Законопроєкти про е-декларування: депутати не поспішають самообмежуватись | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.12.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Законопроєкти про е-декларування: депутати не поспішають самообмежуватись

Верховна Рада намагається визначитися з поновленням відповідальності за недостовірні дані в е-декларуванні. Депутати вибирають між "м'яким варіантом" і практично відсутністю відповідальності.

Після рішення Конституційного суду (КС) про скасування е-декларування Україна залишилася сам на сам зі своїми фінансовими проблема та порожнім держбюджетом. Через скасування судом частини результатів антикорупційної реформи Міжнародний валютний фонд (МВФ) призупинив наступний транш кредиту і відмовився від подальшої співпраці з країною допоки е-декларування не буде повернене. Тож українська влада нині в авральному порядку шукає можливості повернути відповідальність за неподання і брехню в е-деклараціях та має дедлайн - до кінця року.

Що пропонують президент і депутатська робоча група?

Нині у Верховній Раді офіційно зареєстровано дві ініціативи: президентська та депутатська. Законопроєкт Володимира Зеленського практично повертає відповідальність за неподання декларації та внесення в неї неправдивих даних, яка була до скасування Конституційним судом. За неподання декларацій президент пропонує застосовувати штраф від 2500 до 3500 неоподатковуваних мінімумів. Це на даний момент складає від 42,5 тисячі до 59,5 тисячі гривень. Окрім цього, Зеленський хоче позбавляти волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму більше ніж на 4 мільйони гривень. Хоча за це може бути й альтернатива - штраф від 3500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що нині становить від 60 тисяч до 85 тисяч гривень.

"Цей законопроєкт дуже швидко готувався відразу після рішення Конституційного суду під тиском вулиці. Його можна прийняти, але немає гарантій, що Конституційний суд його так само визнає неконституційним і це буде знову біг по колу", - вважає керівник антикорупційної організації State Watch Гліб Каневський.

Ще один законопроєкт  підготувала група депутатів на чолі зі спікером парламенту Дмитром Разумковим. У цьому законопроєкті не передбачено кримінальної відповідальності, натомість депутати пропонують карати за неподання декларації штрафом від 42,5 тисячі до 51 тисячі гривень або застосовувати до порушників громадські роботи на строк до 240 годин. Автори депутатського законопроєкту впевнені, що громадські роботи будуть найбільш ефективним способом  впливу на топкорупціонерів. В антикорупційній організації State Watch налаштовані скептично й щодо цього законопроєкту. "Це просто цирк, - каже Каневський. - Уявляю вже, як чиновники, доларові мультимільйонери з охороною та високооплачуваними юристами приходять на громадські роботи. Та жодна поліція чи виконавча служба не змусить їх мести вулиці. І громадські роботи будуть тільки на папері".

Читайте також: Звіт Євросоюзу щодо України вказав на загрози останніх рішень КСУ

Альтернативний законороєкт

Для того, аби розглянути подані законопроєкти та якомога швидше винести їх в сесійну залу на голосування парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності у середу, 2 грудня, зібрався на онлайн-засідання. Але, як виявилоси, депутати не готові підтримати жоден з двох законопроєктів.  "Зараз стоїть питання про те, щоб ми могли розглянути ці дві ініціативи і звести їх до єдиної, яка би могла бути підтримана залом за процедурою ad hoc, а для цього потрібна, фактично, згода всіх фракцій і груп. По-іншому це не може працювати, по-іншому - ми відкочуємося, як мінімум, на два тижні з розглядом цього законопроекту", - заявив на засіданні голова комітету, народний депутат від "Слуги народу" Денис Монастирський.

За його словами, нині напрацьовано третій законопроєкт, який вже узгоджений фракціями ВР. Хто саме є автором документу, Монастирський не сказав. Натомість зазначив, що третій законопроєкт пропонує вважати не кримінальним злочином, а кримінальним проступком те, що топчиновник взагалі не подав декларацію. Кримінальний проступок - це кримінально каране діяння невеликої тяжкості, яке не несе великої суспільної небезпеки і за вчинення якого передбачене менш суворе покарання у вигляді штрафів.

Також останній законопроєкт відрізняється від вже зареєстрованих тим, що пропонує за умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей застосовувати кримінальну відповідальність, якщо у своїй декларації чиновник умисне "помилився" більш ніж на 8 мільйонів гривень.  У такому випадку передбачається відповідальність або у вигляді штрафу від 51 тисячі до 85 тисяч гривень, або у вигляді громадських робіт, або у вигляді "обмеження волі" на строк до двох років.

Представники фракції "Голос" розкритикували такий законопроєкт. "Формулювання "обмеження волі" - це брехня, - зауважила під час засідання комітету депутатка від фракції "Голос" Олександра Устінова.  На її думку, це не можна вважати реальним позбавленням волі, а лише частковим обмеження. "Бо люди в спецустановах тільки ночують і взагалі звідти можна піти, якщо у тебе хворіє хтось із родичів. Я вже бачу, як у всіх топкорупціонерів масово хворітимуть сім'ї. Мін'юст взагалі хоче скасувати таке формулювання для покарання і тоді у нас для топкорупціонерів залишися покарання тільки у вигляді штрафів", - сказала Устінова.

Однак більшість депутатів її думку не підтримало. Вони наполягають, що неподання е-деларації чи внесення недостовірних даних в неї не є надзвичайно важким суспільним злочином.

Читайте також: Шерше ля фам: жінки посадовців і приховане майно

М'який з найм'якішого

Юристка Центру протидії корупції Олена Щербань хоче, аби таку аргументацію депутати повторили тим засудженим, які відбувають реальні строки за крадіжки на невеликі суми. "За крадіжку на 2 тисячі гривень звичайна людина може потрапити за ґрати на п'ять років, а топчиновник, який приховав, бо не може пояснити звідки в нього мільйони гривень, оскільки ймовірно їх украв, буде каратися штрафами, громадськими роботами чи умовним "обмеженням волі". Це просто якась соціальна нерівність", - обурюється Щербань.

Юристка вказує на те, що депутати з усіх сил пом'якшують норми майбутнього закону, оскільки самі під нього підпадатимуть. "Коли йдеться про "шкурні" питання то депутати завжди роблять так, як це є вигідним для них особисто", - вважає Щербань. Гліб Каневський переконаний, що для голосування у залі депутати виберуть найбільш зручний та найм'якіший з м'яких запропонованих законопроєкті для себе і ще спробують пом'якшити відповідальність за е-декларування, адже не хочуть обмежувати себе. Як відомо, заповнювати е-декларації зобов'язані були й депутати Верховної Ради.

Також за темою

Реклама