1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Експорт з України: в Брюсселі обговорили, що не працює

24 квітня 2023 р.

Заступник міністра аграрної політики України в Брюсселі закликав ЄС знизити кошти перевезень аграрної продукції. Причина їх високої вартості - неналагоджені ланцюжки постачання, адже до війни їх майже не існувало.

https://p.dw.com/p/4QVSY
Мінагропрод: ЄС має оптимізувати аграрну логістику
Фото: dpa/Ukrinform/picture alliance

Щоб розв'язати проблеми з імпортом української сільгосппродукції, Європейський Союз має насамперед сприяти здешевленню логістики, сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич у понеділок, 24 квітня, у Брюсселі. Він взяв участь у засіданні комітету Європарламенту з сільського господарства та обговорив із євродепутатами проблеми українських фермерів та можливі шляхи виходу.

За словами заступника міністра, дорожнеча логістики, висока вартість перевезень аграрної продукції з'їдає левову частку доходів українських фермерів. Дмитрасевич пояснив, що до повномасштабного російського вторгнення 95 відсотків експорту сільгосппродукції йшли через морські порти України - Єврокомісія раніше називала цифру 90 відсотків. Після того, як ці шляхи були заблоковані Росією, сільгосппродукцію стали перевозити "лініями солідарності" до Євросоюзу. Однак неналагоджені ланцюжки постачання та різниця у стандартах залізниці сильно впливають на вартість перевезень.

Читайте також: Велика сімка закликає продовжити і розширити "зернову угоду"

"Інфраструктура ЄС не пристосована до такого рівня транзиту аграрної продукції", - констатував український посадовець та навів як приклад недостатню кількість вагонів-зерновозів та спеціальних морських терміналів у портах. За його словами, треба розвивати потенціал балтійських портів, які зараз недовантажені.

Потрібна подальша допомога з боку ЄС

Він також попросив у Євросоюзу подальшої допомоги у розмінуванні сільськогосподарських територій. За даними Києва, понад 20 відсотків сільськогосподарських угідь України окуповано, заміновано або отруєно вибуховими речовинами. Заміновано 470 тисяч га сільськогосподарських угідь. Якщо розмінування вестиметься сьогоднішніми темпами, то 20 років знадобиться на саму лише розчистку сільськогосподарських земель, зазначив Дмитрасевич. Інші виклики нового сезону - брак ліквідності в українських аграріїв та їхня нездатність погасити кредити, а також багато втраченої та пошкодженої сільгосптехніки.

Він розповів євродепутатам, як українські аграрії намагаються вирішувати проблеми самі: "Наприклад, у Харківській області розміновують поля самостійно за допомогою металошукачів, на свій страх і ризик. Фермери діляться один з одним устаткуванням, що залишилося, насінням і добривами".

Розмінування території поблизу Харкова
Розмінування території поблизу Харкова, 19 квітня 2023 рокуФото: DW

Дмитрасевич попросив Євросоюз допомогти з наданням посівного матеріалу та компенсацією податкових ставок для фермерів. "Ми розпочали посівну, фермери працюють, але 90 відсотків працюють собі на збитки, - сказав він. - Фермери не заробляють, а виживають". Українська влада прогнозує, що у 2023 році врожаю буде на 10 відсотків менше, у тому числі через брак оборотних коштів у аграріїв.

На запитання євродепутатів, чому українське зерно частково залишається у сусідніх країнах, Дмитрасевич відповів, що воно не залишалося б там, якби на нього не було попиту. За даними Києва, понад 50 відсотків продукції, експортованої до Польщі та Угорщини, понад 80 відсотків продукції, експортованої до Словаччини, та понад 90 відсотків продукції, експортованої до Румунії, переміщалися через ці країни транзитом.

Читайте також: Румунія не заборонятиме імпорт продовольства з України

Ситуація з постачанням у сусідні країни "була взаємовигідною"

При цьому Польща у 2022 році експортувала рекордні обсяги сільгосппродукції, зазначив заступник міністра. Наприклад, експорт зерна та продуктів його переробки з Польщі збільшився на 40 відсотків, в еквіваленті це 6,6 мільярда євро. Країна експортувала 3,88 мільйона тонн кукурудзи - на 67 відсотків більше, ніж у 2021 році, при цьому 2,07 мільйона тонн кукурудзи імпортовано з України. "Ми розуміємо, що ця ситуація була взаємовигідною", - додав чиновник.

Падіння цін на зернові в останні два місяці спричинене не лише великою кількістю експорту української продукції, стверджує українська сторона. Дмитрасевич звернув увагу європарламентаріїв на те, що швидке зростання виробництва у Бразилії чинить тиск на світові ціни. Наприклад, її частка на світовому ринку кукурудзи становила 7,6 відсотка, а зараз сягнула 10 відсотків.

Не дати Путіну скористатися ситуацією

Дмитрасевич запевнив, що незважаючи на всі складнощі, Київ постійно веде двосторонні переговори з сусідніми країнами. "Я впевнений, що на наші дружні відносини ця ситуація не вплине. І ми маємо докласти максимальних спільних зусиль, щоб це не грало на користь Росії", - додав він, наголосивши, що Росія активно використовує ці складнощі, щоб тиснути на Україну економічно блокуванням чорноморської зернової ініціативи.

Мартін Гойслінґ
Мартін ГойслінґФото: Jan Woitas/dpa/picture-alliance

"Якщо ми тут у Євросоюзі лаятимемося і виноситимемо це на публіку, то виграє від цього лише одна людина - Путін, - сказав член комітету Європарламенту з сільського господарства німецький депутат Мартін Гойслінґ (Martin Häusling). - Тому ми повинні вирішувати конфлікти якнайшвидше - і це здійсненно". Він визнав, що війна в Україні закінчиться не завтра, тож треба вирішити, як допомагати і українським фермерам, і їхнім колегам у сусідніх країнах Євросоюзу.

ЄС має робити більший внесок

Підтримувати Україну, забезпечуючи підтримку фермерам ЄС - за це висловився і голова комітету німець Норберт Лінс (Norbert Lins). Євросоюз має діяти більш активно та рішуче, робити ще більший внесок - наприклад, вивести на новий рівень "лінії солідарності", які становлять значну частину допомоги ЄС Україні.

Завдяки цьому з 22 квітня 2022 року по 23 березня 2023 року з України експортовано 32 млн тонн зернових та олійних культур. "Однак цей успіх затьмарився серйозними викликами. Зараз ми перебуваємо у чутливій фазі, коли нам необхідно ще тісніше співпрацювати та шукати рішення", - звернувся він до українського заступника міністра. 

Норберт Лінс
Норберт ЛінсФото: Kenzo Tribouillard/AFP

Самі вжиті Євросоюзом заходи - не проблема, проблема в тому, як вони втілюються в життя, упевнений чеський депутат Мартін Хлавачек. "Лінії солідарності" покликані не дозволити Росії спровокувати зростання цін на зерно, як це було у випадку з енергією", - сказав він, наголосивши, що необхідно домогтися, щоб зерно проходило через ЄС транзитом. Італійський парламентар Герберт Дорфман зазначив, що "лінії солідарності повинні бути "більш солідарними", а Єврокомісії варто більшою мірою піклуватися про те, що відбувається з українськими продуктами на території ЄС. Ці продукти повинні доходити до африканських та азіатських країн, заявила депутатка від Іспанії Клара Агілера, але головне - підтримувати Україну та продовжувати розвивати транспортну інфраструктуру для експорту звідти.

Читайте також: Заборона імпорту українського зерна: що пропонує Євросоюз?

 

Експорт зерна: як фермери рятують бізнес під час війни

Журналістка Deutsche Welle Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя