Іракські біженці у Німеччині: бути чи не бути? | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 24.07.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Іракські біженці у Німеччині: бути чи не бути?

Серед шукачів політичного притулку в Німеччині перше місце посідають іракці. Від них надходить третина усіх клопотань.

default

Іракська родина у Кельні

Сьогодні у Єврокомісії йде гаряча дискусія щодо того, за яким принципом відбирати біженців. Серед її активних учасників і міністр внутрішніх справ ФРН Вольфганг Шойбле - прибічник більш суворого відсіву.

У Німеччині зареєстровано 72 тисячі іракських біженців. Більшість - курди, які рятувались від переслідувань у часи Саддама Хусейна. Останнім часом міграційні органи ставляться до біженців вельми гостинно. Якщо 2004 року задовольнялися якихсь 2 відсотки клопотань, то тепер позитивно відповідають 73 відсоткам.

Однак, наприклад, Баварія та Нижня Саксонія згодні демонструвати гуманізм лише щодо іракців християнського віросповідання. Натякаючи, що про мусульман повинні дбати мусульманські країни. У Сирії і Йорданії в спеціальних таборах перебувають понад 2 мільйони біженців.

«Якщо вони у таборі для біженців, їм прямо ніщо не загрожує. Тоді абсолютно доцільно створити програми підтримки цих таборів на європейському рівні і сподіватися на їхнє якнайшвидше повернення до Іраку», - каже міністр внутрішніх справ Нижньої Саксонії Уве Шюнеман:

Натомість, організація «Міжнародна амністія» вимагає, щоб Німеччина прийняла усіх, хто потребує захисту:

«Жінок із дітьми, які втратили чоловіка; жертв тортур; психічно травмованих біженців; але також біженців із важкими хворобами, яких не можуть вилікувати там, де вони зараз є. Є досить великий перелік критеріїв, на підставі яких має ухвалюватися рішення про притулок в Німеччині»,-твердить представниця «Міжнародної амністії» Рут Ютнер.

Правозахисні організації вимагають від Німеччини забезпечити приїзд щонайменше 25-30 тисяч біженців з Іраку. І радять брати приклад із британців, шведів та американців.