Хто вбив Павла Шеремета? Суд починає слухання справи | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Хто вбив Павла Шеремета? Суд починає слухання справи

У Києві розпочався судовий процес у справі про вбивство Павла Шеремета. Про те, які докази вдалося зібрати слідству проти трьох обвинувачених, та аргументи їхніх адвокатів у матеріалі DW.

Питання Хто вбив Павла Шеремета? досі без відповіді (фото квітня 2018 року)

Питання "Хто вбив Павла Шеремета?" досі без відповіді (фото квітня 2018 року)

12 грудня 2019 року керівництво міністерства внутрішніх справ України зібрало термінову пресконференцію, на якій - після кількох років практично мовчання про перебіг розслідування - оголосило про несподіваний прорив у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета, котрий загинув від вибуху керованого ним автомобіля у липні 2016-го.

Поки глава МВС Арсен Аваков у присутності генпрокурора Руслана Рябошапки та президента Володимира Зеленського доповідав журналістам про перебіг слідства, поліція у той же час проводила обшуки і затримала трьох підозрюваних: рок-музиканта, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, дитячу лікарку і волонтерку Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь.

Зараз, дев'ять місяців потому, усі троє постали перед судом - їх обвинувачують у вчиненні умисного вбивства небезпечним для життя багатьох осіб способом, знищенні майна та незаконному поводженні з вибухівкою. За результатами процесу, який розпочався 4 вересня у Києві з відбору присяжних й у якому будуть розглянуті докази, зібрані як обвинуваченням, так і захистом, суд винесе або обвинувальний, або виправдувальний вирок.

Роки пошуків

Адвокати підсудних від початку критикували згаданий вище брифінг керівництва поліції та МВС, на якому, на їхнє переконання, був грубо порушений принцип презумпції невинуватості, - тоді затриманих назвали вбивцями. Відтак у подальшому поліцейські воліли утримуватись від категоричних коментарів. Лише наприкінці серпня на телеканалі "1+1" вийшов документальний фільм із невибагливою назвою "Справа Шеремета. Звинуватити не можна виправдати", створений приватним виробником "за сприяння Національної поліції". У ньому керівництво поліції, слідчі та залучені експерти пояснювали логіку розслідування, яка й привела їх до Антоненка, Кузьменко і Дугарь.

Читайте також: Справа Шеремета: ОБСЄ слідкує, УП ініціює збір інформації

Як випливає з копій деяких матеріалів кримінальної справи, що є у розпорядженні DW, перші три роки слідство працювало майже навпомацки, перевіряючи власників ледь не всіх мобільних телефонів, що були увімкнені вранці дня убивства Шеремета в центрі столиці. Також вивчались особливості вибухового пристрою. Як пояснює у фільмі старший слідчий Василь Бирко, увагу поліцейських привернуло використання гексогену, а не більш поширеного тротилу, а також нетипових уражаючих елементів - шматків металевого дроту, які у справі називають "циліндрики".

Вивчаючи схожі випадки застосування вибухівки по всій Україні, слідчі вийшли на відоме у ветеранських колах подружжя Грищенків - яких обвинувачують у спробі вбивства бізнесмена Михайла Чекурака також шляхом задіяння вибухівки. Щоправда, як свідчать наявні у DW дані, вибухові пристрої схожі лише присутністю гексогену та кріпленням міни на магнітах, а за іншими ознаками, як-то способом детонації, кількістю вибухівки чи наявністю уражаючих елементів, відрізняються.

Так чи інакше, вивчаючи оточення Грищенків, слідство вийшло спочатку на Дугарь, а згодом - на Кузьменко та Антоненка. Останні двоє були знайомі ще з 2016 року - за їхніми словами, почали спілкуватись після того, як Кузьменко стала свідком аварії, в яку потрапив син Антоненка. Яна Дугарь стверджує що з Кузьменко познайомилась лише 2019 року на судових засіданнях у справі Грищенків, а з Антоненком - взагалі після затримання в грудні.

Дев'ять місяців за ґратами

Слідство відводить Яні Дугарь роль розвідниці. 15 та 18 липня 2016 року вона буцімто вивчала у Києві район вулиці Івана Франка, де мешкав Шеремет, шукаючи камери спостереження та обираючи шляхи відходу. Захист медсестри від першого дня заперечував це і стверджував, що саме у ці дні вона перебувала в військовому шпиталі на Донбасі. Це алібі частково підтверджували у судових засіданнях при обранні запобіжного заходу пацієнти шпиталю, відповідний запис є й у лікарняних документах, однак поліція називає їх підробкою.

Яна Дугарь

Яна Дугарь

Дугарь пробула під домашнім арештом п'ять місяців та наприкінці травня її звільнили під заставу. Лікарку Кузьменко, попри протести захисту та велику кількість поручителів, суд відпустив під цілодобовий домашній арешт у серпні цього року. А Антоненко і досі утримується під вартою, причому, за даними DW, не в СІЗО, а в ізоляторі тимчасового тримання, де за законом дозволено утримувати підозрюваних не більше 10 діб.

Читайте також: Розслідування вбивства Шеремета: "серіал" з підозрюваними триває

Слідство спершу відвело Антоненку роль організатора злочину - начебто він задумав вбити Павла Шеремета, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями та культивуючи велич арійської раси". Однак у травні 2020 року підозру змінили: відтоді Антоненку інкримінують лише встановлення вибухівки під авто цивільної дружини журналіста - головної редакторки "Української правди" Олени Притули. Безпосередньо ж вибухівку, за версією обвинувачення, причепила  жінка -  слідчі вважають, що це була Юлія Кузьменко. Перші місяці її підозрювали ще й у дистанційному підриві вибухового пристрою, однак тепер безпосередньою виконавицею, так само як і замовниками, сторона обвинувачення називає "невстановлених осіб".

Антоненко з захисниками у залі судового засідання (фото з архіву)

Антоненко (ц) з захисниками у залі судового засідання (фото з архіву)

Досить неконкретно слідство пояснює і мотиви вбивства журналіста. У обвинувальному акті, який оприлюднили адвокати підсудних, зазначається, що невстановлені особи, "діючи з особистих мотивів вирішили створити в суспільстві резонансну подію з метою подальшої провокації числених акцій протесту". Пояснюючи цю версію, поліцейські у фільмі "Справа Шеремета" посилаються на досвід Мальти та Словаччини, забуваючи, що причиною вбивства Дафни Галіції та Яна Куціяка була саме їхня професійна діяльність.

Слідство передало на розгляд суду 38 томів матеріалів кримінальної справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. 

Захист заперечує

На підготовчому судовому засіданні 25 серпня захист Антоненка, Кузьменко і Дугарь подав клопотання про розгляд справи судом присяжних - обвинувачення в умисному груповому вбивстві передбачає покарання аж до довічного ув'язнення, а отже дозволяє такий порядок слухань. Адвокати підсудних вважають, що присяжних їм буде переконати легше, ніж професійних суддів, яких вони вже неодноразово звинувачували у підіграванні слідству.

Кузьменко (п) з адвокатом (фото з архіву)

Кузьменко (п) з адвокатом (фото з архіву)

Читайте також: Справа Шеремета: журналісти виявили розбіжності в експертизах щодо підозрюваних

Головний аргумент захисників Дугарь, Кузьменко і Антоненка - обвинувачення проти їх клієнтів побудовані виключно на результатах однієї сумнівної експертизи ходи. Її на замовлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проводив британський експерт Іван Бірч: порівнявши записи з камер спостереження напередодні вбивства з відеозаписами підозрюваних він встановив відносну схожість. Адвокати стверджують, що хода взагалі не є визначальною характеристикою особи і жоден інший науково-дослідний інститут в Україні на запит адвокатів не погодився проводити таку експертизу.

До того ж адвокати посилаються на висновки слідства 2016 року щодо зросту чоловіка та жінки, які закладали вибухівку, - Антоненко і Кузьменко виявились на 10 сантиметрів вищими. Та поліція нині пояснює такі розбіжності викривленням камер.

Чи вдасться адвокатам переконати суд присяжних у невинуватості підзахисних? Останні дев'ять місяців їхню роботу супроводжують численні акції ветеранів на підтримку підозрюваних.

У лютому цього року Центр Разумкова провів соціологічне опитування щодо ставлення громадян до резонасного розслідування: 17 відсотків респондентів зазначили, що обґрунтованість звинувачень Антоненка, Кузьменко і Дугарь сумнівна, а 19 % - назвали обвинувачення необґрунтованими. При цьому 6 відсотків вважали обвинувачення цілком обґрунтованими, 10 % - скоріше обґрунтованими.   

Реклама