Інвестиційний клімат в Україні подобається лише ″кіпріотам″ | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.08.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Інвестиційний клімат в Україні подобається лише "кіпріотам"

Українське статистичне відомство днями відзвітувало про зростання уп’ятеро прямих іноземних інвестицій за підсумками першого півріччя. Опитані DW економісти, аналізуючи статистику, не бачать приводів для оптимізму.

default

Згідно з даними Держкомстату, у першому півріччі 2011 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено майже 2,8 мільярда доларів США прямих інвестицій, що є уп´ятеро більше, ніж за аналогічний період минулого року. З країн ЄС надійшло 82 відсотка загального обсягу, з країн СНД - 3 відсотки і ще 15 відсотків - з решти країн світу. Абсолютна більшість грошових вкладень, як і у попередні роки надійшла з Кіпру, на другому місці Німеччина, треті - Нідерланди. Натомість обсяги капіталу інвесторів із США, Польщі та Італії за цей період зменшилися. Коментуючи ці тенденції міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв зауважив, що Україна вийшла з інвестиційної кризи. Водночас експерти, які докладно ознайомилися з даними Держкомстату, оцінюють ситуацію менш оптимістично.

Країна ризику

«Приріст інвестицій за першу половину 2011 року вдвічі менший, ніж за другу половину 2010-го - тільки 5,5 відсотка. Це не прорив», - сказала в інтерв’ю Deutsche Welle заступниця директора Української асоціації інвестиційного бізнесу Ольга Трипольська. На її думку, вплив на цю статистику мали декілька факторів. «Якщо оцінювати загальну макроекономічну ситуацію, у першій половині року вона була не дуже оптимістичною і в країнах ЄС, і в США. В інвесторів було дуже багато проблем і вони обережно оцінювали ризики, пов’язані з інвестуванням. Україна поки є країною ризику. І зусилля уряду щодо реформування і зміни ситуації, зміни інвестиційного іміджу України, поки не приносять тих результатів, на які очікували», - зазначає вона.

Водночас, як зазначив у розмові з Deutsche Welle економіст Віденського інституту порівняльних економічних досліджень Василь Астров, головним досягненням останнього періоду більшість іноземних інвесторів вважають відносну політичну стабільність в Україні у порівнянні з попередніми роками. Тим не менше, каже Астров, на відміну від «помаранчевої» влади, яка за кожної нагоди підкреслювала пріоритетність залучення іноземних інвестицій, нинішній уряд такої зацікавленості так активно не афішує. Експерт пов’язує це з бажанням команди Януковича створити максимально вигідні умови для великого промислового бізнесу олігархів, наближених до влади. «Ця політика спрямована на посилення вітчизняного великого бізнесу, адже великий бізнес виграє від нинішнього курсу більше, ніж малий та середній. Тобто можна говорити про те, що йде курс на розпродаж державних активів до рук українських олігархів», - наголошує експерт.

Судовий прецедент

Finanzierung Erfolg

Економісти наголошують, що без подолання корупції та правової незахищеності, покращення інвестиційного неможливе. «Є рішення Севастопольського міського суду, який просто не визнає облігації боргом і відмовляє власникам облігацій в отриманні від емітента грошей у справі про банкрутство заводу марочних вин. Як таке рішення суду може надихати інвестора?», - запитує Ольга Трипольська.

Особливу увагу експерти звертають як на походження так і на природу капіталовкладень, адже лідером за інвестиціями в Україну залишається офшорний Кіпр, що викликає в економістів неприховану іронію. «Це, перш за все, російський та український капітал, який полишив ці країни в попередні роки, - стверджує Василь Астров. За його словами, йдеться не про державу Кіпр, а про банальну циркуляцію капіталу.

Російський вплив зростає

До модернізації ключових галузей української економіки ще далеко

До модернізації ключових галузей української економіки ще далеко

Водночас, як зазначає заступниця директора Української асоціації інвестиційного бізнесу за останній рік дещо змінилися напрямки інвестування – більше коштів вкладають у переробну промисловість, менше у будівельну галузь, яка після кризового падіння 2009-го подає перші ознаки підйому, і пов’язують це, передусім, з підготовкою до футбольного чемпіонату ЄВРО-2012. Тим часом, як зауважує Василь Астров, у фінансовому секторі – другому за обсягами прямих інвестицій - помітно посилюється вплив Росії. «В передкризові роки більшість великих українських банків були придбані західними банками – «Unicredit», «Raiffeisenbank», «Commerzbank» тощо. Зараз доволі агресивну політику проводять російські банки, прагнучи підвищити частку на ринку та витиснути західні банки, котрі проводять відносно консервативну політику», - наголошує він.

Гальмування модернізації

Що ж до металургійної чи хімічної галузей, які є рушіями української економіки, то оглядачі тут не помітили приходу серйозних інвестицій чи ж нових гравців. Астров це пов’язує з двома чинниками: страх українських олігархів перед втратою контролю над стратегічними галузями та пасивна позиція держави. Водночас аналітик нагадує, що в інвестуванні у ці галузі важливе не лише залучення капіталу. Без притоку нових технологій, менеджерських та маркетингових рішень, на думку Астрова, здійснити модернізацію української економіки буде неможливо.

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Реклама