Імміграція могла б допомогти економіці України | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.09.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Імміграція могла б допомогти економіці України

Науковці й чиновники радяться, як використати іммігрантський потенціал в Україні для розвитку економіки. Це відбувається на тлі підйому українських ультраправих, заявляють дослідники.

default

Науковці з Національного інституту стратегічних досліджень стверджують - імміграційний потік в Україну за масштабами є значно меншим еміграційного. Вони вказують на

несприятливі демографічні тенденції в Україні й природне зменшення чисельності населення. Так, на їх погляд поповнення людських ресурсів із-зовні перетворюється чи не на єдиний засіб уповільнення депопуляції. Дослідники зауважують, що враховуючи реальну загрозу уповільнення економічного розвитку внаслідок дефіциту робочої сили, потрібні заходи, спрямовані на заохочення імміграції.

У коментарі для Deutsche Welle радник президента і керівник управління з реформування соціальної сфери Адміністрації президента Анатолій Максюта висловив думку, що мігранти, які з різних причин приїжджають до України, могли би лишатись для низькокваліфікованої роботи. Його цікавить, як Україна могла б затримати, а може і мобілізувати імміграційний потенціал для зростання економіки. Голова комітету з прав людини Верховної Ради Олег Зарубінський заявляє - Україна стає ціллю для мігрантів. Галина Бочева, юристка проекту «Без кордонів», що працює з біженцями та шукачами притулку, допомагає потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті. Вона не погоджується з депутатом. За її спостереженнями, Україна рідко є країною призначення. Хіба невелика кількість від студентів-іноземців, які кілька років живуть, призвичаюються, заводять друзів, тоді можуть залишитись.

З України іноземні студенти їдуть, в Німеччині - залишаються

Директор інституту соціології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Володимир Євтух каже, у їх вищій школі навчаються близько 400 студентів з Китаю. Він звертає увагу, що китайські студенти платять за навчання більше, ніж всі інші разом. Євтух нарікає, щороку їх прибуває дедалі менше, адже в Польщі та Німеччині їм дають можливість здобути вищу освіту безкоштовно. У випадку з Німеччиною, як каже Євтух, китайські фахівці, отримавши вищу освіту, працюють на німецьких підприємствах. А от вихідці з Китаю, які навчаються в Україні, ділиться професор, хочуть повернутися на батьківщину. Доктор з наук державного управління Олена Малиновська теж радить скористатися з напрацювань європейських країн – при виробленні політики інтеграції. Як приклад вона наводить владу Гамбурга, яка оплачує студентам помешкання, якщо ті винаймають його в іммігрантських кварталах.

Правозахисниця Бочева запевняє, що в Україні маленькі іммігрантські громади навіть меншинами назвати важко. Для прикладу, афганські громади у Харкові та Одесі – не більше кількох десятків осіб. В'єтнамська громада у Харкові сформувалась ще за радянських часів, у Миколаєві і Херсоні робітники з В'єтнаму працювали на суднобудівному заводі ще у 1980-их роках, дехто з них залишився. Є, каже правозахисниця, і традиційна корейська меншина, але сьогодні корейців в Україні сприймають в новій якості. За її словами, останніми роками посилюється дискримінаційне ставлення до помітних іммігрантів з боку суспільства, держвлади, надто міліції. Як розповідають узбецькі біженці та студенти-іноземці, їм дедалі важче знайти квартиру в оренду. Через їх зовнішній вигляд, навіть якщо вони добре говорять російською, їм не хочуть здавати помешкання.

Посилюється ксенофобія

На посилення ксенофобських настроїв в Україні звертає увагу не лише професор Володимир Євтух, а й іноземні дослідники. Так Антон Шеховцов, головний редактор книжкової серії «Дослідження ультраправих» (ibidem-Verlag, Німеччина) теж спостерігає небезпечну тенденцію. Він представив у Києві роботу під назвою «Повзуче відродження українських ультраправих». Нині Україна слідує загальноєвропейській тенденції: радикальні націоналістичні партії та рухи набувають політичної популярності та підтримки в українському суспільстві – так вважають в німецькому фонді ім. Генріха Бьолля. Про те, чи підйом ВО "Свобода", які закликають боротись з мігрантами, є продуктом політтехнологій, чи справді тенденцією у суспільстві, дискутуватимуть у четвер в Ґете-Iнституті у Києві.

Малиновська переконана, щоб не було соціальної напруги та конфліктів, держава має опікуватись правовим статусом іммігрантів. Адже це – гарантії рівноправної участі у різних сферах життєдіяльності, запорука гармонійного розвитку стосунків з корінним населенням. Тим часом щодо правового статусу біженців – не все так добре. Агентство ООН у справах біженців назвало закон «Про документи, що посвідчують особу», яким похвалився депутат Зарубінський, кроком назад від європейських стандартів. Експерти ООН кажуть, що закон запроваджує дискримінаційні норми, які ставлять у скрутне становище та марґіналізують біженців в Україні. «Якщо законопроект підпише президент, то скорочення строку дії документів біженців до 6 місяців не лише створить неефективну систему, а й прямо вдарить по здатності біженців забезпечувати самих себе, посиливши їх залежність від уряду чи міжнародної допомоги» - нарікають в Агенстві ООН у справах біженців.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Леся Юрченко

 

DW.COM

Реклама