Чому низка політиків ФРН вимагає переговорів із Путіним

У Німеччині раптом різко почастішали заклики до якнайшвидшого перемир'я в Україні, до переговорів із Росією, до скорочення військової допомоги Києву, до укладення з Москвою пакту про ненапад. Лунають вони від трьох відомих політиків - прем'єр-міністрів федеральних земель, причому з трьох зовсім різних партій - Соціал-демократичної партії Німеччини, Християнсько-демократичного союзу, а також Лівої партії.

То чому ж високопоставлені представники трьох абсолютно різних партій раптом майже в унісон почали вимагати від уряду в Берліні змінити нинішній курс на підтримку України та фактично піти на зближення з Росією? І чи пов'язані ці наполегливі заклики з масштабною військовою операцією ЗСУ в Курській області РФ?

Росія і Україна - важлива тема регіональних виборів

Дамо відповідь одразу: ні, не пов'язані, хоча бойові дії, що перекинулися на російську територію, ще можуть вплинути на подальші висловлювання цих трьох німецьких політиків. А висловлюватися з приводу "конфлікту між Росією та Україною" вони найближчими тижнями неодмінно будуть, оскільки в трьох регіонах на сході Німеччини, на території колишньої комуністичної НДР, мають відбутися вибори в земельні парламенти. У Саксонії та Тюрингії - 1 вересня, у Бранденбурзі - 22 вересня. І війна в Україні стане на них важливою темою.

Тож заклики трьох прем'єр-міністрів до якнайшвидшого досягнення миру - це частина їхніх виборчих кампаній, адже їм доводиться враховувати політичні реалії у Східній Німеччині. А там широко поширені проросійські настрої і дуже сильні позиції двох партій, про які нерідко кажуть, що вони пропутінські.

Це правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (АдН), чиї осередки на сході ФРН визнано правоекстремістськими, і нова лівопопулістська партія "Союз Сари Ваґенкнехт - здоровий глузд і справедливість" (ССВ). Обидві партії зближує неприйняття міграційної політики федерального уряду - і фактично прокремлівський курс, хоча самі вони наголошують, що виступають проти війни і за дипломатичні зусилля щодо її якнайшвидшого припинення. У такій ситуації прем'єр-міністрам, які прагнуть зберегти свої посади, в боротьбі за голоси виборців доводиться підлаштовуватися під настрої значних верств населення.

До чого закликають прем'єр-міністри

Прем'єр-міністр Бранденбурга соціал-демократ Дітмар Войдке (Dietmar Woidke) виступив на передвиборчому мітингу в місті Шведте, де нафтопереробний завод PCK Raffinerie Schwedt десятиліттями працював спершу на радянській, а потім на російській нафті, і нагадав, що цей регіон завжди мав добрі відносини з Росією.

Після цього Войдке закликав свого колегу по партії, канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz), та його уряд докладати більше дипломатичних зусиль з метою припинення вогню, ніж дотепер. "Ми маємо якнайшвидше подбати про те, щоб у Європі запанував мир", - заявив політик, у якого ще є шанси зберегти свою посаду, а в разі перемоги і вплив у правлячій Соціал-демократичній партії (СДПН).

Своєю чергою, прем'єр-міністр Саксонії, Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) з консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) в одному з інтерв'ю німецьким ЗМІ висловився за скорочення або навіть припинення поставок зброї Києву. "Ми не можемо й надалі спрямовувати гроші на військову допомогу Україні заради того, щоб цю зброю витрачали без будь-якого результату. Так, підтримка потрібна, але ми ж відчуваємо, що досягли межі своїх можливостей", - сказав політик. У Кречмера ще більше шансів на збереження посади і, відповідно, впливу в партії, яка на федеральному рівні є опозиційною до уряду Олафа Шольца і має зараз найвищий рейтинг по всій країні.

Міхаель Кречмер, який наприкінці минулого року запропонував Києву для досягнення перемир'я тимчасово відмовитися від частини своєї території на користь Росії, нагадав під час інтерв'ю, що "від самого початку виступав проти постачань зброї і за дипломатичні ініціативи", і знову підтвердив свою думку: результат війни в Україні має вирішуватися не на полі бою, а за столом переговорів.

А в Тюрингії Бодо Рамелов (Bodo Ramelow), єдиний у Німеччині земельний прем'єр-міністр від посткомуністичної Лівої партії, виступив під час телевізійного інтерв'ю з ідеєю формування в середньостроковій перспективі європейської системи безпеки за участю РФ. "Ми повинні нарешті розглядати Європу як єдине ціле, частиною якого є і Росія", - сказав він.

На думку політика, шанси якого на збереження своєї посади невеликі, всі країни, що беруть участь у цій системі, мають "укласти пакт про ненапад і утворити оборонну спільноту, яка зосередиться на тому, щоб вирішувати конфлікти на європейському континенті". При цьому Бодо Рамелов запевнив, що його пропозиція не спрямована на розпуск НАТО, і пояснив, що реалізувати його ідею в умовах диктатури Путіна неможливо.

Жорстка критика з боку партнерів та однопартійців

Висловлювання трьох східнонімецьких прем'єр-міністрів жорстко розкритикували різні німецькі політики. Співголова партії "Союз 90 / Зелені" Омід Нуріпур (Omid Nouripur) звинуватив усіх трьох у "втечі від реальності": "Вони роблять вигляд, що миру можна домогтися, засунувши голову в пісок. Однак боягузтво до миру не призводить".

Пославшись на слова бранденбурзького прем'єра про те, що в нього в Росії хороші зв'язки і він міг би виступити посередником, Нуріпур зауважив: "Дивно, що Войдке згадав про це через два з половиною роки після початку війни і за кілька тижнів до земельних виборів". А з приводу пакту про ненапад, запропонованого тюрингським прем'єром, політик Зелених нагадав, маючи на увазі пакт Молотова-Ріббентропа, що 85 років тому за ініціативою Німеччини вже було укладено один пакт, який приніс багато страждань іншим європейським народам.

Цион Браун (Zyon Braun), лідер бранденбурзького земельного осередку ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП), яка разом із соціал-демократами та Зеленими" утворює правлячу в Німеччині коаліцію, звинуватив прем'єра землі Дітмара Войдке в заграванні з партією Сари Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) з метою створення з нею урядової коаліції. Він порадив Войдке адресувати свої заклики прискорити встановлення миру не Берліну, а Москві: "Путін почав цю війну, і він у будь-який день може її зупинити".

Варто зазначені, що як Зелені, так і ВДП мають вкрай низький рейтинг як у Банденбурзі, так і в Саксонії і Тюрингії. Зокрема, ВДП, згідно з останніми опитуваннями, взагалі не має шансів потрапити в жоден із земельних парламентів, а Зелені, в кращому разі, зможуть потрапити лише в два з них. Однак на федеральному рівні розклад сил має інакший вигляд, хоча й там праві та ліві популісти, а відповідно і їхня проросійська риторика, набирають популярності.

Зі свого боку, провідні християнські демократи розкритикували висловлювання саксонського прем'єра-однопартійця Кречмера. Так, експерт із зовнішньої політики фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Юрґен Гардт (Jürgen Hardt) запевнив, що вся фракція чітко дотримується позиції, що "Путін лише тоді буде готовий вести рівноправні переговори, коли побачить, що може зазнати серйозної поразки у війні проти України".

Але для цього Київ повинен при обороні своєї країни мати можливість перейти в наступ. "Ось для чого Україні й надалі потрібне озброєння з країн вільного світу", - наголосив політик, який озвучує зовнішньополітичну позицію парламентської фракції німецьких консерваторів.