Боротьба з коронавірусом: чи сумісні жорсткі заборони з демократією? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.04.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Боротьба з коронавірусом: чи сумісні жорсткі заборони з демократією?

Обмеження пересування, свободи зібрань та віросповідання - у боротьбі з коронавірусом демократичні країни вдаються до безпрецедентних кроків. Але наскільки вони легітимні?

Німецька поліція контролює виконання обмежень на пересування

Німецька поліція контролює виконання обмежень на пересування

Коли 23 січня влада Китаю повністю ізолювала 11-мільйонне населення мегаполісу Ухань, за кордоном на те, що відбувається, дивилися з подивом. Тоді ще ніхто не припускав, що через якихось кілька тижнів пандемія COVID-19 з такою ж силою вируватиме у Європі та США.

Нині через спалах коронавірусу масштабні обмеження запроваджені навіть у таких величезних містах, як Нью-Йорк, Мадрид і Берлін. Побут європейців і американців визначають карантин, заборони і заклики залишатися вдома. Багато хто тепер із заздрістю поглядає на Китай, де життя повільно повертається у звичне річище. В Ухані знову відкриваються магазини, а жителям міста дозволили виїжджати за його межі.

Чи означає це, що авторитарні країни, готові запроваджувати жорсткі обмежувальні заходи у стислі терміни, можуть впоратися з епідеміями хвороб на кшталт COVID-19 успішніше? Членкиня Австрійської академії наук, політологиня Тамара Егс (Tamara Ehs) так не вважає. Вона критикує авторитарні методи боротьби з коронавірусом навіть попри на їхню позірну ефективність. На її погляд, якби Китай від самого початку не приховував інформації про поширення вірусу, у такому жорсткому карантині не було б необхідності.

Читайте також: Чому в Україні критикують дії уряду в боротьбі з коронавірусом

Чи можуть карантинні заходи послабити демократію?

Проте стрімке поширення захворювання змушує і демократичні країни вживати надзвичайних заходів - наприклад, запроваджувати обмеження на пересування громадян, на свободу зібрань та віросповідання. 6 квітня віцепрезидентка Єврокомісії Вера Юрова зазначила, що 20 країн ЄС так чи інакше обмежили базові права своїх громадян у боротьбі з коронавірусом. На погляд Юрової, існує ризик того, що такі кроки можуть послабити демократію.

Церкви в Німеччині зачинені

Церкви в Німеччині зачинені

Тамара Егс, утім, відзначає, що серйозні обмеження свобод самі по собі не завжди є недемократичними. "Є критерії, за якими можна визначити, чи є захід виправданим: зокрема, чи служить він меті боротьби з вірусом і чи був він запроваджений з дотриманням належних процесуальних норм", - пояснює експертка. Отже, навіть суворий карантин цілком може вписатися в рамки демократії.

Рішення треба ухвалювати демократичним шляхом

Проблеми виникають лише в тому випадку, якщо політики починають зловживати режимом надзвичайного стану і запроваджувати обмеження в обхід законодавчої гілки влади. Як приклад Тамара Егс наводить так званий "великодній указ", який прагнуло видати австрійське міністерство охорони здоров'я. Нові правила дозволили б поліції без попереднього повідомлення перевіряти, чи не влаштовуються у квартирах великі сімейні свята на Великдень.

Читайте також: Під прикриттям коронавірусу: як угорський прем'єр розширює свою владу

Настільки серйозне втручання в приватне життя може бути дозволене навіть в умовах демократії, проте для цього необхідна згода парламенту: одного рішення міністерства недостатньо, пояснює Егс. Утім, після протестів з боку опозиції та громадянського суспільства від "великоднього указу" в Австрії все ж вирішили відмовитися.

Коли очікується вихід з локдауну?

При цьому важливо, аби заходи влади у боротьбі з коронавірусом мали підтримку з боку громадянського суспільства, зазначає Тамара Егс. У перші два тижні після їх ужиття в австрійському публічному просторі практично не було чутно критичних зауважень. За останні кілька днів, однак, ситуація змінилася, і у ЗМІ все частіше починають звучати критичні голоси опозиції, розповідає експертка.

Водночас найбільша небезпека криється не в тому, що демократичні країни можуть стати на шлях авторитаризму, продовжує вона: "Мене більше турбує те, що через страх перед коронавірусом громадяни починають покладати ще більше надій на сильних лідерів і погоджуються на подальші обмеження своєї свободи".

Читайте також: Пом'якшення карантину в Європі: різні шляхи виходу з локдауну

При цьому будь-які заходи, ухвалені урядом в рамках боротьби з коронавірусом, мають бути обмежені в часі. У Німеччині, наприклад, уряд Анґели Меркель (Angela Merkel) досі не визначився з датою початку скасування обмежень і не представив стратегії виходу з локдауну. 7 квітня Німецька рада з етики закликала політиків до відкритої дискусії на цю тему. В іншому випадку уряд ризикує втратити довіру населення, наголосили в організації.