1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Дінь Зілінь, засновниця комітету матерів студентів, які згинули на Тяньаньмень.Фото: AP

20 років мовчання щодо Тяньаньмень

Yevgen Teyze
4 червня 2009 р.

І через 20 років після кровопролить на площі Тяньаньмень у Китаї громадська дискусія щодо студентських протестів та їхніх наслідків - відсутня. У Китайській Народній Республіці ця тема залишається табу.

https://p.dw.com/p/I3Kw

Той, хто усе ж таки пробує розслідувати ці події, наражається на стіну мовчання. Квартири тодішніх ватажків протестів і досі під поліцейським спостереженням. Втім, є люди, які впродовж двадцяти років намагаються пробити стіну мовчання.

Кладовище Ваньань на заході Пекіна. Тут, біля підніжжя гір пахне соснами та травами. Кам'яні леви охороняють вхід на територію міського цвинтаря, одного з найстаріших у китайській столиці. Це - одне з небагатьох місць в Пекіні, яке зберігає пам'ять про 1989 рік.

Щоправда, треба довго шукати, щоб знайти серед багатьох сотень могил надгробні плити, датовані 3 або 4 червня 1989 року. Наприклад, Юень Лі. На могилі - засохла троянда. На меморіальному фото – серйозний погляд молодої людини. Підпис натякає на події двадцятирічної давнини: «Йому не було і 30, коли він раптово залишив цей світ».

Найкраща позиція - не перейматися чим не треба

На відстані близько 15 кілометрів від кладовища - Пекінський університет. Студенти поспішають на велосипедах на заняття. Про трагічні обставини загибелі Юень Лі та сотень інших людей юні мешканці Пекіна мають лише приблизне уявлення, як-от 21-річний студент-хімік: «Я про це знаю небагато. У нас про це небагато пишуть, тому я лише більш-менш в курсі. Щодо причин тих протестів, ліпше запитайте когось іншого.»

24-річного студента, який вивчає економіку, питання про події на Тяньаньмень явно змушує нервуватися: «Справді, тоді сталися лихі речі. Поза сумнівом, було вчинено несправедливо. Але, мені здається, тепер слід дбати про майбутнє та не перейматися тіньовими сторонами речей.»

4 червня у Китаї досі - табу. В спілкуванні його згадують лише двома цифрами: чотири і шість. Або ж дописувачі в інтернеті з метою конспірації вживають термін "35 травня". Публіцист Лінь Цаньчжу вважає, що люди просто бояться: "Китайські мас-медіа сьогодні трохи відкритіші, ніж 20 років тому. Але є два мінних поля: 4 червня і Фалуньгун. Торкатися цих тем - те саме, що оголеними руками електропроводу. Раз - і ти мертвий. Цю тему не можна навіть просто згадувати - це абсолютне табу."

Материнський комітет продовжує боротися з замовчуванням

Неподалік від площі Тяньаньмень розташована станція метро "Му Ші Ді". На ній загинув 17-річний Цзянь Цзелянь - він, як і десятки інших, безуспішно ховався від куль солдатів за квітковими клумбами. Дінь Зілінь, якій вже 72 роки, безуспішно пробиває стіну мовчання довкола смерті свого сина. "Пам'ять не зітреш. Площу небесного миру одного разу вже полили кров'ю. Можливо, тепер вона має гарний вигляд, дірки від куль охайно заліплено, але кров не змиєш",- говорить Дінь Зілінь.

Заснована нею організація "Матері з Площі небесного миру" щороку пише до китайського уряду, просить реабілітувати жертв 1989-го.

Автори: Рут Кірхнер / Захар Бутирський
Редактор: Тетяна Бондаренко

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Російський літак, що випускає ракети по Україні, архівне фото

Україна зазнала чергової масованої ракетної атаки з боку РФ

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку