І хочеться, й колеться: українці сміливіше купують в інтернеті | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 09.01.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

І хочеться, й колеться: українці сміливіше купують в інтернеті

Обсяги віртуальної торгівлі в українському інтернеті торік зросли щонайменше на 30 відсотків, стверджують в Асоціації учасників електронного бізнесу. Водночас споживачі віддають перевагу реальним готівковим розрахункам.

default

Киянка Аліна Мамкаєва неодноразово купувала товари в інтернеті, однак останній раз їй не пощастило. На досить популярному в Україні аукціонному сайті дівчина замовила светр, перевела на зазначений рахунок гроші, але товар так і не отримала. Адміністрація сайту ніяк не пояснила такої недбалості, щоправда, пообіцяла повернути гроші. Однак і цього не було виконано. На вимогу Аліни вислати чек із реквізитами зворотнього банківського переказу інтернет-продавець відправив їй відсканований документ, на якому неможливо було розібрати більшість знаків. «Спочатку думала, гроші зависли в банку. Але досі на мій рахунок нічого не надійшло», - скаржиться дівчина.

В Україні споживачі мало довіряють електронним платежам

Українські споживачі мало довіряють електронним платежам

Після такого випадку не дивує, що українські покупці, користуючись онлайн-торгівлею, обирають готівковий тип розрахунку. Це підтверджує і голова Асоціації учасників електронного бізнесу Павел Сідельов. Він розповів, що близько 90% покупців в Україні розраховуються з інтернет-магазином готівкою через кур’єра, оскільки мало довіряють інтернет-підприємцям та електронним платежам. «Для інтернет-магазинів так навіть зручніше – менше питань від податкової», - каже Сідельов.

Зростає інтернет-торгівля, зростає й шахрайство

Тим часом віртуальна торгівлі поступово набирає обертів і в Україні. За даними агентства з онлайн-досліджень Gemius-Ukraine, готовність купувати в інтернеті залежить від стажу користування мережею, рівня статків, географічного місцезнаходження клієнта. Так, в Україні послугами інтернет-магазинів в основному користуються кияни віком близько 25 років, які мають вищу освіту і середній та вище середнього рівень статків. Gemius-Ukraine визначило й найпопулярніші категорії товарів 2011 року: лідерами є побутова техніка, мобільні телефони та аксесуари. Окрім того, помітно зріс інтерес до одягу та взуття.

Разом із зростанням обсягів інтернет-торгівлі зростає й загроза стати жертвами інтернет-шахраїв. В зв'язку з цим Сідельов радить клієнтам онлайн-шопів уважно ставитися до розділу «контакти» на сайті: у ньому повинна міститися інформація про фізичну адресу офісу та складу, стаціонарний телефон та номер ліцензії власника.

Попри випадки інтернет-шахрайства, українські споживачі, судячи з усього, поки що не поспішають скаржитися. Принаймні, як пояснює перший віце-президент всеукраїнської федерації споживачів «Пульс» Ірина Назаревич, у книзі скарг їхньої організації мало зауваг, адресованих саме інтернет-магазинам. «На інтернет-магазини скаржилися не більш 8 відсотків ошуканих клієнтів». Вона не виключає, що це свідчить не стільки про відсутність злочинності, скільки про те, що ще все ж таки не так багато людей купують речі онлайн.

Закон Про захист прав споживачів захищає й дистанційних покупців

Закон "Про захист прав споживачів" захищає й дистанційних покупців

Не цурайтесь відстоювати свої права

Водночас Назаревич наголосила, що права дистанційних покупців досить докладно прописані у законі «Про захист прав споживачів». Там ідеться і про термін повернення продукції, і про порядок оплати, надається й перелік вимог до інформації у дистанційній угоді.

Нещодавно юридична компанія «Сai & Legard» опублікувала дослідження судових процесів між споживачами та власниками інтернет-магазинів. Виявляється, середня вартість покупки, яку оскаржує у суді український споживач, складає 3836 гривень. Найменша зафіксована ціна оскарженого продукту - 426 гривень. При цьому позивачі нарікали не лише на якість товарів, але й на рівень сервісу або невідповідність поданої на сайті інформації. У трьох з чотирьох випадків звертання до суду інтернет-покупці вимагали відшкодування моральної шкоди. І здебільшого суд задовольняв цю вимогу, от тільки зменшував суму приблизно у п’ять разів.

Для тих, кого все-таки ошукали, всеукраїнська федерація із захисту прав споживачів «Пульс» на своїй інтернет-сторінці пропонує перелік громадських мереж і правозахисних організацій, до яких можна звернутися по допомогу, консультують з питань написання заяв та претензій виробникам і продавцям, а також позовних заяв до судових органів.

Аліні Мамкаєвій, що постраждала від недбальства інтернет-магазину, віце-президент Федерації порадила звернутися до головного управління із захисту прав споживачів. «Випадок зі «зниклими» грошима складний, тут потрібен серйозний розгляд, відстеження руху грошей по банківських рахунках». А от сама дівчина тяганину з онлайн-продавцем вирішила не продовжувати. Сума незначна, та й часу не хотіла гаяти, пояснила Аліна.

Автор: Анастасія Новікова
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM

Також за темою

Реклама