Ґернот Ерлер: Україні необхідний перехідний уряд | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.02.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Ґернот Ерлер: Україні необхідний перехідний уряд

Уповноважений уряду ФРН зі співробітництва Німеччини з Росією заявив в інтерв'ю DW, що "шокований" спалахом насильства у Києві та запропонував терміново сформувати в Україні тимчасовий уряд.

Ввечері 19 лютого у Києві оголошено перемир'я

Ввечері 19 лютого у Києві оголошено перемир'я

Уповноважений уряду ФРН зі співробітництва Німеччини з Росією, країнами Східного партнерства та Центральної Азії Ґернот Ерлер "шокований" спалахом насильства у Києві. В інтерв'ю DW він заявив, що вважає необхідним, в першу чергу, домогтись деескалації ситуації, сформувати тимчасовий уряд на перехідний період, а тільки потім проводити президентські вибори.

DW: Пане Ерлере, 18 лютого ситуація у Києві загострилась. Як ви оцінюєте те, що відбувається?

Ґернот Ерлер: Я шокований цими подіями. Адже у попередні дні намітилась розрядка напруженості. Була досягнута домовленість про припинення кримінального переслідування затриманих демонстрантів в обмін на звільнення протестувальниками зайнятих ними будівель та вулиць.

Ґернот Ерлер

Ґернот Ерлер

Ця угода крок за кроком виконувалась. І тепер мені зовсім незрозуміло, чому відбувся спалах насильства з численною кількістю постраждалих та загиблих. У такій ситуації ми повинні продовжувати наші зусилля із врегулювання кризи, і головний пріоритет при цьому - зупинити насильство в Києві, з чийого б боку воно не застосовувалось. Там, де у нас є вплив, ми зобов'язані намагатись його використати.

На початку тижня у Берліні були Віталій Кличко та Арсеній Яценюк. Обидва сподіваються на посередництво Німеччини у подоланні політичної кризи в Україні, вимагають ввести санкції проти представників влади та просять фінансової допомоги для країни. Наскільки реалістичні їхні очікування?

Тут є певна суперечність. Я не думаю, що доречно одночасно просити про посередництво та вимагати ввести санкції. Як можна бути посередником, якщо вважаєш, що одна зі сторін конфлікту уже заслужила санкції? Такому посереднику не буде довіри. Ось чому у німецьких політичних колах переважає стримане ставлення до теми санкцій, хоча можливість їх застосування не виключається.

Що стосується фінансового становища України, то ситуація й насправді драматична. Є експерти, які вважають, що тих 15 мільярдів доларів, які поетапно пообіцяла надати Росія, не вистачить. Зрозуміло, що питання, хто допоможе та на яких умовах, грає важливу політичну роль. На такому тлі Кетрин Ештон (верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки - Ред.) зрозуміла, що й ЄС повинен зробити Україні конкретну пропозицію. Опозиція перебуватиме у невигідному становищі у тому випадку, якщо рятувати Україну від майбутнього дефолту буде тільки Росія. Євросоюзу треба швидко ухвалити рішення щодо того, у якому обсязі та на яких умовах він готовий надати допомогу.

Давайте повернемось до посередницької ролі Німеччини. Як вона могла б виглядати на практиці?

Спроба посередництва - це завжди робота з обома сторонами конфлікту. У даному випадку неможливо уникнути контактів з представниками влади. Німецькі пропозиції про посередництво були, однак до цих пір контакти між різними силами відбувались без прямого посередника. Угода про припинення кримінального переслідування затриманих демонстрантів в обмін на звільнення зайнятих протестувальниками будівель була досягнута ними самими. Це ознака того, що посередництво, якщо у ньому зацікавлені обидві сторони, можливо, має сенс пропонувати, однак прогрес можливий і в результаті діалогу між обома сторонами без допомоги ззовні.

Ви виступаєте проти нових виборів в Україні найближчим часом. Чому?

Рішення проводити вибори зараз чи ні повинні ухвалювати самі українці. Проте я вважаю, що найважливіша задача зараз - це формування дієздатного уряду. Необхідно прояснити також ситуацію навколо Основного закону країни. В даний момент президент має надто широкі повноваження, у будь-який момент перехідного періоду він може відправити уряд у відставку. Такі конституційні норми пропонується змінити.

Однак конституційна реформа вимагає часу. Я натомість не впевнений, що Україна може дозволити собі таку паузу, коли вона терміново потребує допомоги ззовні. А така допомога завжди супроводжується переговорами про умови її надання, які має вести дієздатний уряд. Тому, на мою думку, найбільш логічним та розумним варіантом був би такий порядок: спочатку припинення конфронтації та застосування насильства, потім формування на основі компромісу тимчасового уряду з обмеженими задачами на перехідний період, прояснення конституційної проблематики і лише відтак - підготовка до нових виборів.

А яким, з вашої точки зору, має бути такий перехідний уряд?

В даному випадку ми не повинні втручатись. Досвід показує, що обидві сторони здатні вести переговори. Ми вважаємо, що їм потрібно серйозно спробувати сформувати такий дієздатний уряд, однак при цьому не наполягати на стовідсотковому задоволенні своїх вимог, що не дозволить досягнути компромісу.

Останнє запитання - про роль Міжнародного валютного фонду (МВФ). Можливо, більш розумно не підключати його до європейської програми фінансової допомоги Україні, оскільки МВФ висуває дуже жорсткі умови надання кредитів?

З одного боку, така пропозиція виглядає привабливо - не брати на себе клопіт з досягнення домовленостей з МВФ. Однак з іншого боку, ніхто у світі не готовий рік за роком допомагати Україні вирішувати її проблеми за допомогою нічим не підкріплених кредитів. Є сенс у процесі надання кредитів вести переговори про необхідні реформи та заходи, що відвертають постійне повторення однієї й тієї ж ситуації.

Я припускаю можливість комбінації різних варіантів допомоги ззовні. 15 мільярдів долларів з Росії - це приблизно 11 мільярдів євро. Експерти говорять, що Україні потрібно, радше, 20 мільярдів, причому не доларів, а євро, щоб уникнути дефолту. Тобто потрібна ще половина необхідної суми. Я не певен, що такі кошти ЄС може надати, як то кажуть, у робочому порядку. Думаю, що при таких сумах - порядку 9 мільярдів євро - без МВФ не обійтись. Адже у Євросоюзу є ще й інші дороговартісні проблеми.