Кандидат у канцлери ФРН: ″Північний потік-2″ не має бути використаний для шантажу України | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.06.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Кандидат у канцлери ФРН: "Північний потік-2" не має бути використаний для шантажу України

Кандидат у канцлери від ХДС Армін Лашет в інтерв'ю DW розповів про свої погляди на відносини ЄС і Німеччини з РФ і Білоруссю, а також пояснив своє ставлення до газопроводу "Північний потік-2". 

Армін Лашет виступає на щорічній конференції Global Media Forum, 14 червня

Армін Лашет виступає на щорічній конференції Global Media Forum, 14 червня

Прем'єр-міністр федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія Армін Лашет (Armin Laschet) і кандидат у канцлери Німеччини від правлячого в країні Християнсько-демократичного союзу (ХДС) в інтерв'ю DW розповів про своє бачення того, якою має бути політика ФРН і Євросоюзу щодо Росії,  висловився за розширення санкцій ЄС щодо Білорусі, а також розповів про своє ставлення до газопроводу "Північний потік-2". 

DW: Пане Лашет, трансатлантичні відносини в останні роки були дуже напруженими. Тепер відкривається їхній новий розділ. Як він може виглядати? Крім іншого, це питання обговорюється і на саміті НАТО.

Армін Лашет: Дійсно сталася фундаментальна зміна в американській зовнішній політиці. На зміну тези "Моя країна перш за все" знову приходить ідея багатостороннього співробітництва. США повертаються до Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), активно беруть участь в роботі ООН. Вони оживили роботу G7, як ми це бачили в минулі вихідні. І ми повинні підхопити це. І ідея президента Байдена про коаліцію демократій, які тісно співпрацюють одна з одною, для Європи і Німеччини - це шанс взяти в ній участь.

Яку роль може і повинна  відіграти Німеччина в цьому процесі?

Німеччині як найбільшій країні, відводиться важлива роль перш за все в Європейському Союзі. Вона повинна скріплювати ЄС. І з моєї точки зору, вона повинна сприяти сильнішій європейській зовнішній політиці разом з Францією. І Євросоюз як єдине ціле може тоді разом з США в багатьох регіонах світу зробити свій внесок в розвиток свобод, досягнення миру і дотримання прав людини. Німеччина повинна взяти в цьому активну участь.

 Генсек НАТО Єнс Столтенберг виступає за чіткішу позицію щодо Китаю і Росії. Як може виглядати ця більш чітка позиція?

 Чітка позиція значить збереження наших основних принципів. Для нас неприйнятне порушення міжнародного права. Це стосується перш за все анексії Криму, яка суперечить міжнародному праву. Але чітка позиція не виключає пошуку можливостей для співпраці. Для зовнішньої політики характерний пошук спільних точок дотику і з тими державами, у яких інша суспільна модель.

І якщо ми візьмемо питання захисту клімату, то його неможливо вирішити без Росії і Китаю. Наші економічні відносини теж неможливі без цих двох країн. Тому потрібна чітка позиція щодо наших базових принципів, але тим не менше потрібно шукати можливості співпраці, в цьому моя позиція.

 Але чітка позиція щодо Росії, якою вона має бути? Чи можете ви уявити собі жорсткіший підхід, в тому числі і щодо Росії?

Той, хто вимагає жорсткішого підходу, повинен сказати, що саме він розуміє під більш жорстким підходом. У нас є санкції, але розривати дипломатичні відносини або робити щось подібне було б неправильно. Якщо виникають труднощі, потрібно більше говорити один з одним, а не менше. Тому добре, що американський президент Джо Байден днями зустрінеться з російським президентом Володимиром Путіним. Нарешті відбудеться зустріч двох президентів. У кризові часи вони потрібні ще більше.

Чи повинна Німеччина по-новому розставити акценти в російській політиці?

Я так не вважаю. Німецька політика стосовно Росії є частиною європейської політики. Німеччина бере участь в мінському процесі. Німеччина і Франція беруть участь у нормандському форматі разом з Росією і Україною. Вони (Берлін і Париж. - Ред.) намагаються зробити свій внесок у мирне врегулювання. У нас чітка позиція в тому, що стосується міжнародного права. І співпрацю, яка у нас є з Росією, потрібно розвивати.

Армін Лашет дає інтерв'ю DW

Армін Лашет дає інтерв'ю DW

 Одним із суперечливих пунктів є газопровід "Північний потік-2". Анґела Меркель (Angela Merkel) і Джо Байден дали зрозуміти, що будуть вести переговори на цю тему. За яких умов можуть розпочати експлуатацію цієї магістралі?

 Моя позиція завжди була дуже чіткою. Нам потрібен цей газопровід, це економічний проєкт, він потрібен для енергопостачання. І завжди існувала умова: не повинно бути геополітичних втрат для України. Цей трубопровід не повинен бути використаний для того, щоб шантажувати Україну, або країни Балтії, або Польщу. Але якщо він буде побудований, це додатковий шлях для енергопостачання, і це добре. Магістраль запрацює в цьому році. І коли почнеться транспортування газу, необхідно звернути увагу на геополітичні правила і захист України. І така домовленість існує на європейському рівні.

Чи означає це необмежений за часом транзит газу?

Необмежений за часом (...) Дозволи завжди видаються на певний час. І колись ми відмовимося від газу. Ми перебуваємо на шляху до кліматичної нейтральності. І цю магістраль можна було б використовувати, наприклад, для транспортування водню. Тому для чого б вона не використовувалася, це питання обговорюватиметься в рамках двосторонніх відносин. Однак те, що трубопровід буде побудований, з цим довелося погодитися і США. І я радий, що президент Байден відмовився від санкцій, які ввів президент Трамп.

Ви провели зустріч з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською. Тема порушення прав людини в Білорусі обговорювалася і на саміті G7. Вона буде обговорюватися і далі цього тижня. Тихановська вимагає жорстких санкцій. Як вони могли б виглядати?

Я говорив з нею саме на цю тему. Які санкції необхідно ввести, які санкції зачіпають населення і у яких дійсно є вплив? Санкції, які ми вже ввели, це заборона для білоруських авіакомпаній, що стосується прольоту над територією ЄС. Крім того, ми відмовилися від прольоту над територією Білорусі, що веде до скорочення державних доходів.

Ми вирішили внести в санкційні списки функціонерів, які причетні до порушень прав людини безпосередньо чи опосередковано. І частково ці функціонери активні в економічній сфері, включно із самим Лукашенком. І щодо їхніх активів, їхніх фірм, має бути запроваджено санкційний режим Європейського Союзу. Цього ще не відбулося. І моє бажання полягає в розширенні санкцій, щоб цілеспрямовано чинити тиск на Лукашенка. 

Дивитись відео 02:39

Можливий наступник Меркель: хто такий Армін Лашет? (20.04.2021)