Der Standard: „Обмежена свобода гри для Ющенка”

Сьогодні із такою темою: що отруює відносини Росії із більшістю її сусідів та колишніх союзників по Варшавському договору. Спочатку ж до коментарю австрійської газети Der Standard щодо розгляду Конституційним судом України легітимності президентського указу про розпуск парламенту:

„Видавши указ про розпуск ВР, Ющенко опинився у скрутному становищі. Той факт, що він діяв в ім'я Конституції, але, очевидно, всупереч її принципам, швидше за все, призведе до того, що рішення Конституційного суду буде не на його користь. Для того, щоб уникнути удару, йому доведеться домовитися з прем'єром, якщо, звичайно, він не хоче силою перешкодити виконанню Януковичем його посадових обов'язків. Проте, на Ющенка тисне не лише його оточення, а й союзник Юлія Тимошенко. Вона, ще не вивівши на вулиці своїх демонстрантів, квапиться і наполягає на якнайшвидшому проведенні дострокових виборів”, - зазначає Der Standard.

До іншої теми. Європейські видання намагаються зрозуміти коріння підвищеної конфліктності у відносинах між Москвою та сусідніми країнами. Основна російськомовна газета Латвії Телеграф наголошує, що польсько-російські контакти затьмарені „політико-історичним фактором”:

„Варшава ніколи не приховувала свого негативного ставлення до російсько-німецького задуму прокласти дном Балтійського моря газову магістраль. Сухопутний транзит традиційно є серйозним джерелом надходжень до польського бюджету. І країна, природно, не хоче позбутися ні доходів, ні контролю над трубою до Європи. До того ж, сильним є політико-історичний фактор(...) Качинський неодноразово закликав ЄС подолати жорстку залежність від енергопостачань з Росії. І тому зараз головне завдання Польщі — знайти однодумців серед союзників. Неформальні дебати в Ризі ідеально підходять для цього. До речі, на зустрічі [вісьмох президентів країн ЄС] у Ризі Качинський припустив, що в осяжному майбутньому Україна, до якої Польща давно має особливо дружні почуття, могла б увійти до ЄС”, - пише Телеграф.

Тему продовжує бельгійська Le Soir: „Остання суперечка між Москвою та Варшавою спалахнула через блокування відкриття оновлених російських стендів у колишньому концтаборі Освенцим. Коли в’язнів забирали із колишньої польської території СРСР, ким були ці люди? На переконання Москви всі вони були радянськими громадянами. На думку ж адміністрації музею в Освенцимі вони були поляками, литовцями тощо... Ці дебати проходять у час особливої напруженості між двома країнами. Взаємини і без того дуже погані і найменший інцидент може призвести до непропорційних наслідків. Як часто буває у відносинах між Росією та її колишніми сателітами - саме історія продовжує їх переслідувати”, - переконана брюссельська Le Soir. Різкий протест Росії викликало рішення естонських властей перенести монумент радянському воїну із центра Таллінна. Слідом за естонцями, подібне рішення прийняла і влада угорської столиці.

Естонське онлайн-видання Delfi з цього приводу пише:

„Угорська влада вивчає можливості проведення референдуму щодо знесення радянського пам’ятника. У Таллінні ніхто й не подумав порадитися з народом. Дехто закликає до повного демонтажу монумента, інші хочуть, щоби він залишався на своєму місці. За таких обставин навряд чи вдасться досягти компромісу. Водночас, перемогу на виборах новому правому урядові не в останню чергу забезпечила обіцянка прем’єр-міністра Андруса Ансіпа прибрати пам’ятник із центра столиці. Який же монумент впаде першим? Попри все, видається, що це буде пам’ятник у Будапешті”, - прогнозує Delfi.

Оглядачі британської The Guardian вважають практику знесення пам’ятників невиправданою:

„На Заході Європи пам'ять про антифашистську коаліцію в основному залишається недоторканою, і лише окремі екстремісти заявляють, що було б краще вступити у союз з Гітлером проти Радянського Союзу. Проте, на Сході Європи падіння Берлінської стіни створило історичний вакуум. Нові політики і ЗМІ не впоралися з тим, щоби повідати непросту правду про війну, і місце старих прорадянських штампів посіли нові, антирадянські. Трагедія Прибалтики за радянського панування не скасовує того, що концтабори Освенцима створювали нацисти, а визволяла їх Червона Армія. А злочини сталінського режиму не скасовують того факту, що мільйони радянських солдатів загинули за визволення Європи. Балтійські республіки повинні пам'ятати про жертви сталінізму, але й нам слід розуміти їхні змішані почуття відносно Росії”, - читаємо на сторінках The Guardian.