1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Данія проти "гетто": Не західного походження? До побачення!

Стефані Барнетт | Олександр Голубов
1 квітня 2021 р.

Уряд Данії хоче посилити так званий закон проти "гетто", аби частка жителів "не західного походження" у депресивних районах не перевищувала 30 відсотків.

https://p.dw.com/p/3rOn5
Мешканці одного з районів Копенгагена протестують у березні 2020 року проти продажу низки будинків, які підпали під дію "закону про гетто".
Мешканці одного з районів Копенгагена протестують у березні 2020 року проти продажу низки будинків, які підпали під дію "закону про гетто".Фото: Philip Davali/Ritzau Scanpix/AP/picture alliance

У Данії правозахисні організації наполегливо застерігають від планів данського уряду ще більше посилити вже існуюче законодавство щодо так званих "гетто".

Представлений у середині березня законопроєкт присвячений так званим "паралельним спільнотам". Цим терміном уряд Данії називає житлові райони, які, на думку можновладців, недостатньо інтегровані в данське суспільство. Згідно з новим документом, у найближчі десять років частка жителів "не західного" походження у таких районах має скоротитися до 30 відсотків, а родини, яких це стосуватиметься, будуть переселені в інші частини країни.

Читайте також: У Данії вперше почали конфісковувати у біженців гроші та прикраси

Етнічна приналежність у фокусі

Уже зараз частка жителів "не західного походження" у депресивних районах не може перевищувати 50 відсотків. Це передбачає ухвалений у 2018 році "закон про гетто". Це правило діє для міських районів, де кількість жителів перевищує 1000 людей, яких оцінюють за чотирма критеріями: безробіття, дохід, освіта та злочинність.

Хоча дата ухвалення нового законопроєкту ще невідома, вірогідність того, що він отримає більшість голосів, є великою. Юристи-правозахисники вже оголосили про те, що будуть опиратися, якщо документ ухвалять у запропонованому вигляді.

"Нас непокоїть те, що етнічна приналежність ще більше потрапляє у фокус, ніж до цього, - пояснює Нанна Маргрете Кусаа, експертка Данського інститут прав людини. - Ми дуже занепокоєні, адже щодо критерію етнічної приналежності у нас спалахують усі попереджувальні вогні".

Учасники акції протесту проти "закону про гетто"
Учасники акції протесту проти "закону про гетто"Фото: Philip Davali/Ritzau Scanpix/AP/picture alliance

Управління верховної комісарки ООН з прав людини Мішель Бачелет ще торік застерігало перед наслідками таких змін до законодавства: "Заходи проти так званих "не західних" жителів стосуватимуться передусім не білого та не європейського населення Данії", - зазначається у заяві.

Читайте також: У 2020 році в ЄС різко зменшилася кількість заяв на притулок

Порушення заборони на дискримінацію?

За даними Кусаа, у Данії вже ведеться три судові суперечки проти чинних "законів про гетто". "Ми вважаємо, що у цих випадках із великою вірогідністю йдеться про дискримінацію, яка порушує національне та європейське законодавство", - пояснює експертка.

Міністерство внутрішніх справ Данії відкидає ці закиди. Мовляв, категорія "не західних" відповідає термінології, яка використовується данським статистичним відомством. Згідно з нею, разом з країнами ЄС до групи "західних" країн належать Великобританія, Андорра, Ісландія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія, Ватикан, Канада, США, Нова Зеландія і Австралія.

"Усі інші країни вважаються не західними державами, - пояснила міністерка внутрішніх справ Данії у коментарі DW. - Розрізнення між західними та не західними країнами ніяк не пов'язане із політичною системою, релігією, культурою та економікою країни".

Критики натомість наполягають, що подібні законопроєкти стигматизують данців із міграційним походженням, особливо мусульман та "людей кольору". Так себе називають люди, яких не сприймають як білих та західних і які мають досвід расизму.

Не забалакувати проблеми

Колишня депутатка Езлем Джекідж, яка була однією з перших мусульманок, що потрапили до данського парламенту, охарактеризувала новий законопроєкт як "контрпродуктивний". "Я погоджуюся із урядом у тому, що у деяких кварталах є великі проблеми", каже ексдепутатка курдського походження у розмові з DW. Але, за її словами, вони не настільки великі, аби через це виселяти людей з районів, в яких вони живуть.

Колишня депутатка данського парламенту курдського походження Езлем Джекідж
Колишня депутатка данського парламенту курдського походження Езлем ДжекіджФото: Özlem Cekic

За словами Джекідж, законопроєкт спрямований загалом проти маргіналізованих груп населення. "Йдеться не лише про мусульман чи мігрантів, але й про робітничий клас. Багато жителів депресивних районів не мають впевненості у засобах для свого існування", - каже вона.

Жорсткий курс Копенгагена

Данія належить до країн Європи із найжорсткішим законодавством щодо мігрантів та біженців. На противагу іншим держава ЄС, цей курс у країні підтримують усі великі партії лівого та правого спектру.

Зміна політичного курсу розпочалася у 2015 році, коли Метте Фредеріксен була головою данських соціал-демократів. З 2019 року вона керує країною у кріслі прем'єр-міністерки.

Читайте також: Данія та Австрія прагнуть створення центрів для біженців поза межами ЄС

"Керівництво партії вирішило, що соціал-демократи будуть виступати із жорстким курсом щодо теми міграції, і саме це вони й зробили", - пояснює Руне Стубагер, політолог з Орхуського університету. "Тепер вони кігтями та зубами захищають цей курс".

За словами Стубагера, данські соціал-демократи вірогідно здобудуть підтримку і з новим законопроєктом, навіть якщо в суді визнають критерій "не західності" порушенням національного та європейського права.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен послідовно виступає за жорсткий курс у питанні міграції
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен послідовно виступає за жорсткий курс у питанні міграціїФото: Jens Dresling/Ritzau Scanpix/dpa/picture alliance

І навіть, якщо цифри данського статистичного відомства розповідають дуже відмінну історію. Згідно з ними, торік у так званих проблемних районах проживали лише 5,3 відсотка "не західних" мігрантів.

Джекідж вважає цей політичний курс ризикованим. "Діти з депресивних районів відчувають себе данцями, - каже вона. - Вони народилися в Данії, мають данський паспорт, розмовляють данською і ходять тут до школи".

Однак, за словами ексдепутатки, ці діти постійно чують: "Ти не данець, бо ти мусульманин. Як можна очікувати від цих дітей, що вони будуть лояльними до держави, якщо вона не сприймає їх такими, якими вони є?"

Ярмарок вакансій для біженців (12.09.2016)