Чехія: бункери часів Другої світової ціною від тисячі євро

Наприкінці 1930-х років влада колишньої Чехословаччини звела масштабну мережу фортифікаційних споруд уздовж кордону з тодішньою нацистською Німеччиною. Попри те, що у вересні 1938 року побудову цих військових укріплень ще не було повністю завершено, разом з гірськими районами на кордоні між двома країнами вони становили важливу перепону для вермахту, на яку з застереженням дивилися нацистські генерали.

Незважаючи на те, що Чехословаччина мобілізувала 1,1 мільйона солдатів і була готова до війни, прем'єр-міністр Великобританії Невілл Чемберлен та його французький колега Едуар Даладьє уклали 30 вересня 1938 року у Мюнхені угоду з Адольфом Гітлером (Adolf Hitler). Згідно з нею, Чехословаччина зобов'язувалася передати під контроль нацистів прикордонну Судетську область, де значну частину населення становили судетські німці.

Читайте також: Німецький міністр порівняв анексію Криму із діями Гітлера у Судетській області

Таким чином практично усі чехословацькі прикордонні військові укріплення перейшли до рук нацистів. Без них у воєнному плані країна лишилася незахищеною, що й полегшило окупацію нацистами решти Чехії 15 березня 1939 року (14 березня 1939 року словацький парламент за сприяння Третього рейху проголосив акт про незалежність і створення Словацької республіки. - Ред.). Парадоксально, але зведена Чехословаччиною мережа фортифікаційних споруд використовувалася нацистами на початку 1945 року в оборонних боях проти Червоної армії. Це суттєво уповільнило рух армії СРСР на захід і коштувало життя тисячам радянських солдатів. 

Починаючи з 2000 року армія Чеської республіки почала поступово звільнятися від зведених у 1930-х роках фортифікацій. При цьому уможливили як передачу цих об'єктів регіонам та місцевим громадам, так і продаж приватним власникам. "На нашій території зареєстровано 4993 невеликі бойові бункери часів війни", - повідомив у відповідь на запит DW представник пресслужби міністерства оборони Чехії Петр Сикора.

Втрата військового значення

Оскільки ці об'єкти на сьогодні більше не мають військового значення, майже третина з них вже змінила власників, зазначив представник чеського міноборони. За його даними, на сьогодні було передано або продано іншим суб'єктам права власності 1767 легких та 112 важких фортифікаційних споруд.

Чеська армія хоче продати чи безкоштовно передати у користування регіонів та громад майже всі укріплення. "Армія збереже лише певну невелику кількість будівель для власних потреб, наприклад, для використання як складських приміщень", - повідомив Сикора у розмові з DW. До таких об'єктів належать насамперед великі фортеці. Для прикладу, одну з них армія залишить у своїй власності, оскільки у ній розташовано станцію для спостереження за сейсмічною активністю ядерного характеру.

Щороку кількість проданих бункерів збільшується

З кожним роком на сайті чеської армії з'являються нові об'єкти, які пропонуються для продажу. "Ціна продажу зазвичай коливається у діапазоні від тисячі до кількох тисяч євро", - повідомив Петр Сикора. Найбільш ходовими є невеликі бункери типу Ropik. В особливо привабливих місцях, як-от у виноробному регіоні довкола міста Мікулов у Південноморавському краї, такий бункер разом із земельною ділянкою обійдеться у четверо вищу суму.

Оскільки продаж відбувається на умовах відкритого аукціону, кінцева ціна може виявитися ще вищою. Попри це, зацікавленість у купівлі таких об'єктів продовжує зростати. Нині пропонуються, серед іншого, 22 об'єкти колишніх прикордонних фортифікаційних споруд, що користуються великим попитом, повідомили в міноборони Чехії.

Читайте також: Як емісар Гітлера збирав шедеври для "Музею фюрера"

Військові фортеці як туристичні принади

Деякі військові укріплення вже реконструйовані та переобладнані на музеї, які приваблюють як місцевих, так і закордонних туристів. Найбільш відвідуваною є артилерійська фортеця Гурка на північних околицях міста Краліки, що біля підніжжя гір Судетів поблизу кордону з Польщею.

 

"Лише у липні та серпні цього року ми мали щомісяця понад 20 тисяч відвідувачів", - розповідає DW Мартін Рабон, голова волонтерського "Об'єднання друзів чехословацьких фортець", яке існує вже 30 років. "Оскільки наша фортеця розташована на головній дорозі між Прагою та гірськолижним регіоном Дольні Морава, вона є єдиною, яка відкрита для відвідувачів упродовж усього року", - пояснює Рабон.

Унікальні пам'ятки

Рабон не заперечує проти продажу бункерів приватним власникам - але він вказує на те, що іноді до цих об'єктів не існує шляхів для під'їзду транспортом, й часто незрозумілими є відносини права власності щодо довколишніх земельних ділянок. "Купувати щось подібне не має сенсу, - вважає Рабон, до якого останнім часом дедалі частіше звертаються за порадою особи, зацікавлені у купівлі бункерів. - Потенційним покупцям ми радимо насамперед спочатку забезпечити земельні ділянки довкола об'єктів, які становлять зацікавленість".

Деякі об'єкти, як-от артилерійська фортеця "Буда", якою також опікується очолюване Рабоном об'єднання волонтерів, зараховані до переліку історичних пам'яток Чеської республіки. "Лінія оборони загалом, утім, не перебуває під захистом історичних пам'яток. Тому є логічним, що армія віддає фортеці. Але майбутня доля цих унікальних пам'яток має бути гарантована. Оскільки вони є свідками патріотичного ентузіазму чехів для захисту республіки наприкінці 1930-х років", - вважає Рабон.

Читайте також: Злочини нацистів у Східній Європі: у Німеччині пам'ятають про всіх жертв