1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоНімеччина

Боротьба з ненавистю у мережі - ФРН запроваджує нові правила

Ліза Генель
1 лютого 2022 р.

З лютого у Німеччині розпочне роботу нова структура, яка займатиметься хейтерами у соцмережах. Це один із заходів, спрямованих на боротьбу з тими, хто віртуально поширює ненависть та образи.

https://p.dw.com/p/46K0B
Хейтерство у соцмережах
Фото: Sean Gallup/Getty Images

Зазвичай Реґіна Наґель (Regina Nagel) поводиться в соцмережах дуже обережно: вона рідко щось коментує публічно, ретельно стежить за тим, що постить, і знає, хто є серед її друзів. Але, незважаючи на це, у вересні вона зіткнулася з неприємною ситуацією. Під одним із її постів, яким поділився її друг у Facebook, з'явився сповнений ненависті коментар.

Реґіна підтримує ініціативу "Синодальний шлях" та як референт церковної громади є її учасником. Ця дискусійна платформа була створена католицькою церквою після скандалів, пов'язаних із педофілією.

Автором хейтерського посту став радикально налаштований католик, який не приховує свого імені в мережі та дозволяє собі образливі коментарі на адресу жінок-пасторок. Реґіна Наґель стала однією з тих, кому він особисто адресував свою образу стосовно її зовнішності. "Хоча це і було низько, мене особливо не зачіпало. Головне - це не переросло у погрози, як у випадку політиків", - каже Наґель. Незважаючи на те, що дві подруги Реґіни повідомили про це адміністратору Facebook, поки що коментар нікуди не зник і доступний для перегляду.

Нові правила боротьби з хейтерством

Тон у соцмережах, особливо під час пандемії, не найдружелюбніший, і хейтерські коментарі, на жаль, не є рідкістю. Часто вони стосуються жінок, які є відомими особами. Тому Facebook і YouTube в Німеччині зобов'язані видаляти коментарі, які розпалюють ненависть.

А з 1 лютого 2022 року законодавство ФРН посилюється ще більше. Соцмережі з кількістю користувачів більше 2 мільйонів повинні будуть не лише видаляти хейтерські повідомлення, але й інформувати про них, включаючи їхній зміст та IP-адресу автора, Федеральне відомство у кримінальних справах (BKA). У цій службі створено новий центральний реєстр (ZMI). До нього вноситиметься інтернет-контент, за який можливе кримінальне покарання. Таким чином, 200 поліцейських мають боротися з хейтерством у мережі.

Мета - амбітна, але чи не виявиться нова структура у підсумку лише беззубим тигром? Адже нова процедура не стосуватиметься таких образливих коментарів, як у випадку Реґіни Наґель. "У тому, що стосується образ у мережі, нічого нового не станеться. Зараз закон наказує вважати образу злочинним діянням лише в тому випадку, якщо жертва визнає його таким", - каже Жозефіне Балон (Josefine Ballon), головна юристка організації HateAid, яка допомагає жертвам цькування та хейтерства у мережі.

Вирішувати ж, чи потрібно передавати коментар BKA, буде не той, кому він адресований, а самі соцмережі. Поки йдеться про коментарі, які розпалюють ворожнечу і ненависть, антисемітські та расистські висловлювання, погрози вбивства та антиконституційні символи. В принципі, це правильно, вважає Баллон: "Основна ідея, яка за цим стоїть, - створення такого реєстру, щоб прискорити процес притягнення до відповідальності за такі коментарі, і це абсолютно похвально".

Як працюватиме нова структура

Нова структура в BKA має взяти на себе роботу, яку і так виконують прокуратури у федеральних землях, наприклад, у землі Північний Рейн - Вестфалія чи в Гессені. Насамперед вираховуються IP-адреси авторів хейтерських повідомлень, такі дані у Німеччині зберігаються лише кілька днів.

Але існує одна проблема: все це відбувається без початкової підозри, тобто, фактично без юридичної підстави - соцмережа сама вирішує, чи йдеться про дію, що підпадає під покарання, а також чи варто передавати дані в BKA. Після чого BKA оцінює, чи є підстави для проведення розслідування. Зазвичай ним займається прокуратура, а вже потім до процесу долучається поліція.

У випадку з реєстром BKA повноваження прокуратури фактично переймає поліція. У тому числі, і з цієї причини Google та Facebook подали скаргу і поки що не зобов'язані нічого повідомляти BKA. Ця скарга небезпідставна, вважає Жозефіне Баллон: "Йдеться саме про те, що BKA перетворюється на спрут, туди фактично потрапляє безліч даних без того, щоб будь-який з органів юрисдикції попередньо перевірив їх і дав оцінку, чи йдеться про дію, що має підлягати покаранню".

Як уникнути найгіршого сценарію

Особливо в тому, що стосується постів у соцмережах, які не є однозначними, це може спричинити критику, попереджає Баллон. Як приклад вона називає антиконституційні символи: "Тут теж потрібно розрізняти, як використовується, наприклад, свастика - чи є вона закликом і символом правих екстремістів, чи її використовують у контексті якогось освітнього проєкту, пов'язаного з історією чи мистецтвом. У цьому випадку це було б припустимо".

Читайте також: "Привіт" від спецслужб, або За чим полюють розвідники у соцмережах

За гіршого сценарію це може призвести до того, що активісти, історики, художники опиняться в базі даних Федерального відомства у кримінальних справах. У відповідь на запит DW в BKA відповіли, що поліцейські, які займаються центральним реєстром, перевірятимуть, чи є дані, які до них надійшли, дією, що підпадає під кримінальну відповідальність.

Крім того, на всіх етапах процесу перевірки та обробки даних, що надійшли, вони активно контактуватимуть з органами юстиції та враховуватимуть законодавчі норми, що регулюють діяльність усіх сторін. Наприклад, BKA тісно співпрацюватиме з відомством, яке займається кібербезпекою в землі Північний Рейн - Вестфалія (ZAC), і з прокуратурою Кельна.

За що критикують новацію

Якщо дані BKA після перевірки органами юстиції не виявляться діями, які потребують розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності, вони будуть видалені. Жодної архівної бази даних не передбачено. Але сам процес перевірки через велику кількість таких коментарів може тривати рік, зазначають в організації HateAid. Це означає, що невинувата людина протягом цього терміну перебуватиме у полі зору BKA.

Читайте також: Чоловіки та жінки брешуть у соцмережах по-різному? Що з'ясували вчені

Крім того, через скаргу Google та Facebook зараз жодна з великих онлайн-платформ не може передавати дані до BKA. Тому Жозефіне Баллон не очікує позитивних змін і з 1 лютого: "Якщо ніхто цього правила не буде дотримуватися, нічого і не зміниться". Так вважає і Леонард Троймер (Leonard Träumer), засновник організації Hassmelder, яка також допомагає жертвам цькування в мережі. І саме тому, як зазначає Треймер, що відповідальність за передачу даних лежить на самих платформах.

Він наводить такий приклад: "Це виглядає так само, якби поліція встановила в аеропортах і на вокзалах тисячі камер відеоспостереження, які були б виготовлені якоюсь американською фірмою. І ця фірма здійснюватиме контроль за тим, що зафіксували камери. Якщо фірма визнає, що серед даних є доказ правопорушення, вона передасть у розпорядження поліції один із кадрів". І це не можна назвати розумною системою, вважає Троймер, який також побоюється, що у зв'язку з новими правилами його організації, як і багатьом іншим, доведеться виконувати не свої обов'язки.

Як боротися з тролями - лайфхаки DW (27.02.2018)

Цькування в інтернеті: як не стати жертвою кібербулінгу (20.09.2019)