Іран після смерті аятоли Хаменеї: початок кінця режиму?

12 годин минуло після авіаудару Ізраїлю та США по житловому і службовому комплексу іранського аятоли Алі Хаменеї, коли державне телебачення країни підтвердило загибель духовного лідера в екстреному повідомленні. Усе свідчить про те, що 86-річний аятола, який публічно висловлював бажання померти смертю мученика, перебував у своєму комплексі разом із родиною попри високу ймовірність воєнного удару.

В інтернеті можна побачити численні відео з людьми, які святкують смерть Хаменеї після 36 років його правління. Справжність цих кадрів підтверджено, утім, невідомо, наскільки багато людей в Ірані могли їх побачити. Адже доступ до інтернету для звичайних громадян у країні починаючи з суботи фактично відсутність. Натомість іранське державне телебачення показує протилежне - кадри численних акцій прихильників Ісламської республіки, що беруть участь в акціях жалоби через смерть Хаменеї. Офіційно у країні було проголошено 40-денну жалобу, а також тиждень вихідних.

Замість Хаменеї - Керівна рада

Крім революційного ватажка Хаменеї, згідно з даними іранських державних ЗМІ, під час засідання ради оборони Ірану було вбито ключових представників керівної верхівки країни. Серед них - очільник Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Мохаммад Пакпур, міністр оборони Азіз Насірзаде, а також начальник генерального штабу іранських збройних сил Абдолрахім Мусаві.

Уже в неділю, 1 березня, владу у країні тимчасово взяла на себе новосформована Керівна рада. До неї увійшли президент Ірану Масуд Пезешкіан, очільник судової гілки влади Голам-Хоссейн Мохсені Еджеї, а також аятола Аліреза Арафі. Державне телебачення опублікувало відеозвернення Пезешкіана, у якому він пообіцяв жорстку відповідь іранської армії "ворогам", яка не залишить їм "жодної надії".

КВІР обіцяє помститися

Офіційне повідомлення поширив і КВІР. Згідно з ним, курс країна продовжить рухатися курсом революційного лідера Хаменеї, а на США та Ізраїль очікує помста. "Незабаром розпочнуться найбільші в історії воєнні операції іранських збройних сил проти Ізраїлю та військових баз США в регіоні", - зазначається в повідомленні КВІР.

На думку багатьох експертів, убивство релігійного та політичного лідера Ірану в короткостроковій перспективі не вплине та перебіг війни. "За моєю оцінкою, вбивство окремих представників керівництва прямо не призведе до швидкого колапсу системи, - говорить у розмові з DW Фарзан Сабет, політолог Центру світового управління Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку, який спеціалізується на економічних санкціях та безпекових питаннях. - З військової точки зору і з погляду політики безпеки, Іран, судячи з усього, вже півтора місяця був готовий до можливої ескалації та має досвід 12-денного конфлікту влітку минулого року. Тож невеликі військові підрозділи по всій країні у стані продовжувати операції навіть без прямих наказів від центру на основі розроблених раніше воєнних планів". Ця децентралізація забезпечує дієздатність Ірану.

Загроза ескалації на Близькому Cході

Ісламська республіка на даний момент реалізує стратегію, проголошену ще до початку війни: розширення конфлікту до широкомасштабної війни в регіоні. За останні дні Іран не лише атакував американські військові бази в регіоні, приміром, у Катарі та Бахрейні, але й об'єкти нафтової промисловості на сході Саудівської Аравії, а також густонаселені урбанізовані центри на кшталт Дубаю.

"Не існує реалістичного сценарію, за якого Тегеран зміг би продемонструвати військову перевагу над американськими та ізраїльськими збройними силами", - говорить в розмові з DW Арман Махмудіан, доцент із досліджень Близького Сходу в Університеті Південної Флориди. Утім, Іран, на його думку, може так довго розкачувати війну, поки сторона, що має військову перевагу, її не припинить. "Мета - максимально збільшити ціну війни шляхом дестабілізації всього регіону", - зазначає експерт. Тож він очікує, що ситуація ще може суттєво загостритися.

Перше загострення вже відбулося - у неділю Іран атакував три кораблі в Ормузькій протоці, яка з'єднує Перську та Оманську затоки і забезпечує вихід в Індійський океан. Через неї проходить левова частка світового експорту нафти. Через атаки численні компанії-перевізники призупинили поставки. Це вже зараз викликало зростання світових цін на нафту. Інші можливі елементи ескалації - активація Іраном підтримуваних парамілітарних структур на кшталт "Хашд аш-Шаабі" (Сил народної мобілізації) в Іраку або ж бойовиків-хуситів в Ємені, вважає Сара Керманіан, дослідниця міжнародних відносин в Університеті Сассексу в Великобританії.

Опір Ірану попри високу ціну війни

Попри те, що ціна війни для Ірану з огляду на велику військову нерівність між сторонами протистояння може виявитися дуже високою, країна у стратегічному сенсі є дуже витривалою, зазначає Керманіан. "Ісламська республіка бореться за своє політичне виживання, а внутрішньополітичний тиск на неї в плані людських та фінансових втрат є не низьким з огляду на те, що це недемократична система", - додає експертка. На її думку, якщо Іран переживе конфлікт без колапсу всередині влади, це вже можна буде вважати стратегічним успіхом. "Натомість США можуть відчути на собі ще більший тиск, якщо відбудеться подальша ескалація війни", - говорить Керманіан.

З огляду на ці обставини, зрештою, йдеться про те, хто довше зможе витримати на собі тиск. Ізраїль та США, безсумнівно, мають військову перевагу над Іраном, але це не єдиний фактор, який визначає ціну війни для кожної зі сторін. Іранський режим бореться за власне існування і показав під час нещодавніх протестів у країні, що готовий змусити іранців платити за це будь-яку ціну.

Чи будуть після нинішньої ескалації відновлені переговори між США та Іраном, які ще в середині минулого тижня тривали в Женеві, питання поки що відкрите.

Читайте також: Війна США та Ізраїлю проти Ірану: які наслідки для України?