспективі, в ЄС. А заразом і важелем для управління Україною.

Визнання "ДНР" та "ЛНР" - відверта відмова від угод. І можлива вона лише у тому разі, якщо Москва вирішила, що втрачає шанси на реалізацію схеми з Донбасом як вагою. Як прямо сказав перший заступник Слуцького, онук радянського прем'єра та міністра закордонних справ В'ячеслава Молотова В'ячеслав Ніконов, постанова Держдуми - це "останнє попередження".

Визнання "ЛНР" та "ДНР" як привід для нового загострення?

Постанова Держдуми символічно розв'язує Путіну руки. З одного боку, президент Росії може звернення депутатів ігнорувати, скільки йому заманеться. З іншого, будь-якої миті вийняти з рукава козир, як шулер. Можна роками погрожувати Заходу та Україні підписати указ про визнання "ДНР" та "ЛНР". Або реально зробити це в якийсь момент, якщо Кремль вирішить, що вся його багаторічна політика щодо України провалилася.

Але зараз не схоже, щоб Путін цю загрозу реалізував. Канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) привіз у Москву пропозиції, зокрема щодо України. Сергій Лавров готує відповіді США та НАТО. Кремль поки що чітко готовий ще спробувати домовитися. Ну а якщо не вийде, то ось тоді нас може чекати другий тур загострення, аж до визнання "ЛНР" і "ДНР" і боїв за їхню "територіальну цілісність".

Автор: Іван Преображенський, кандидат політичних наук, експерт із Центральної та Східної Європи, оглядач низки ЗМІ. 

Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Війна на Донбасі: як виживають місцеві на передовій

Пропустити розділ Більше за темою