Гонка США і Китаю за лідерство у сфері ШІ: що маємо?

В Індії зараз проходить п'ятиденний саміт з питань штучного інтелекту (ШІ), в якому, крім керівників провідних світових технологічних компаній, також беруть участь лідери понад 20 держав. Девіз саміту, який вперше приймає країна Глобального Півдня, - "Процвітання для всіх, щастя для всіх". 

Рік тому Кремнієва долина та Волл-стріт були вражені виходом на ринок китайського мобільного додатка DeepSeek, який виступив конкурентом американських великих мовних моделей (Large Language Model, LLM), як-от ChatGPT. Сервіс DeepSeek при значно менших витратах та використанні менш досконалих чіпів під час ключових тестів продемонстрував порівнянну продуктивність.

Його поява відкрила новий розділ в американо-китайському суперництві в галузі штучного інтелекту: світ визнав конкурентоспроможність китайських LLM, а Пекін став вкладати ще більше ресурсів у розвиток власної екосистеми ШІ.

Плани Китаю та США в галузі ШІ

У своєму плані дій у цій сфері, опублікованому через кілька місяців після появи DeepSeek, адміністрація президента США Дональда Трампа чітко окреслила свої ставки: "Сполучені Штати беруть участь у перегонах за досягнення глобального домінування у сфері штучного інтелекту". План під назвою "Перемога в гонці: план дій Америки в галузі ШІ", серед іншого, містив заклики до скасування нормативних бар'єрів, які, на думку його авторів, перешкоджають інноваціям та використанню домінування американських технологій у світі.

Звертаючись до всіх країн, "що бажають приєднатися до американського альянсу у сфері ШІ", Вашингтон заявив, що США повинні почати з "експорту всього свого набору технологій ШІ", який включає "обладнання, мовні моделі, програмне забезпечення, додатки і стандарти", щоб "зупинити (…) стратегічних суперників від перетворення наших союзників у залежних від іноземних технологій". Цей посил оглядачі сприйняли як слабко завуальований натяк у бік Китаю.

Приблизно тоді ж Китай оприлюднив свій "Глобальний план дій з управління ШІ", використовуючи менш конфронтаційний тон. У документі пролунав заклик до створення "різноманітної, відкритої та інноваційної" екосистеми ШІ, яка б повною мірою залучала роль "багатьох зацікавлених сторін" і "спільними зусиллями сприяла міжнародному обміну та діалогу з питань управління ШІ".

"Китай, безумовно, на риторичному рівні позиціонує себе як налаштований на багатосторонню співпрацю глобальний лідер, відкритий і орієнтований на розвиток, - зазначив у розмові з DW науковий співробітник програми з технологій і міжнародних відносин Фонду Карнегі за міжнародний мир (CEIP) Скотт Сінгер. - Пекін проводив свою геополітичну лінію у сфері ШІ ще до другого президентства Дональда Трампа, але тепер вона знаходить дедалі більший відгук у світі через акцент адміністрації Трампа на домінуванні в галузі ШІ та його курс "Америка передусім".

За оцінкою Сінгера, "якщо питання полягає в тому, чи проводить Китай стратегію домінування у сфері ШІ, то відповідь - негативна". Пекін, вважає співробітник CEIP, "має намір захопити лідерство, використовуючи можливість заповнити прогалини, залишені Сполученими Штатами, які відступили з багатьох позицій на світовій арені".

США домінують у сфері комп'ютерної техніки 

Попри популярність DeepSeek та інших китайських LLM, які за своїми можливостями зіставні з OpenAI чи Gemini під час виконання таких нескладних завдань, як створення тексту, переклад або запуск чат-ботів, американські технологічні гіганти й надалі мають намір домінувати у сфері обчислювальних потужностей, необхідних для навчання передових моделей. Найпросунутіші чипи для ШІ виробляє компанія Nvidia з Кремнієвої долини, і на даний час США значно випереджають Китай у розбудові центрів обробки даних (ЦОД).

Китай має величезну кількість талановитих фахівців у сфері штучного інтелекту, колосальні масиви даних і енергоресурси, але, за оцінками оглядачів, йому бракує найсучасніших мікрочипів, необхідних для обчислювальної продуктивності. Запроваджені США обмеження на експорт до КНР таких чипів і напівпровідникових компонентів для технологій ШІ покликані зберегти цю перевагу американців.

Серія Ascend від Huawei, мабуть, є найпередовішою лінійкою чипів для ШІ, що виробляються в Китаї. До неї входять такі моделі, як Ascend 910, які, згідно з тестами DeepSeek, забезпечують приблизно 60 відсотків продуктивності старіших чипів Nvidia H100 під час генерації тексту, обробки запитів чат-ботів або класифікації зображень.

Однак китайські чипи як і раніше істотно відстають у розв'язанні складніших завдань, як-от навчання великих мовних моделей або розвиток екосистеми. Huawei також поки не може виробляти стільки мікрочипів, скільки Nvidia, тому об’єднувати їх у кластери для підвищення потужності складніше й дорожче. У грудні 2025 року адміністрація Трампа оголосила суттєву зміну своєї експортної політики в цій сфері, дозволивши постачання чипів серії H200 компанії Nvidia перевіреним китайським покупцям в обмін на частку з продажів.

Стримуючи постачання китайським компаніям найпередовіших чипів Blackwell і Rubin від Nvidia, влада США розраховує зберегти технологічне лідерство, одночасно підштовхуючи Китай до залежності від старіших американських технологій. Критики такого курсу попереджають, що H200 усе ще мають дуже високі характеристики й можуть підірвати нинішню перевагу американців у сфері обчислювальної техніки. Китайські компанії, такі як Alibaba, Tencent і ByteDance, уже замовили понад 2 мільйони чипів H200 на суму, яку оцінюють більш ніж у 50 мільярдів доларів.

Однак зараз імпорт цих чипів до Китаю заблокований. У середині січня агенція Reuters повідомила, що китайським митникам доручили заборонити місцевим компаніям їх ввезення. Незрозуміло, як довго діятиме ця заборона та чи можна вважати її офіційною.

Китайські компанії використовують свої відкриті моделі ШІ 

Керівництво КНР ставить у пріоритет досягнення самостійності у виробництві напівпровідників. Але навіть без найновіших чипів китайські технології ШІ набирають обертів, а локальні моделі (так звані моделі з відкритими вагами - open-weight models, на відміну від моделей із повністю відкритим кодом - open-source) - як-от DeepSeek, Moonshot AI та Qwen від Alibaba - дають змогу розробникам створювати застосунки ШІ з меншими витратами й нижчими бар'єрами для входу на ринок.

"Відкриті ваги" означають, що певні навчені параметри нейронної мережі (ваги) є загальнодоступними, і будь‑які розробники можуть легко адаптувати таку модель під власні завдання - наприклад, для написання коду або створення коротких звітів. Водночас користувачі моделей open‑weight, як правило, не мають доступу до вихідного коду навчання чи до навчальних даних.

Нині сімейство моделей Qwen від Alibaba є найпопулярнішими у світі відкритими моделями: за даними американської платформи для спільної роботи в галузі ШІ Hugging Face, їх уже завантажили близько 700 мільйонів разів, передає китайське інформаційне агентство "Сіньхуа". Qwen випередили моделі з відкритими вагами LLaMA, які випускає компанія Meta.

За даними розробників Qwen, Alibaba відкрила вихідні дані майже 400 моделей Qwen, і вони "породили понад 180 000 похідних версій". У своєму новорічному зверненні голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що у 2025 році китайські технології "вийшли на абсолютно новий рівень". "Багато великих моделей штучного інтелекту беруть участь у гонці за лідерство, і в дослідженні та розробці наших власних мікрочипів було досягнуто проривів",  - додав Сі.

У звіті американського Центру стандартів і інновацій у сфері ШІ (Center for AI Standards and Innovation, CAISI) наголошується на важливості різних видів відкритих моделей, "заснованих на американських цінностях", і зазначається, що "моделі з відкритим кодом і відкритими вагами можуть стати глобальними стандартами в окремих галузях бізнесу та академічних досліджень". Водночас також вказується, що влада має "створити сприятливе середовище" для таких моделей.

Автори звіту попереджають про "недоліки у сфері безпеки та цензури", виявлені в популярних китайських моделях, таких як DeepSeek, які "можуть нести ризики для розробників застосунків, для споживачів і для національної безпеки США". "Успіх поширення ШІ значною мірою залежатиме від того, як технології будуть перетворені на реальні продукти. Швидкість, з якою ШІ розвиватиметься, залежить від того, наскільки розробникам зручно користуватися вашим продуктом і наскільки він подобається звичайним користувачам", - пояснює Скотт Сінгер із CEIP.

Китай орієнтується на ШІ-застосунки, що працюють у "реальному світі"

Успіх китайських великих мовних моделей підштовхнув Пекін до розвитку ШІ всередині країни з пріоритетом на застосунки, що використовуються у таких практичних сферах, як робототехніка та виробництво. У 2026 році КНР має намір перейти до реалізації ініціативи "ШІ плюс", яка в межах економічної модернізації спрямована на впровадження цієї технології в різні сектори - промисловість, сферу послуг, охорону здоров'я та державне управління. Довгостроковий план дій передбачає створення до 2035 року суспільства, "повністю керованого ШІ".

"США та Китай роблять принципово різні ставки на весь спектр технологій штучного інтелекту. Американські компанії лідирують у гонці за масштабуванням можливостей програмного забезпечення та автоматизацією багатьох завдань, які можна виконати на комп'ютері. Китай же, навпаки, вкладає значні кошти в робототехніку на основі ШІ", - вважає Скотт Сінгер.

За його словами, інтеграція ШІ в реальний світ - "це серце й душа" китайської політики в цій сфері, оскільки в Пекіні вважають, що ця технологія здатна розв'язати сучасні проблеми та виклики. "Робототехніка на основі ШІ - це галузь, у якій Китай, схоже, випереджає своїх західних колег", - уточнює Сінгер. На його думку, шукати рішення політиків змушують такі гострі економічні проблеми КНР, як безробіття серед молоді та слабкий споживчий попит. 

Пріоритети США та Китаю в розвитку ШІ розходяться

Оцінюючи загалом ситуацію зі ШІ станом на 2026 рік, аналітики зазначають, що темпи розробки та впровадження нових моделей ШІ у США можуть визначатися обмеженнями в розробці LLM - наприклад, доступністю електроенергії та строками будівництва дата-центрів. Водночас Китай продовжує відставати у створенні власної екосистеми мікрочипів. Оскільки пріоритети Вашингтона та Пекіна в розвитку штучного інтелекту розходяться, у перспективі може виникнути ситуація, коли обидві країни домінуватимуть у своїх окремих нішах, і жодна з них не матиме переваги в усій сфері ШІ.

"Схоже, це тенденція: США безумовно лідирують у розробці чипів, хоча Китай наздоганяє їх у сфері LLM і готовий вирватися уперед у деяких напрямках управління ШІ", - констатує в інтерв'ю DW Сяомен Лу, директорка з геотехнологій в американській консалтинговій компанії Eurasia Group, що спеціалізується на вивченні політичних ризиків. Дослідниця прогнозує, що Китай і надалі прагнутиме позиціонувати себе як прихильника того, що він окреслив у своєму плані розвитку ШІ як "створення різноманітної, відкритої та інноваційної екосистеми".

Це, каже Сяомен Лу, базовий сценарій Eurasia Group на 2026 рік: "Поки китайські моделі з відкритим кодом за своїми можливостями не надто відстають від провідних американських, влада КНР, найімовірніше, дотримуватиметься саме такого підходу до регулювання ШІ".

Зі свого боку, Сінгер із CEIP зазначає, що досвід роботи безпосередньо в технологічних центрах Китаю та США дає розуміння того, у якому напрямі зараз рухається розвиток ШІ.

Різниця, на його думку, полягає в атмосфері на рівні екосистеми: "Якщо ви поїдете до Кремнієвої долини й зайдете в аеропорт Сан-Франциско, то не зможете не відчути переконаності в тому, що подальше масштабування можливостей найпередовіших базових моделей призведе до трансформаційних змін у тому, як ми функціонуємо як суспільство. І це може принести величезні геополітичні переваги".

"Якщо ж порівняти це з розмовами в Китаї - у Пекіні, Шанхаї, Шеньчжені, Чжецзяні, у тих регіонах, де розвивається ШІ, - то там набагато більше ентузіазму та енергії навколо того, як використати цю технологію уже сьогодні", - підсумував Сінгер.