DIE WELT: Російська влада лякається своєї власної тіні

Теми нинішнього огляду преси - міжнародна конференція з питань відбудови Афганістану та річна прес-конференція президента Росії Володимира Путіна. Коментуючи слова російського державного лідера стосовно внутрішньополітичної ситуації, швейцарська газета NEUE ZÜRCHER ZEITUNG зазначає:

Путін вкотре пообіцяв не обмежувати свободу слова і не робити жодних перешкод діяльності неурядових організацій. Йому, можна сказати, вдалося підібрати правильні слова на слизькі теми, як це нерідко йому вдається. Однак між промовою Путіна та справжньою ситуацією в Росії пролягає величезна прірва. Наприклад, російський президент висловив переконання, що судові органи мали б нарешті звернути увагу на ксенофобські прояви і застосувати до них відповідні закони. Однак саме ці інституції залишаються сліпими щодо радикально-шовіністичних тенденцій, оскільки це пасує концепціям їхніх політичних наставників, -

вважає газета NEUE ZÜRCHER ZEITUNG. Далі видання пише про українсько-російські суперечки, про які Путін теж не забув нагадати:

Дуже відчутно було, наскільки важливими для Путіна є стосунки з колишніми радянськими країнами-сусідами. Зачепивши тему газової суперечки з Україною, кремлівський лідер зазначив, що не розуміє і не погоджується з тим, що Росію роблять відповідальною за проблеми з постачанням газу до Європи. Мовляв, Київ нарешті зізнався, що відбирав газу більше, ніж передбачено угодою. А цей газ призначався для транзиту до Європи. Він скористався нагодою, щоб ще раз підкреслити привабливість Північно-Європейського газопроводу для стабільного енергозабезпечення Європи, - зауважує швейцарська газета NEUER ZÜRCHER ZEITUNG.

Німецька газета DIE WELT звертає увагу на скрутне становище російської опозиції:

Російським державним функціонерам властиве глибоке неприйняття всього альтернативного, що потенційно могло б обмежити їхній контроль. Слово „опозиційний” вони перекладають як „антидержавний” або навіть як „антиросійський”. Виступати проти опозиції видається їм вимогою, яку диктують принципи захисту російської держави. Тим часом президент Путін прагне презентувати свою країну світові як потужну силу. Тим дивнішою видається внутрішня невпевненість Росії, яка проявляється насамперед у поводженні з неурядовими організаціями. Російська державна влада лякається своєї власної тіні, - констатує газета DIE WELT.

Перейдемо до іншої теми. У Лондоні завершила свою роботу міжнародна конференція з питань відбудови Афганістану, на якій домовилися продовжувати виплату фінансової допомоги цій країні. З приводу розподілу цих коштів німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG пише:

Як відкрито і відверто заявив президент Афганістану Хамід Карзай у Лондоні, його країні ще далеко до подолання великої кількості проблем. Від коштів, які досі виділялися Афганістану, більша частина населення не отримала якогось відчутного зиску. Тим часом поступове, але відчутне поліпшення умов життя може надати стабільності новому порядку, який до цього часу спирався переважно на підтримку штиків міжнародних військ. Від бідності особливо страждає сільське населення. Тільки гарантування безпеки тут не достатньо. Треба також ефективніше і справедливіше розподіляти грошову допомогу, - зазначає FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

Тему продовжує газета MÄRKISCHE ODERZEITUNG:

Президент Карзай наголосив на необхідності залишити іноземні війська в країні ще щонайменше на два роки як запобіжний захід. А це вимагає величезних ресурсів. У деяких західних країнах уже втрачають сподівання на те, що Афганістан вдасться перетворити коли-небудь на щось інше, аніж просто військовий проект, котрий з’їдає мільярди доларів. У Нідерландах, приміром, уже є потужний опір тому, щоб розмістити понад тисячу голландських солдат на небезпечному півдні Афганістану. З іншого боку, якщо відносно безпечною залишатиметься лише столиця країни Кабул, то повірити в те, що в майбутньому щось зміниться, буде ще складніше. Не лише Афганістан, але й Захід перебуває нині на роздоріжжі, - коментує MÄRKISCHE ODERZEITUNG.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук