Dnevni Avaz: вирок такий самий непевний, як і сама ООН

Оглядачі європейських видань аналізують вирок Міжнародного суду у Гаазі, згідно із яким вбивство близько восьми тисяч боснійських мусульман під час громадянської війни на Балканах визнано актом геноциду. Водночас, на думку суддів, Сербія як держава не несе прямої відповідальності за злочинні дії боснійських сербів. Рішення гаазького суду критикує газета Dnevni Avaz із Сараєва:

„Лише невиправні ідеалісти сподівалися від суддів у Гаазі справедливості. Натомість реалісти від самого початку розуміли, що вирок буде таким самим непевним і неконкретним, як і сама політика Організації Об’єднаних Націй. Боснія і Герцеговина відчула це на собі ще тоді, коли ООН позбавила боснійців можливості захищатися, запровадивши ембарго на постачання зброї. Утім, рішення Міжнародного суду є історичним. Вперше на міжнародному рівні визнано, що проти одного з народів було вчинено геноцид. Отже, прямо чи опосередковано, але на Сербію таки покладено відповідальність за цей злочин. У Белграді могли зупинити цю трагедію, але, як мінімум, не схотіли робити цього. Прихильники режиму, який аплодував геноциду, вже ніколи не зможуть ходити по світу із гордо піднятою головою”, - вважає Dnevni Avaz.

Сербська газета Danas закликає сербів і босняків не політизувати рішення гаазького суду:

„Для жодної зі сторін немає приводу для втіхи. Сербію не визнали цілковито невинною. Боснія і Герцеговина не отримала абсолютної сатисфакції. Іншими словами: провина за три з половиною роки страждань від громадянської війни не може лежати лише на одній зі сторін. Нині для всіх колишніх учасників конфлікту є нагода без зайвих емоцій проаналізувати минуле і зробити висновки. Водночас, треба визнати: без втручання третіх сторін громадянська війна у Боснії не була би такою жахливою. У Гаазі констатували, що пасивна участь Сербії була найбільшим фактором зовнішнього впливу на перебіг конфлікту”, - зазначає Danas.

Вирок у цій справі став важливим міжнародним прецедентом, наголошує датська газета Information:

„Вперше суд кваліфікував певні злочинні дії як геноцид. Таким чином до складної і неоднозначної конструкції міжнародного права додано ще одне важливе поняття. Це, безумовно, позитивний аспект вироку у Гаазі. Можливості міжнародного суду, який розв’язує виключного суперечки між державами, є дуже обмеженими. Злочини – це справа рук конкретних людей, а не держав. Хто причетний до злочину, мусить відповідати за нього індивідуально. Можливостей для цього після нинішнього вироку стало більше. Тому, попри недосконалість, його варто лише вітати”, - закликає Information.

Берлінське видання Die Welt звертає увагу на роль міжнародної спільноти під час трагічних подій на Балканах. Оглядачі видання критикують:

„Сребреніца – це місто у Боснії і Герцеговині, яке з 1995 року увійшло в історію під знаком геноциду і, водночас, некомпетентності ООН, яка не змогла його відвернути. Міжнародна спільнота, яка довго мовчки спостерігала за тим, як обстрілювали Дубровнік і тримали в облозі Сараєво, мусить поставити собі запитання щодо власної частки провини”, -

закидає Die Welt і далі нагадує про те, якою була роль міжнародних миротворчих підрозділів у трагічних подіях у Сребреніці:

„Представники ООН оголосили Сребреніцу анклавом, у якому біженці могли би почуватися у безпеці. Покладаючись на захист з боку голландського батальйону „блакитних шоломів”, мусульмани залишилися у місті і не стали тікати від підрозділів боснійських сербів. Вони дуже помилилися. Потім сталося те, що Міжнародний суд нині назвав геноцидом: прямо на очах голландців вісім тисяч чоловіків-мусульман були розстріляні сербами. Отже, тепер речі назвали своїми іменами - це був геноцид. Єдине, про що промовчали у Гаазі, так це про відповідальність ООН і каїн-членів Ради безпеки за бездіяльність і безпорадність”, - критикує Die Welt.