ЄС-Газпром: гра на випередження | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 13.07.2009

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

ЄС-Газпром: гра на випередження

Проект "Набукко" став ближчим до втілення в реальність. П'ять країн підписали угоду про правові рамкові умови. ЄС підтримує цей проект, аби зменшити свою енергозалежність від Росії. Але досягти цієї мети складно.

Тема енергетичною безпеки в ЄС нині є однією з найголовніших, особливо з огляду на регулярні українсько-російські «газові чвари».

Найбільшими постачальникам блакитного палива до ЄС є Росія, Алжир і Норвегія. Вони дають Європейському союзу близько 90 % газу від його потреб. У той час, як для Франції, Італії та Іспанії найважливішим постачальником є Алжир, країни Центральної та Східної Європи дуже залежать від Москви.

Пошук альтернативи

Аби не мерзнути так, як минулої зими, в разі чергового українсько-російського газового конфлікту ЄС потрібні альтернативні варіанти. Великі сподівання покладаються на можливе майбутнє постачання газу з Близького Сходу, Північної Африки та Центральної Азії.

Однак є певна проблема: всюди, де європейці намагаються знайти нові можливості, Москва вже грає на випередження.


У той час, як ЄС активно просуває проект "Набукко", Росія здобуває нових прибічників спорудження газопроводів "Південний потік" та "Північний потік".

Чітка стратегія

2006 року тогочасний російський президент Володимир Путін відвідав Алжир. Як підсумок: Росія списала Алжиру борг у 4,7 мільярди доларів і запропонувала великий контракт на постачання зброї. Так було домовлено про альянс з геологічної розвідки, видобутку і транспортування газу. Або приклад Нігерії. Африканці планували будівництво газопроводу до Європи, однак росіяни пообіцяли давати більше грошей, ніж інші країни. Схожою виглядає ситуація з Лівією, Азербайджаном, Казахстаном або Туркменістаном. «Газпром» весь час намагається обійти європейців. Йдеться про контроль над шляхами енергопостачання, про владу, а також про гроші.


Москва хоче лише збільшити газову залежність Європи, вважає Федір Лук'янов – шеф-редактор видання «Росія у глобальній політиці». За його словами, замість того, щоб вкладати мільярди у розробку власних родовищ «Газпром» скуповує чужий газ по всьому світу. Хоча лише на півострові Ямал знаходиться стільки газу, що вистачить забезпечити потреби всього світу упродовж 10 років, вважає аналітик. Однак газові поклади стоять, а інвестиції в технології видобутку надходять досить помірно. Якщо ситуація не зміниться, в Росії невдовзі закінчиться газ для експорту, припускають деякі експерти.

Тим часом потреба у забезпеченні газом в усьому світі зростає. Не лише тому, що газ є замінником нафти, а й тому, що з газу можна отримувати електроенергію більш екологічним способом, ніж з ТЕС або АЕС.



Автори: Бен'ямін Вюст/Наталя Неділько


Редактор: Євген Тейзе