GMF-2014: Соцмережі в Україні - вірні друзі чи дезінформатори? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 03.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

GMF-2014: Соцмережі в Україні - вірні друзі чи дезінформатори?

У розпал кризи в Україні невпинно зростає вплив соціальних мереж. Чи варто розраховувати на них як на надійне джерело інформації? Відповідь шукали учасники Global Media Forum.

Учасники дискусії на Global Media Forum

Учасники дискусії на Global Media Forum

Окрім збройного конфлікту, який спалахнув в Україні, у країні триває ще одна війна. У ній беруть участь засоби масової інформації, які використовує для свох цілей кожна зі сторін, втягнутих у протистояння.

"Битва оповідей" - так охарактеризував те, що відбувається в Україні, глава відділу Європи та головний редактор російської редакції DW Інґо Маннтойфель. У середу, 2 липня він запросив відомих журналістів та медіаекспертів обговорити роль цифрових ЗМІ у висвітленні подій в Україні. Дискусія відбулася в рамках організованої Deutsche Welle щорічної конференції Global Media Forum.

Популярність інтернету зростає

За останні кілька місяців, від моменту початку української кризи, в Україні різко зріс вплив соціальних мереж, зауважили учасники дискусії. За словами представниці організації "Репортери без кордонів" в Україні Оксани Романюк, у кінці листопада 2013 року з їх допомогою вдалося мобілізувати людей, які вийшли на Майдан на знак протесту проти відмови Віктора Януковича, який тоді обіймав посаду президента, підписувати угоду про асоціацію з ЄС.

Одна з переваг соціальних мереж - у тому, що вони дозволяють обирати необхідну інформацію з величезної кількості джерел, вважає Романюк.

Сергій Лещенко

Сергій Лещенко

За даними дослідження, проведенного у травні американською некомерційною організацією International Republican Institute, 42 відсотки жителів України дізнаються інформацію переважно в інтернеті, розповів заступник головного редактора онлайн-видання "Українська правда" Сергій Лещенко, який теж брав участь у дискусії. На першому місці за популярністю залишається телебачення: його дивиться 91 відсоток опитаних, додав журналіст.

Зворотній бік медалі

Водночас експерти попередили і про небезпеки, приховані за зростанням популярності соціальних ЗМІ. Так, Лещенко зауважив, що 62 відсотки користувачів інтернету в Україні зареєстровані в найбільшій російській соціальній мережі "ВКонтакте", яку не можна сприймати як надійний ресурс.

Одна з українських сторінок ВКонтакте

Одна з українських сторінок "ВКонтакте"

За словами учасників дискусії, в цій соціальній мережі, яку часто називають російським аналогом американського Facebook, розміщується величезна кількість недостовірної інформації, зокрема й відомостей про ситуацію в Україні. Доволі часто там можна знайти, наприклад, фальшиві фотографії, одна з яких була продемонстрована під час обговорення на форумі.

На знімку зображено чорний дим, який піднімається над невідомим містом. У підписі до фото вказано, що це житлові квартали Слов´янська, які побували під мінометним обстрілом українських військ. Але ретельніший пошук в інтернеті дає інший результат: насправді на фото зображено катастрофу потяга в канадській провінції Квебек.

Російська влада закручує гайки

У квітні 2014 року засновник "Вконтакте" Павло Дуров залишив Росію. В інтерв´ю інтернет-ресурсу TechCrunch він заявив, що більше не може залишатися в країні після того, як "публічно відмовився співпрацювати з владою". Незадовго до цього Дуров розповів на своїй сторінці в соціальній мережі, що російські спецслужби вимагали від його компанії розкриття персональних даних організаторів Євромайдану в Києві.

Іван Яковина

Іван Яковина

Донедавна російська влада, схоже, недооцінювала значення соціальних ЗМІ, вважає колишній журналіст інтернет-видання Lenta.ru, а нині кореспондент українського тижневика "Новое время" Іван Яковина. За його словами, російські чиновники усвідомили свою помилку після початку української кризи та ухвалили низку законів, які обмежують активність користувачів соціальних ЗМІ.

Наприкінці квітня в Росії було ухвалено закон, який обмежує права блогерів. Нова ініціатива фактично прирівнює ресурси, які нараховують мінімум три тисячі відвідувань за добу, до засобів масової інформації. Закон, що набирає чинності з 1 серпня, зобов´язує таких блогерів розкривати своє прізвище та електронну адресу, перевіряти достовірність публікованої інформації, а також дотримуватися інших вимог до ЗМІ.

Незалежних ЗМІ дедалі менше

Від початку поточного року в Росії жорстко обмежувалася діяльність незалежних ЗМІ. Так, у березні було звільнено головну редакторку інтернет-видання Lenta.ru Галину Тимченко. Замість неї було призначено Олексія Гореславського, колишнього керівника лояльного до Кремля онлайн-ресурсу "Взгляд.ру".

За місяць до того з проблемами зіткнувся телеканал "Дождь", із яким відмовилися співпрацювати найбільші супутникові оператори. В результаті канал втратив основне джерело фінансування та опинився на межі закриття. У відключенні "Дождя" операторами кабельних мереж багато хто вбачав спробу натиснути на телеканал, відомий своєю критичною позицією.

"Росія вбиває незалежну журналістику. Уже загинула "Лента.ру", найбільший незалежний інтернет-ресурс, інші більш чи менш незалежні ЗМІ відчувають серйозний тиск", - констатувала під час дискусії на Global Media Forum Оксана Романюк із "Репортерів без кордонів". За її словами, в Росії триває створення "справжньої вертикальної цензури".