Держслужба й українська: хто і як складатиме мовний іспит | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.07.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Держслужба й українська: хто і як складатиме мовний іспит

В Україні уже з 16 липня претенденти на державну службу мають складати мовний іспит. Але за кілька днів до старту іспит опинився під питанням.

Житель Києва Ігор Спірідонов - один із кандидатів, який невдовзі планує складати в Україні іспит на володіння державною мовою. Такий сертифікат йому потрібен для державної служби, де хоче працювати чоловік.

Раніше для держслужбовців достатньо було показати оцінку з української у шкільному атестаті чи університетському дипломі. Нові норми, однак, передбачають обов’язковий іспит з української для низки топ-посадовців і чиновників, а також для іноземців, які претендують на українське громадянство. Такі нововведення містяться у мовному законі від 2019 року.

"Усі умови є, було б бажання"

Упродовж останніх місяців усі охочі могли пройти пробні тести, а вже з 16 липня їх проводитимуть офіційно в різних регіонах. Ігор Спірідонов свої сили вже випробував і результатом задоволений. "Ті, хто володіє українською мовою, здадуть тест. Немає нічого надскладного", - каже співрозмовник DW. Сам він розмовляє українською, хоча в його рідному місті Дніпро переважала російська. "Навчався в російськомовній школі, вдома всі були російськомовні, всі друзі теж", - розповідає Спірідонов.

Українською чоловік почав спілкуватися ще в Дніпрі, як каже, під впливом Помаранчевої революції. "Для себе я з'ясував, що українську мову насправді притискають. Куди не підеш, газети, журнали - російською, обслуговування - російською, на телебаченні переважала російська. І я став потихеньку переходити на українську, мій батько також перейшов", - розповідає Спірідонов. Він дивується тим, кому, мовляв, складно вивчити державну мову в Україні. "Комусь вік заважає, комусь регіон. Насправді всі умови є, було б бажання", - розмірковує чоловік.

Українська для іноземців

Білорус Ягор Дзьобик - теж один із охочих скласти іспит з української мови. Три року тому він переїхав до України і зараз викладає в університеті Луцька білоруську та польську мови. Каже, що сертифікат на знання української - це його давня мрія. "У мене досить часто виникала потреба підтвердити свої знання української, щоб попрацювати перекладачем або викладачем, наприклад", - розповідає він.

Українську чоловік почав опановувати у Мінську, аби вільно спілкуватися з українськими родичами. "Хоча мій тато народився та виріс в Україні, українську я почав вивчати вже у свідомому віці, десь на другому курсі університету", - згадує Дзьобик. А ще йому цікаво подивитися, як працюватиме українська система, бо в майбутньому сподівається брати участь у розробці міжнародних іспитів з білоруської мови.

Кому необхідний мовний сертифікат

Відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", засвідчити свої знання муситимуть особи, які набуватимуть громадянства України. Також іспит складатимуть претенденти на державні посади: майбутні прокурори, судді, кандидати на посади президента, прем'єра, міністрів, керівників облдержадміністрацій, СБУ, НАБУ, Нацполіції, майбутні директори закладів освіти всіх форм власності.

За попередніми даними Національної комісії зі стандартів державної мови, яка розробляє і проводить іспит, засвідчити рівень володіння українською мають понад сто тисяч осіб. Мовний іспит доведеться складати лише особам, які братимуть участь у конкурсах на посаду, або матимуть нове призначення. Ті, хто працюють уже зараз, не повинні отримувати нового сертифікату. Але і їм не варто розслаблятися.

Штрафи за незнання мови

Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь визнає, що низка нинішніх чиновників та топ-посадовців подекуди демонструють незнання української мови. З приводу деяких службовців до офісу омбудсмена уже надходили скарги.

"Відповідно до закону, ми проводимо заходи державного контролю, висилаємо до них претензії, вимагаємо суворого дотримання (мовного закону. - Ред.). З наступного року зможемо накладати на таких осіб у різних сферах штрафи", - попереджає Кремінь у розмові з DW.

Як проходитиме тест

Іспит складатиметься з чотирьох частин та різних тестових завдань, час на виконання - 120 хвилин. Для громадян України та іноземців тест відрізнятиметься. "Головний акцент іспиту - це не знання мови, а володіння нею", - кажуть у Нацкомісії. Там уточнюють, що іспит насамперед перевірятиме вміння претендентів розуміти загальний зміст і деталі прочитаного тексту, застосовувати знання усної мови. Подібно до низки інших міжнародних тестів, іспит міститиме такі розділи, як "Культура мови" (для іноземців - "Слухання"), "Читання", "Письмо", "Говоріння".

Після успішного складання іспиту видається сертифікат, який позначатиме рівень мовних навичок: початковий (А), середній (В) або рівень вільного володіння (С). Державний сертифікат діятиме безстроково. Для кандидатів на держслужбу іспит буде безкоштовним, а для претендентів на українське громадянство він коштуватиме 492 гривні.

Тестування під питанням?

Іспитові аудиторії обладнають насамперед в обласних центрах, загалом такі майданчики готові відкрити у близько 120 населених пунктах країни. При цьому наразі штат Нацкомісії зі стандартів державної мови налічує лише 29 осіб. Масштаби проведення тесту вимагатимуть у майбутньому збільшення кількості співробітників, вважають у Комісії.

Поки що ж про розширення штату Нацкомісії зі стандартів державної мови не йдеться. Більше того, через економію бюджетних коштів ця структура опинилася під загрозою скорочення на 20 відсотків. Відповідний проєкт розробили у Кабінеті міністрів. "Успішна реалізація найважливішого іспитування в новітній історії України потребує не зменшення і так мізерної чисельності працівників Нацкомісії, а навпаки - збільшення та належного фінансового забезпечення”, - зауважив Тарас Кремінь на своїй сторінці у Facebook.

Водночас за кілька днів до старту під питанням опинився і сам іспит. Під час своєї зустрічі з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, про яку Кремінь також повідомив у Facebook, мовний омбудсмен звернув увагу на низку законодавчих правок, в яких, серед іншого, пропонується скасувати й іспит для державних службовців. Такі правки у разі їх ухвалення, на думку Кременя, "можуть поставити під загрозу використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя".

Дивитись відео 25:38

Майкл Щур "на шашликах" про олігархів, президентів і закон про мову (21.05.2021)