Білорусь - не Україна: хибний сигнал Києву з ЄС? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Білорусь - не Україна: хибний сигнал Києву з ЄС?

Керівництво ЄС застерігає від перетворення Білорусі на "другу Україну". Та хто б не був адресатом цього послання - Росія чи сили в самому ЄС - для Києва це може бути хибним сигналом.

Акції на підтримку протестувальників проти результатів виборів у Білорусі відбувалися і в Києві

Акції на підтримку протестувальників проти результатів виборів у Білорусі відбувалися і в Києві

Протягом останніх тижнів верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, коментуючи події у Білорусі, кілька разів порівняв її з Україною. "У Європи немає намірів перетворити Білорусь на другу Україну", - заявив Боррель в інтерв'ю іспанській газеті El Pais наприкінці серпня, пояснивши, що "розбіжності між Європою і Росією вирішувалися стріляниною, насильством і дезінтеграцією української території, яка триває донині". За кілька днів він повторив ці ж слова під час пресконференції за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, яка відбулася у Берліні. "Білорусь не є і не повинна бути геополітичним питанням. Білорусь не повинна стати другою Україною", - сказав головний європейський дипломат.

Подвійний меседж

Із контексту, у якому прозвучали ці слова, зрозуміло, що Брюссель не хоче, щоб Мінськ став новою точкою загострення у відносинах з Москвою. Проте висловлювання Борреля справляють подвійне враження. Адже події в Україні призвели не лише до збройного втручання Росії та протистояння Москви з ЄС. Топ-посадовці ЄС протягом останніх років неодноразово звертали увагу на успіх Києва у реформах та демократичних перетвореннях, наголошуючи, що Україна може бути прикладом для інших країн-членів Східного партнерства, до якого входить, зокрема, і Білорусь.

Читайте також: Боррель: Країни ЄС досягли згоди щодо санкцій проти Білорусі

Порівняння Білорусі з Україною у заяві Борреля - суперечливе, вважають експерти. Але вона була сформульована саме таким чином для того, щоб її зрозумів адресат. Проте думки експертів розійшлися з приводу того, хто саме є адресатом слів Борреля.

Заспокоїти країни ЄС

Заява керівника зовнішньополітичної служби ЄС і порівняння нинішніх подій в Білорусі з ситуацією в Україні кидає на останню негативну тінь, відзначає старший аналітик Центру "Нова Європа" Лео Літра. "Це порівняння невдале. Було б цілком достатньо сказати, що ЄС не хоче, щоб Білорусь стала ще одним приводом для протистояння Заходу з Росією, і не робити при цьому відсилок на адресу України", - сказав у розмові з DW Літра.

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель сказав, що "Білорусь не повинна стати другою Україною"

За його словами, проголошуючи ці заяви, "Боррель не думав, як вони звучатимуть у Києві, бо його меседж був адресований передусім країнам-членам ЄС". "Всередині Євросоюзу існують різні настрої з приводу подій у Білорусі, є уряди, які не хочуть, щоб Брюссель відігравав у них активну роль, і Боррель такими чином намагається їх заспокоїти, пояснити, що ЄС не втягуватиметься у нове протистояння з Росією", - вважає експерт.

Застерегти Росію

До позиції офіційного Брюсселя щодо ситуації довкола Білорусі уважно дослухаються не лише у європейських столицях, а й у Москві. І саме на Росію розраховані заяви Борреля, у яких використовуються порівняння сьогоднішньої Білорусі з Україною епохи після Євромайдану, вважає старший співробітник з питань безпеки та оборони Німецького фонду Маршалла у Брюсселі Бруно Лете.

Читайте також: Коментар: Санкціями Лукашенка не налякати

"ЄС справедливо стурбований тим, що Росія може застосувати військову силу для стримування демократичного підйому в Білорусі, наприклад, окупувавши частину її суверенної території", - сказав він у коментарі DW. Слова глави дипломатії ЄС Борреля експерт розглядає як "застереження Росії про те, що Європа не хоче бачити ще один заморожений конфлікт на своїх східних кордонах".

З ним погоджується старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel), який також вважає, що мета заяв з Брюсселя - "заспокоїти Москву". Проте він називає ці заяви "дивними та запізнілими".

Президент Росії Володимир Путін

Мета заяв з Брюсселя - "заспокоїти Росію", вважають експерти (на фото - президент Росії Володимир Путін)

На його думку, у перші півтора тижні після президентських виборів у Білорусі 9 серпня, коли Москва ще остаточно не визначалася, як реагувати на масові протести білорусів, "для ЄС був сенс запевнити Росію, що він не робитиме активних намагань змінити відносини з Мінськом". "Проте зараз ці заяви навпаки слугують аргументом для тих у Росії, хто вважає ситуацію у Білорусі сценарієм Заходу", - каже Ґрессель. Тому він переконаний, що заяви-запевнення ЄС, адресовані Росії, марні. "Москва їх однаково не чує, натомість вони надсилають помилкові сигнали Києву", - констатував експерт.

Поганий PR для ЄС

Тим часом офіційний Київ не відреагував на риторику Жозепа Борреля щодо Білорусі. Натомість очільниця комітету Верховної ради з питань інтеграції з ЄС, представниця опозиційної партії "Європейська солідарність" Іванна Климпуш-Цинцадзе в розмові з DW каже: "У порівнянні з Україною я бачу лише єдине значення: ЄС не хоче, щоб Росія атакувала Білорусь так само, як атакувала нашу країну. Інших порівнянь я не сприймаю".

Читайте також: Коментар: Володимиру Путіну замало обіцянок Заходу щодо Білорусі

Заяви Борреля не повинні стати каменем спотикання у відносинах України та ЄС, наголошує експерт Лео Літра. Але якщо Брюссель "надалі повторюватиме такі формулювання, не згадуючи про те, що попри війну з Росією українська влада продовжує реформи, проводить вільні вибори і гарантує своїм громадянам право висловлювати протест, він опосередковано визнає, що в Україні нічого особливого не відбувається, а отже те, що підтримує Євросоюз, не працює". "Це поганий PR для самого ЄС", - застерігає експерт. Він вважає, що з боку Брюсселя "було б правильним оприлюднити детальне пояснення, яке могло б згладити гострі кути цієї заяви".

Реклама