Чому коронавірусів так багато й чому вони небезпечні? | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 03.06.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Чому коронавірусів так багато й чому вони небезпечні?

Вчені регулярно виявляють нові варіанти коронавірусу. Існує ризик, що мутації збудника можуть зробити менш дієвими вакцини. Тому важливо, аби справді ефективні препарати були якомога швидше доступні в усьому світі.

Уже виявлено понад тисячу різноманітних мутацій вірусу SARS-CoV-2. Принаймні, саме таку цифру наводить портал nextstrain.org, що містить бази даних геномів. З них чотири вважаються найнебезпечнішими варіантами, що відомі як "тривожні варіанти" (Variants of Concern - VOC). Крім них, ще є дещо менш небезпечні варіанти, котрі об'єднали в підгрупу під назвою "варіанти, що становлять інтерес" (Variants of Interest - VOI).

Спочатку їх назвали на честь країн, де їх уперше виявили. Але оскільки дехто розцінив такий підхід як стигматизацію, ВООЗ тепер придумала нові назви для цих різновидів коронавірусу.  За основу взяли грецький алфавіт, і тепер варіанти коронавірусу позначають грецькими літерами альфа, бета, гамма, дельта тощо. 

Поєднання варіантів може мати катастрофічні наслідки

Нещодавно виявлений у В'єтнамі новий "гібридний" варіант, ймовірно, є комбінацією коронавірусів альфа (B.1.1.7) і дельта (B.1.617). За даними міністерства охорони здоров'я цієї азійської країни, новий варіант дуже швидко поширюється повітрям. Саме цей факт і міг спричинити зафіксоване в травні стрімке зростання кількості нових випадків зараження.

Локдаун у В'єтнамі

Через новий варіант коронавірусу влада В'єтнаму запровадила локдаун

Річ у тім, що з початку пандемії й аж до травня 2021 року у В'єтнамі фактично нарахували "всього лише" близько 3,5 тисячі підтверджених випадків зараження коронавірусом і 47 смертей. Уряд В'єтнаму вкрай вдало й успішно запобігав великим спалахам за допомогою нетривалої, але суворої ізоляції та жорстких карантинних правил, що зачіпали практично всі сфери життя.

Однак з травня 2021 року у В'єтнамі вже зафіксовано понад три тисячі нових випадків заражень коронавірусом - переважно в північних провінціях Бакнінь і Бакзянг, де сотні тисяч людей працюють на виробничих потужностях міжнародних машинобудівних та технологічних корпорацій.

Вирішальне значення щодо ефективності вакцин

Хоч ці регіони географічно розташовані від нас відносно далеко, а сама кількість зафіксованих там випадків порівняно невелика, однак нам не можна бути байдужими щодо появи нових варіантів коронавірусу в Азії або в інших частинах світу. І не тільки через можливе подальше продовження пандемії та подальші страждання і фатальні наслідки, які це може спричинити.

Читайте також: Що ми знаємо про джерело походження пандемії COVID-19?

Адже цілком імовірно, що в середньостроковій перспективі глобальна "вакцинована північ" теж знову зазнає шкоди, бо, звісно, ці мутації швидко поширюватимуться в глобалізованому світі. І якщо ці варіанти коронавірусу ставатимуть дедалі пристосованішими до людини, то в якусь мить наші антитіла, сформовані в результаті вакцинації або інфекції, вже нас не захищатимуть.

Крім того, може статися, що нинішні тести на антиген до коронавірусу або ПЛР-тести просто більше не показуватимуть мутацій й помилково даватимуть негативні результати. А наявні вакцини також поступово втратять свою ефективність.

Саме тому вкрай важливо, щоб відповідні варіанти вірусу були швидко ідентифіковані за допомогою секвенування і щоб потрібні вакцини були в достатній кількості не тільки в багатих країнах, але й в усьому світі.

Чому секвенування таке важливе?

Крім чотирьох найагресивніших "варіантів, що становлять небезпеку", вже давно існують комбінації різних варіантів, приміром, як виявлений у В'єтнамі різновид. Однак той факт, що такі комбінації або варіанти виявляють, радше вдалий збіг обставин, оскільки в багатьох країнах просто немає потрібного для секвенування обладнання.

Лабораторія для вивчення коронавірусу

Для секвенування потрібне складне обладнання, що доступне не кожній країні

Для того, щоб мати змогу вдало протистояти агресивним вірусам, ми маємо точно розшифрувати їхню структуру, а це можна зробити тільки за допомогою секвенування геному. Метод "секвенування наступного покоління" (NGS) дозволяє розбити повний геном вірусів на частини й розшифрувати частину за частиною. За допомогою фрагментів ДНК, дослідники можуть визначити найдрібніші зміни в геномі вірусу і таким чином реконструювати його походження і характер поширення. А це - єдиний спосіб розробити індивідуальні вакцини.

Приміром, у випадку альфа- і бета-варіантів вирішальні зміни спостерігалися при секвенуванні на ділянці спайкового білка, за допомогою якого вірус SARS-COV-2 з'єднується з клітиною людини. До речі, у варіанті Alpha (B.1.1.7), що вкрай повільно мутує, вже з'явилося 23 змінені позиції геному в порівнянні з вихідним варіантом, виявленим в Ухані. Ці мутації значно полегшили передачу альфа-вірусу, особливо серед молодих людей.

Різні варіанти, неправильні вакцини

Є багато підстав вважати, що за нинішні спалахи в Азії відповідальні передовсім різновиди коронавірусу. Приміром, у Шрі-Ланці й Камбоджі поширився варіант альфа (B.1.1.7). Зібраний досвід свідчить, що проти цього варіанту ефективні мРНК-вакцини виробників BioNTech/Pfizer і Moderna. Крім того, мРНК-вакцини можуть бути адаптовані відповідним чином порівняно швидко. Вакцина компанії AstraZeneca також захищає від цього варіанту.

В Індії та в північно-західних регіонах Непалу вже, однак, поширився варіант дельта (B.1.617). Тож у Непалі з середини квітня різко зросла кількість зареєстрованих випадків захворювання COVID-19. Якщо ж поглянути на співвідношення кількості випадків інфікування коронавірусом до чисельності населення, то в Непалі зараз інфіковано більше людей, ніж в Індії.

Читайте також: "Це верхівка айсберга". Яка реальна смертність від COVID-19 в Індії?

Завдяки секвенуванню геному, проведеному Національним інститутом вірусології Індії, ми знаємо, що дельта-варіант (B.1.617) має вісім мутацій у так званому спайковому білку. Дві з них пов'язані з підвищеною інфекційністю, а одну, яка так само зустрічається в гамма-варіанті, пов'язують із здатністю ухилятися від дії імунної системи людини. Іншими словами, за допомогою таких властивостей патогенам не страшна імунна відповідь організму.

За даними дослідників з британського Імперського коледжу, дельта-варіант на 20-80 відсотків заразніший за альфа-варіант. Можливо, що мутований вірус міг уникнути дії імунітету внаслідок попередніх інфекцій або вакцинацій. Британські дослідження показали, що наявні вакцини компаній BioNTech/Pfizer і AstraZeneca вже гірше захищають від дельта-варіанту.

Варіант, виявлений у В'єтнамі, являє собою комбінацію альфа (B.1.1.7) і дельта (B.1.617). З 96 мільйонів в'єтнамців лише один мільйон отримав щеплення вакциною AstraZeneca, що, як стверджується, добре захищає від альфа-варіанту, але гірше від дельта-варіанту. Тож у другій половині року В'єтнам сподівається отримати додаткові мРНК-вакцини BioNTech/Pfizer і Moderna.

Читайте також: Мутації коронавірусу: чи можуть знову заразитися вакциновані та ті, хто вже одужав?

З іншого боку, в Бангладеш бета-варіант (B.1.351) призвів до різкого збільшення числа випадків захворювання. Вакцина компанії AstraZeneca має вкрай обмежену дію проти цього бета-варіанту. Це серйозна проблема, оскільки єдина вакцина, доступна в Бангладеш, - це передовсім Covishield - ліцензійний аналог вакцини AstraZeneca, вироблений в Індії.

Нерівномірний розподіл вакцин

У той час як всі жителі багатьох промислово розвинених країн, як очікується, отримають вакцину вже до кінця літа, багато бідніших країн Азії, а також Африки та Латинської Америки навіть не змогли почати вакцинацію через брак вакцини.

Згідно з недавнім дослідженням, опублікованим в журналі The Lancet, найбагатші країни світу, де проживає майже 16 відсотків населення планети, забезпечили собі близько 70 відсотків з п'яти найвідоміших натепер вакцин. Натомість у бідних країнах, за даними ВООЗ, було використано тільки 0,2 відсотка всіх вакцин проти збудника короновірусної хвороби. Якщо нічого не змінити, то масова вакцинація в цих бідніших країнах може розпочатися не раніше 2024 року, повідомляє The Economist.

Програма закупівель вакцин COVAX, організована спільно з ВООЗ, повинна була забезпечити справедливіший розподіл. Але багатші країни від самого початку укладали паралельні двосторонні контракти з виробниками вакцин і - за винятком кількох щедрих пожертвувань - насамперед забезпечили вакцинами себе.

"Пандемія ще далека від завершення", - застерігав генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус, який, зокрема, засудив величезну прірву в показниках вакцинації між бідними та багатими країнами. Тож, якщо різновиди коронавірусу й надалі поширюватимуться так швидко й дедалі краще пристосовуватимуться до людини, це може в середньостроковій перспективі знову стати серйозною проблемою й для багатших країн.