20 років після повернення: кримські татари досі чуються дискримінованими | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.09.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

20 років після повернення: кримські татари досі чуються дискримінованими

Два десятиліття минуло від початку масового ексодусу кримських татарів, які почали повертатися зі сталінського вигнання до Криму. Але й досі кримські татари скаржаться на те, що відчувають себе чужими серед своїх.

default

Мітинг у Сімферополі

Кримськотатарське населення майже повністю було вислано з півострова за прямою вказівкою Йосипа Сталіна 1944-го року. Радянська влада закидала їм співпрацю з нацистами. Перебуваючи у висланні, переважно в республіках Центральної Азії, кримські татари докладали всіх зусиль задля збереження своєї культури, мови та традицій. Та по поверненні на історичну батьківщину більшість з них не лише не відчули себе вдома в здебільшого російськомовному краї, але й так і не обзавелися власним житлом, розповідає один з переселенців Сейдамет Смаілов. "Не думав я, що це триватиме так довго. Але якщо вже мені випала така доля, нічого не вдієш. І треба вистояти до кінця, бо це важливо для кримських мусульман і для моїх дітей. Треба відстоювати свої права", - каже чоловік.

Земельні захоплення скрізь на півострові

Для більшості кримськотатарських сімей основною проблемою є земля чи радше права на неї. Скандалами із самозахопленням земельних ділянок нікого в Криму вже не здивуєш.

Ukraine Krim Sevastopol Krimtataren vor Moschee

Біля сімферопольської мечеті

За відсутності в Україні чітких законів про реституцію, кримські татари так і не спромоглися повернути собі землі, якими володіли їхні родичі до депортації. Тому деякі вдалися до спроб самозахоплення і вже на окупованій, з точки зору закону, землі збудували собі будинки. Місцева влада попереджає кримських татарів про наслідки протиправних дій, але кримськотатарська громада вважає це боротьбою за відновлення справедливості. Захоплення землі це неправильний термін. Це справедливе взяття земельної ділянки, яка належала нашим пращурам. Мої батьки народилися в Криму і маємо право на ці землі. Тому цей термін "захоплення" мене дратує. Якщо уряд не допоможе нам у відбудові нашого життя на батьківщині, він штовхне нас до самостійних дій", - каже один із переселенців.

Неприязнь сусідів

Спільної мови кримські татари не знаходять не лише з владою, але й зі своїми російськомовними сусідами. Після нещодавнього підписання "харківських домовленостей" та пролонгації перебування російського Чорноморського флоту в Криму татари побоюються подальшого посилення впливу Москви на півострові та підігрівання проросійських настроїв.

Russland Ukraine Krim Schwarzmeerflotte

Татари побоюються глибшої русифікації Криму

Цьому, як каже голова кримськотатарського Меджелісу Мустафа Джемілев, підіграють і промосковські симпатії нинішньої влади у Києві. "Агресивні проросійські групи, шовіністи, стають союзниками держави. Кримські татари виступають опонентами обох. Саме тому ми в такому сутужному становищі. Зараз іде пропаганда проти кримських татарів. Будь-які повідомлення є перебільшеними і всі намагаються нас виставити в найгіршому світлі", - скаржиться Джемілев.

Повернувшись на батьківщину кримські татари так і не відчули сповна цю землю рідною. Тут, де на одній вулиці читають Коран, а на іншій співають про славу Андріївського прапору, майбутнє кримських татарів і через 20 років після повернення залишається туманним.

Автор: Метью Коллін, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM

Також за темою

Реклама