1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Більшість українців виступають за перегляд мінських угод

Анастасія Шепелева
16 лютого 2022 р.

За даними групи "Рейтинг", 63 відсотки опитаних підтримують перегляд мінських домовленостей та підписання нових. Водночас лише 11 відсотків опитаних вважають, що Україна має виконати їх.

https://p.dw.com/p/478TY
Українці під час святкування Дня єднання в Одесі
Українці під час святкування Дня єднання в ОдесіФото: Emilio Morenatti/AP/picture alliance

Більшість українців вважають, що необхідно переглянути мінські угоди, свідчать результати соціологічного опитування групи "Рейтинг", оприлюднені у середу, 16 лютого.

За перегляд угод виступили 63 відсотки респондентів. Лише 11 відсотків опитаних вважають, що Україна має виконати всі пункти домовленостей. Натомість 18 відсотків виступають за вихід України з переговорного процесу взагалі.

Більшість опитаних (57 відсотків) поклали вину за неефективність мінських домовленостей на Росію. Тим часом 12 відсотків вважають винною Україну. Ще 10 відсотків респондентів бачать у цьому вину самопроголошених "республік".

При цьому лише 12 відсотків опитаних добре ознайомлені зі змістом мінських угод, 67 відсотків знають про них поверхнево, тоді як кожен п’ятий взагалі не розуміє, про що там йдеться. За даними соціологів, чотири року тому останній показник був більшим на 18 відсотків.

Читайте також: Секретар РНБО: Виконання мінських угод знищить Україну

Опитування проводили методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера 12-13 січня серед 2 тисяч повнолітніх респондентів з усіх регіонів, крім анексованого Росією Криму та тимчасово окупованих територій Донбасу. Помилка репрезентативності дослідження не перевищує 2,2 відсотка.

Що передбачають мінські угоди

Так званий Мінськ-1 підписали на початку вересня 2014 року. Мінський протокол складається з 12 пунктів, серед яких - ухвалення закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей; забезпечення проведення дострокових місцевих виборів; виведення незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців з території України; звільнення заручників і незаконно утримуваних осіб. Цей протокол підписали представники України, Росії, окремих районів Донецької та Луганської областей, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

У лютому 2015 року на саміті в Мінську лідери Німеччини, Франції, України та РФ у форматі "нормандської четвірки" узгодили комплекс заходів з виконання мінських угод. Тоді був підписаний документ, відомий як Мінськ-2. У пункті 9 даного документу говориться, що "відновлення повного контролю над державним кордоном урядом України в усій зоні конфлікту" "має початися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеохоплюючого політичного врегулювання". Передумовою для цього має бути, зокрема, "ухвалення постійного законодавства про окремий статус Донецької та Луганської областей".

Читайте також: Шольц у Москві: Зеленський пообіцяв обговорення статусу Донбасу

Можливий перегляд?

У Києві наголошують, що проведенню місцевих виборів на Донбасі має передувати відновлення повного контролю над державним кордоном, адже в умовах відсутності безпеки неможливо організувати виборчий процес у відповідності до міжнародного права. Україна неодноразово піднімала питання про перегляд деяких пунктів мінських угод, утім, Росія таку можливість відкидає.

Читайте також: Єрмак: Мінські угоди підписувалися з розумінням того, що виконати їх неможливо

"Мінськ-2" і війна на Донбасі: як змусити мінські домовленості працювати (12.02.2020)