Коли чоловік стає жертвою: сповідь про побутове насильство | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.11.2020

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коли чоловік стає жертвою: сповідь про побутове насильство

За даними за 2019 рік, у Німеччині 81 відсоток жертв домашнього насильства - жінки, 19 відсотків - чоловіки. При цьому чоловіки рідше готові визнати себе жертвою. Читайте історію Тамі Вайссенберґа.

Тамі Вайссенберґ був жертвою побутового насильства

Тамі Вайссенберґ був жертвою побутового насильства

Цими днями в Берліні представили нову статистику щодо домашнього насильства в Німеччині. Згідно з даними поліції, в 2019 році що три дні у ФРН від рук колишнього чи нинішнього чоловіка або коханця гинула жінка. В результаті від домашнього насильства втратили життя 117 жінок та 32 чоловіка. Загалом у країні - 141 тисяча жертв злочинів із тим чи іншим (за ступенем тяжкості) наслідком. 81 відсоток жертв - жінки. 19 відсотків - чоловіки.

Коли Тамі Вайссенберґ (Tami Weissenberg) щойно познайомився зі своєю подругою, він думав, як і багато інших чоловіків: "Я її рятівник". Вона розповіла йому про попереднє життя з партнером, який застосовував насильство, про побої та своє горе. Це його зворушило, він хотів їй допомогти, показати, що є й інші чоловіки. Які розуміють, відчувають і уважні. Такі, як він. "Я тоді не помітив, що це було лише вдалим прийомом, аби заволодіти людиною, яку можна використовувати в своїх інтересах", - розповідає Тамі нині. Стосунки тривали шість фатальних років.

Читайте також: Вуса чи яскравий макіяж? Фото, які руйнують стереотипи про маскулінність

Тамі Вайссенберґ справляє враження впевненої в собі людини. Високий, статний. Людина справи. Свою історію він розповідає спокійно й задумливо. Тамі - жертва? У таке важко повірити. Жертви зазвичай маленькі, тендітні, слабкі. Чи це стереотип?

"Я почувався слугою, який завжди хотів догодити"

Тамі та його подруга винайняли спільне житло. Спільна квартира, спільні будні, спільний рахунок. Він її підтримував, зокрема й фінансово. Він допомагав їй жити новим життям, отримував від цього моральну віддачу і дедалі більше впадав у залежність. І ось це сталося вперше.

"Усе почалося з того, що у відпустці ми ночували в готелі, який не відповідав її вимогам, - розповідає Тамі. - Вона не хотіла платити. І я повинен був її підтримати та висловити власнику готелю, який у нього бруд. Але я цього не зробив, бо не хотів принижувати чоловіка. Тоді вона сама вирішила вичитати його. А я сів у машину й чекав. Коли вона повернулася, то накинулася на мене з криком і дала ляпаса. І я подумав, що ніколи більше не наважуся її не послухатися".

Його подруга виправдовувала себе. У неї було важке дитинство. Без тепла і стабільних стосунків у родині. Він приймав її пояснення. І так залежність зростала з року в рік. "Я почувався слугою, який завжди хотів догодити. І завжди на першому місці була думка: треба робити те, що їй подобається. Подавати фрукти, які вона любила, так, як вона любила. А якщо її щось не влаштовувало, то в мене летіли різні предмети", - каже Тамі.

Коли дивишся на Тамі Вайссенберґа, важко збагнути, що він був жертвою

Коли дивишся на Тамі Вайссенберґа, важко збагнути, що він був жертвою

Але вимоги й запити подруги зростали, а разом з ними посилювалися й напади ярості, після яких Тамі Вайссенберґ неодноразово опинявся в лікарні з переламом кісток чи порізами. Попри це він не повставав, не захищався, а сподівався, що вона, нарешті, зрозуміє, що чинить неправильно. "Я був під напругою всі дні, 24 години на добу, аби виконувати вимоги, не припускатися помилок. Я постійно був зайнятий, у мене не було часу, аби побути одному, порозмірковувати над ситуацією", - веде далі Тамі. Надії на допомогу майже не було. Подруга контролювала всі соціальні контакти. Людей, які могли дізнатися про спалахи насильства, в тому числі в родичів, він повинен був триматися подалі.

Чоловіки не сприймають себе як жертву

За даними Федерального управління кримінальної поліції, в 2018 році в Німеччині було зафіксовано 26 тисяч випадків домашнього насильства щодо чоловіків. Це те, що відомо. Хто повірить тому, хто каже, що його б'є дружина? Для ранимого чоловіка в суспільній свідомості немає місця. Це підтверджують і дослідження Елізабет Бейтс з Камбрійського університету. "У телевізійних програмах і комедійних шоу насильство над чоловіком - гумористичний засіб. Ми можемо сміятися, коли бачимо, як жінка дубасить чоловіка, але в цього є наслідки, - зазначає британська науковиця. - Є багато причин, які заважають чоловікові звернутися по допомогу. Одна з них - побоювання, що йому не повірять. І те, як у ЗМІ говорять про насильство, впливає на цей страх". Дослідження також демонструють, що через таке ставлення до чоловіків у суспільстві вони не сприймають себе як жертв, хоча страждають від насильства ментально та відчувають проблеми зі здоров'ям.

Читайте також: Чи стають діти в Німеччині частіше жертвами насильства через карантин

Яким чином чоловіки стають жертвами? Як показує дослідження, проведене федеральним міністерством у справах сім'ї, найчастіше це заподіяння легкої шкоди, наприклад, коли жінка штовхає чоловіка. Приблизно кожен десятий чоловік, який страждає від побутового насильства, отримував ляпаси, побої чи травми від кинутого в нього предмету, що лежав під рукою. Іще частіше чоловіки розповідають про психологічний тиск, коли їм забороняють соціальні контакти через ревнощі, повністю контролюють їхні дії, принижують та ображають. "Чоловіки так само часто, як і жінки, зізнаються в тому, що хоча б раз переживали домашнє насильство в партнерських стосунках. Тяжкі прояви у випадку жінок зустрічаються набагато частіше, але й серед чоловіків з цим стикаються не одиниці", - каже один з авторів дослідження Ральф Пухерт (Ralf Puchert).

Для Тамі Вайссенберґа побої були не найстрашнішим. Психологічний тиск діяв набагато сильніше. "Якось вона зняла халат, стала переді мною оголеною. І почала бити себе і дряпати, вона кричала: "А! Припини! Мені боляче". Я був у повному зціпенінні. Коли вона закінчила, то надягнула халат, дістала зі своєї сумки диктофон і вимкнула його", - згадує Тамі. "Як класно мати такий диктофон. Це мій козир", - шантажувала його подруга, аби він не розповів комусь про побої. "Я боявся втратити обличчя, репутацію на роботі й бути сприйнятим не як жертва, а як насильник. А страх може зламати будь-кого", - зізнається Тамі.

Допомога чоловікам-жертвам побутового насильства

Навесні цього року в Німеччині з'явився телефон довіри для чоловіків, які страждають від побутового насильства. "Чоловікам потрібне таке місце, де в них немає відчуття, що їх "заткнуть", - каже керівник консультаційної служби Андреас Газе (Andreas Haase). Щотижня соди звертаються десятки чоловіків, і багатьом з них здається, що їхня ситуація безвихідна. "Багато хто боїться щось змінювати. Думає, що якщо захоче піти, то партнерка "доб'є" їх. Нерідко вони мають дітей, і вони бояться втратити спілкування з ними", - зазначає Газе.

Телефон довіри для чоловіків-жертв домашнього насильства

Телефон довіри для чоловіків-жертв домашнього насильства

Звертаючись до служби підтримки, чоловіки можуть відкинути героїзм у бік і подивитися на себе з позиції жертви. Уже це їм дає суттєве полегшення, каже консультант. Його мета - дати їм відчути, що в них є поле для маневру, і допомогти їм розібратися у своїх почуттях. До Тамі усвідомлення межі прийшло спонтанно: "Вирішальним став день, коли в мене боліло горло і, повертаючись з роботи, я мав заїхати в аптеку. Але мій шлях додому був настільки ретельно спланований і постійно супроводжувався її дзвінками… Я почувся безпомічним. Додому я не повернувся. Більше ніколи".

Читайте також:Що відомо про найбільшу мережу педофілів, розкриту в Німеччині

Тамі Вассенберґ сам позбувся токсичних стосунків. "Мені тоді не вистачало людей, до яких я міг би звернутися зі своїми проблемами. Тому пізніше я заснував групу взаємодопомоги. Так я побачив, що в схожих ситуаціях опинялися й багато інших чоловіків", - розповідає він. Із групи виросло громадське об'єднання Weissenberg e.V. Окрім консультацій для чоловіків у кризових ситуаціях воно допомагає з житлом, де жертви домашнього насильства можуть бути в безпеці.

Зараз у Тамі нове кохання. Він не хоче мститися своїй колишній подрузі, він досі її захищає та підтримує з нею контакт. "Вона пережила втрати, мріяла компенсувати їх за рахунок матеріальних благ. Вона постійно потребувала, аби нею захоплювалися. Це була її залежність. Вона боялася все це втратити", - співчуває їй Тамі. Для нього дискусія про домашнє насильство не зводиться до протиставлення чоловіків та жінок. Він, як і консультаційні служби для чоловіків, постійно наголошує, що жінки набагато частіше піддаються побутовому насильству і що його наслідки для них набагато трагічніші. Фемінізм та боротьба за рівноправ'я сприяли й сприйняттю проблеми насильства щодо чоловіків, вважає Вайссенберґ, оскільки жінки першими почали ставити під сумнів гендерні ролі та поширені кліше. І, на його думку, боротьба ще триває.