Український чемпіон світу з джиу-джитсу: Вдень працюю двірником, ввечері - тренером | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 19.11.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Український чемпіон світу з джиу-джитсу: Вдень працюю двірником, ввечері - тренером

Ігор Євтушенко в інтерв'ю DW розповів, як він після 40 років почав займатися бразильським джиу-джитсу і як зрештою став чемпіоном світу у своїй віковій категорії.

Ігор Євтушенко тримає золоту медаль за перемогу в чемпіонаті світу з джиу-джитсу

Ігор Євтушенко тримає золоту медаль за перемогу в чемпіонаті світу з джиу-джитсу

Ігор Євтушенко, який працює двірником у херсонській школі №57, став відомий на всю країну завдяки посту в соціальних мережах з проханням допомогти зібрати кошти для поїздки на чемпіонат світу (ЧС) з бразильського джиу-джитсу в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ). Тоді йому не вистачало 700 доларів. "Для мене ця сума непідйомна", - писав він. Зрештою за кілька днів гроші вдалося зібрати, і спортсмен не підвів людей, які у нього повірили -15 листопада він виграв в ОАЕ золоту медаль у ваговій категорії до 69 кілограмів і у віковій категорії від 45 років. Також Євтушенко є чинним чемпіоном України та Європи з бразильського джиу-джитсу у своїй віковій та ваговій категорії*. В інтерв’ю DW він розповів, як йому вдалося здобути золото на чемпіонаті світу в ОАЕ, чому працює двірником та які плани на майбутнє.

DW: Пане Євтушенко, ви стали чемпіоном світу. Розкажіть про свої емоції?

Ігор Євтушенко: Коли я їхав на змагання, я уявляв свою перемогу і думав, що буду стрибати від радості. Але в дійсності до сих пір не прийшло усвідомлення того, що сталося щось надзвичайне. Наразі я відчуваю лише втому.

А яка нагорода передбачена за золото?

Мені дали футболку, але це дають кожному учаснику, незалежно від місця. Ну і, звісно, мені за перемогу дали медаль. Але грошової винагороди не перебачено.

В категорії до 69 кг чемпіонату світу в ОАЕ брали участь два учасники

В категорії до 69 кг чемпіонату світу в ОАЕ брали участь два учасники

У фіналі ЧС в ОАЕ ви перемогли азербайджанця. А скільки загалом було поєдинків перед фіналом?

В моїй категорії лише один поєдинок - одразу фінал. В деяких категоріях також було по дві людини, а в деяких - по тридцять людей. Причина в тому, що в мене невелика вага - 63 кілограми, я боровся у категорії 69 кілограмів (і у віковій категорії від 45 років. - Ред.). В Україні я виступаю у ваговій категорії 76 кілограми, тому що в моїй вазі суперників майже нема.

За даними української організації бразильського джиу-джитсу TMS League, чемпіонами світу з бразильського джиу-джитсу в ОАЕ у своїх вікових категоріях стали ще четверо українців. Ще двоє завоювали срібні і троє бронзові медалі. Загалом на цей чемпіонат світу приїхали понад сто борців з України. Чому немає організованої збірної?

Джиу-джитсу - це специфічний вид спорту. Тут нема федерацій і збірних країн. Люди представляють свої академії. Я належу до академії Familia LULA Jiu-Jitsu Ukraine в Херсоні.

Читайте також: Голова антидопінгового центру України звільнився після претензій WADA

Про вас вперше багато людей почуло, коли ви збирали гроші на поїздку в ОАЕ в соцмережах. Розкажіть, за скільки вдалося зібрати 700 доларів та на що пішла ця сума?

Я зібрав усю суму за два дні. Сто доларів з цих грошей пішли на внесок за участь у ЧС. Решта - на квитки, проживання та харчування.

Ігор Євтушенко під час тренувань джиу-джитсу

Ігор Євтушенко під час тренувань джиу-джитсу

А як прийшла ідея опублікувати пост у соцмережах з проханням зібрати кошти?

Я давно хотів поїхати на ЧС, але грошей не вистачало. Учасниця нашого клубу запропонувала написати пост. Я не очікував від цього багато. Думав, максимум вдасться зібрати тисяч п'ять гривень. Але цей пост безкоштовно почав просувати в різноманітних херсонських пабліках небайдужий хлопець, якого я на той момент не знав. Потім підхопили ЗМІ, які надали цьому великий розголос.

Взагалі чому і коли вирішили займатися джиу-джитсу?

Я пропрацював 14 років водолазом у державній рятувально-вододазній службі в Херсоні. Робота водолаза тримала мене у хорошій фізичній формі через значні навантаження. Але після того, як службу ліквідували, я почав набирати вагу, виріс великій живіт і навіть не міг зав'язувати шнурки. Тому я почав бігати, а потім мені на очі потрапило оголошення про набір в клуб бойового самбо, куди я почав ходити. Через дев'ять місяців я приїхав у Київ, де відвідав тренування бразильського джиу-джитсу. Після цього я повернувся у Херсон, взяв у оренду підвал і почав займатися з сином джиу-джитсу. Потім до нас почали приходити люди. Мені тоді було 42 роки.

Клуб з джиу-джитсу в Херсоні, де займається та тренує Ігор Євтушенко

Клуб з джиу-джитсу в Херсоні, де займається та тренує Ігор Євтушенко

Тобто, ви самі навчалися джиу-джитсу?

Тренера у мене не було. Все, що я вмію, я навчився сам. За допомогою відео та в поєдинках. Також я провів тиждень у міжнародному тренувальному таборі в Данії, куди мене запросили і оплатили дорогу та проживання. Там було багато майстрів з усього світу.

Нині ви не тільки тренуєтеся, а й навчаєте інших бразильського джиу-джитсу?

Так, я вдень працюю двірником, а увечері тренером. Заняття у нас платні, адже треба платити за комунальні послуги та оренду.

Чому пішли працювати двірником у школу?

Люди сильно багато приділяють уваги тому, що я працюю двірником. Це - звичайна робота. Я працюю тренером, але нічого з цього не заробляю, тому що всі ці кошти йдуть на комуналку та оплату оренди. Тому я шукав додаткову роботу не на цілий день, щоб встигати на тренування. Єдине, що я знайшов - двірник у школі. Я нічого в цьому принизливого не бачу. Просто у людей в голові стереотип: якщо двірник - значить алкоголік. Ні, я не алкоголік.

Зараз про вас говорять багато у ЗМІ, і, можливо, це допоможе вам у розвитку вашого клубу? Які взагалі подальші плани?

Найстильніший двірник Києва: Головне - любити свою роботу (13.11.2020)

Звісно, я планую тренуватися далі і розвивати свій клуб, щоб якомога більше людей приходило. В мене також є мрія - поїхати потренуватися в Бразилію, куди мене запрошує мій друг та майстер з джиу-джитсу. Він тренує безкоштовно бідних дітей у фавелах у Ріо-де-Жанейро (нетрі  на околицях міст, де відсутня розвинена інфраструктура та існує високий рівень злочинності.  - Ред.). Він - великий майстер, але також з пустими кишенями, тому не може дати мені грошей, щоб я приїхав. Він може запропонувати мені лише своє житло, але я маю оплатити переліт, який коштує приблизно тисячу доларів в один бік. З моєю зарплатою двірника в 4800 гривень ця сума не підйомна. 

Також наразі мені пишуть місцеві депутати з пропозицією зустрітися. Я сподіваюся, що вони допоможуть мені з розвитком мого клубу. Зокрема, там треба робити ремонт, потрібні професійні мати. Нині там лежать мати, які я зробив з підручних матеріалів. 

Сподіваюся, вам скоро вдасться владнати ці клопоти. Плануєте й надалі брати участь у змаганнях?

Я хочу і далі брати участь в ЧС та інших турнірах. Просто все це потребує грошей. Мені цікавий сам процес, я люблю боротися.

Чи плануєте повернутися в херсонську школу до роботи двірником?

Звісно. Мені ніхто іншого не пропонував. Але якщо до мого клубу прийде багато людей і доведеться проводити більше тренувань, то можливо я піду зі школи.

* Є два види джиу-джитсу - японське та бразильське. Перше передбачає переважно роботу зі зброєю та ударні техніки. Бразильське джиу-джитсу - це боротьба, яка заснована на больових та удушливих прийомах.

Пол-денсер: чоловік доводить, що танцювати на жердині - спорт, доступний кожному (15.09.2021)

Як українка брейкданс для Олімпіади популяризує (23.07.2021)