FAZ: "Вибори – остання карта з рукава окупантів”
31 січня 2005 р.
Так впливова ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ пише:
Для Америки вибори в Іраку мають велике значення. Президент Буш хоче бачити в них успіх своєї політики заміни режимів. Але навіть якщо багато арабів лише мріють про вільні вибори, багатопартійну систему і плюралізм, то не викликає сумніву, що Ірак досі не став для арабського світу дороговказом. Він швидше є зловісним предзнаменуванням. Якщо американський міністр оборони Рамсфельд пророкує навіть посилення насильства після виборів, то це схоже на визнання поразки. Адже кожен політичний крок, кожна велика воєнна операція розглядалися як надія, що ситуація після цього стабілізується. Так не сталося. Складається враження, що вибори – це остання карта з рукава окупантів. І все ж вона – ще не кінець гри.
Про американські інтернеси в Іраку пише і ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ:
Нині вибори в Іраку мають лише годну мету: поставити до влади уряд, який би терпів багаторічну присутність американських військ і одночасно взяв на свої плечі головний тягар боротьби проти повстанців. Американська армія, яку Буш зробив визвольним рухом з озброєнням наддержави, переслідує в Іраку інші цілі, ніж самозречене поширення демократії. Армія Буша забезпечує Сполученим Штатам доступ до життєво важливої нафти, вона тримає в напрузі такі країни як Іран та Сирія, прикриваючи спину Ізраїлю. Одне слово: воєнна присутність США в серці Близького Сходу забезпечує стратегічні цілі Вашингтона. Якщо при цьому можна ще й скинути того чи іншого близькосхідного диктатора, то це радує американського президента. Але це не є лейтмотивом його політики.
ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ пише про можливе посилення після виборів впливу іракського духовенства на політику:
Кожне ”килимове” бомбардування, кожний випадок катувань ув”язнених поповнює новими рекрутами лави організацій, схильних до насильства. І оскільки в Іраку немає національного опору з переконливою, мобілізуючою програмою, на перший план виходять ісламістські ідеологи. Для Іраку, який кілька років тому був найтерпимішим до релігії і найсекуляризованішим з усіх арабських країн, це новий феномен. Після виборів він не зникне, а, може, навіть посилитися. Обрані інстиитуції будуть і надалі повністю залежати від окупаційних властей. Тому релігійні проповідники матимуть рацію, вважаючи, що переможець виборів – однаково, хто ним буде – лише інструмент неоколоніалізму. Це не так вже й далеко від реальності.
Газета ВЕЛЬТ коментує арешт кількох російських офіцерів, яких підозрюють у допомозі терористам, які захопили заручників у Беслані:
Чому ми мало дивуємося, коли стає відомо, що старші російські офіцери робили спільну справу з кривавими злочинцями в Беслані? Причина полягає в буденному досвіді. Чиновники значною мірою корумповані. Це сумна прописна істина в Росії, яка сприймається населенням як закон природи. Байдуже слухають росіяни повідомлення про те, що Росія за рівнем корупції посідає місце поряд з Нігерією. Путін хотів це змінити, коли став президентом 2000 року. Боротьба з корупцією була одним з його пріоритетів. Результати, які він поки що одержав, вбивчі: вірус підкупу вразив міліцію, військових і спецслужби.
Велику увагу німецької преси привертає так званий ”випадок Гойцера”, футбольного судді, який ”продавав” тоталізаторній мафії футбольні матчі. Так НОЄ ПРЕССЕ з Ганновера пише:
Молодий аферист стоїть у центрі уваги республіки. Хлопець з Берліна, білобрисий студент, у спортивних трусах, з мафією за спиною, із свистком у роті змусив увесь футбольний народ розгубитися, а футбольну галузь захитатися. Він вимазав чистий фасад чесного німецького футболу своєю жадобою грошей. Маленьке впорскування адреналіну, яке одержують чимало вболівальників щотижня на тоталізаторі, він викрив як великий блеф. І посилив фатальну підозру, що він робив це не один. Випадок Гойцера –за півтора року до чемпіонату світу в Німеччині - це катастрофа іміджу для німецького футболу.
Видання ОФФЕНБАХ-ПОСТ перекидає місток від футбольної до інших видів корупції:
Податки можна спалити на великих сміттєспалювальних заводах, які будувалися за хабарі, у корупції підозрюють лікарів, аферисти збираються довкола футбольних полів і псують репутацію німецького народного спорту номер 1. Темні оборудки скрізь, куди не поглянь. Той, хто хоче поліпшення, повинен пошукати порядність, яка десь загубилася. А політикам треба повернути довір”я до себе - і змінити курс.