Чому і як Thyssenkrupp масово скорочуватиме сталеварів

Німецький технологічний і сталеливарний концерн Thyssenkrupp оголосив про скорочення в Німеччині 11 тисяч робочих місць. Ця новина сама по собі погана, але вона звучить особливо тривожно через той контекст, у якому з'явилася.

Адже раніше аналогічне оголошення зробив інший німецький технологічний концерн - Bosch, а також корпорація Ford. Перший планує скоротити у Німеччині 3800 робочих місць, а на головному європейському заводі американського автобудівника, в Кельні, скоротять 2900 співробітників. І все це відбувається на тлі загрози автомобільного гіганта Volkswagen закрити в Німеччині одразу три заводи.

Жодних негайних масових звільнень не буде

Тож новина від Thyssenkrupp - це, безсумнівно, симптом кризових явищ, що наростають у німецькій індустрії. Після двох років, протягом яких ВВП Німеччини то тупцював на місці, то був у мінусі, справа дійшла до типового прояву рецесії - масштабного скорочення виробництва і робочих місць.

Водночас ця новина - свідчення довгострокових структурних змін, що прискорюються в німецькій економіці. Це стає зрозумілим при більш уважному аналізі тих планів, про які керівництво Thyssenkrupp оголосило 25 листопада.

Концерн, у якому в усьому світі працюють близько 98 тисяч осіб, збирається скоротити на виробництві та в управлінському апараті 5000 робочих місць, причому протягом найближчих п'яти років, до 2030 року. Тож ідеться не про негайні масові звільнення, а передусім про скасування, особливо на початковому етапі, місць, що звільняються, на чому особливо наголошується в заяві керівництва Thyssenkrupp.

Крім цього, деякі підрозділи, в яких працюють загалом 6000 осіб, буде або продано, або виведено зі складу концерну і перетворено на самостійні фірми. Тож не йдеться неодмінно про звільнення працівників, вони просто перестануть бути співробітниками Thyssenkrupp і, можливо, отримуватимуть інші зарплати. Його керівництво прямо говорить про те, що його мета - в найближчі роки знизити витрати на персонал на 10 відсотків, щоб повернутися на "конкурентоспроможний рівень виробничих витрат".

Черговий виток кризи чорної металургії

І тут ми підходимо до принципово важливого аспекту рішення керівництва Thyssenkrupp, який обов'язково потрібно враховувати. Усі оголошені тепер заходи стосуються тільки одного з п'яти підрозділів цього промислового гіганта: сталеливарного. А чорна металургія ось уже кілька десятиліть переживає у ФРН глибоку кризу.

Красномовним свідченням тому є сама сьогоднішня назва концерну. Створені ще в 19-му столітті німецькими "сталевими баронами" компанії Thyssen і Krupp були в 20-му столітті символами індустріальної могутності Німеччини, але 1999 року, напередодні 21-го століття, цим двом давнім конкурентам довелося об'єднатися, оскільки поодинці вони виявилися вже неконкурентоспроможними на світовому ринку.

Під час структурних змін у німецькій економіці енерго- і ресурсоємна чорна металургія протягом останніх десятиліть послідовно переміщалася в Азію, у самій Німеччині дедалі більше поступаючись місцем більш технологічним, наукомістким і екологічним виробництвам. Власне, саме цим і пояснюється нинішнє рішення про вельми радикальне (і, безумовно, дуже болюче для співробітників) скорочення підрозділу Thyssenkrupp Steel.

Його конкурентоспроможність, зазначається в заяві керівництва концерну, дедалі більше страждає від надлишкових потужностей у світовій сталеливарній галузі, які "як наслідок ведуть до зростання дешевого імпорту, особливо з Азії". Тому вирішено в середньостроковій перспективі знизити наявні виробничі потужності з 11,5 мільйона тонн до приблизно 8,7-9 мільйона тонн щорічно, а кількість співробітників підрозділу з 27 тисяч до 16 тисяч.

Вибір на користь високих технологій і машинобудування

Водночас керівництво концерну наголошує, що, як і раніше, має на меті здійснити в чорній металургії "зелену" трансформацію і в майбутньому перейти до кліматично нейтрального випуску сталі. Розпочаті в зв'язку з цим великі інвестиційні проєкти, зокрема заміна доменних печей на більш екологічне обладнання, буде подовжено, запевняє керівництво Thyssenkrupp.

Таким чином, концерн відмовиться найближчими роками від застарілих металургійних виробництв і зосередиться на випуску більш технологічної продукції. Власне, Thyssenkrupp з річною виручкою 35 мільярдів євро давно вже вважається і є не сталеливарним, а саме технологічним концерном, у якому сталь випускає лише один із п'яти підрозділів.

Чотири інших спеціалізуються на високотехнологічних компонентах для автопрому, на військових кораблях і підводних човнах, на машинобудівній продукції для декарбонізації економіки, наприклад, на обладнанні для електролізерів, а також на торгівлі виробничими матеріалами.

Наразі найкраще йдуть справи в оборонному сегменті, оскільки через кардинальну зміну геополітичної обстановки зросли замовлення на морську бойову техніку. Водночас на підрозділі з випуску компонентів для автобудування не могли не позначитися нинішні проблеми світового і, зокрема, німецького автопрому, який, як і чорна металургія, теж страждає від надлишкових потужностей, створених за останню чверть століття передусім у Китаї. У результаті два попередні фінансові роки Thyssenkrupp завершив з великими збитками.

Тож за нині оголошеними скороченнями в металургійному підрозділі можуть відбутися й інші структурні зміни в концерні. Йому, як і всій бізнес-моделі Німеччини, доводиться пристосовуватися до мінливих реалій у сучасному світі. А безболісних структурних змін в економіці не буває.

Яка роль чеського мільярдера Даніеля Кретинського?

Утім, в уряді Німеччини вже заявили, що разом із партнерами по ЄС шукатимуть варіанти підтримки сталеливарної галузі, а канцлер і соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) 26 листопада провів телефонну розмову з головою ради трудового колективу концерну Thyssenkrupp. Однак конкретні рішення доведеться ухвалювати вже наступному уряду, який буде сформовано після дострокових виборів, намічених на 23 лютого 2025 року.

У самому концерні закликають до прямої участі держави у своєму сталевому бізнесі й посилаються при цьому на досвід низки європейських країн. Наразі ж керівництво Thyssenkrupp готується продати чеському мільярдерові Даніелю Кретинському, який уже купив 20 відсотків у сталеливарному підрозділі, іще 30 відсотків. До найбагатшого підприємця Чехії багато хто в Німеччині ставиться скептично, однак цей інвестор, судячи з усього, вірить у перспективи подальшого виробництва сталі у ФРН. Тому можна виходити з того, що нинішні радикальні заходи з фінансового оздоровлення сталеливарного підрозділу Thyssenkrupp чималою мірою пов'язані з його приходом і його вимогами.