Європейці не вірять у приватне пенсійне страхування | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 20.07.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Європейці не вірять у приватне пенсійне страхування

Застереження експертів про загрозу для пенсійних систем демографічного старіння ще не подіяли. Європейці стримано ставляться до додаткового приватного пенсійного страхування.

default

Сім з десяти європейців, яким залишилося десять років до пенсії, вірять: їхній заслужений відпочинок повністю профінансує держава і не відкладають гроші на старість. Серед молодих людей ця частка є ще вищою. Більше того, чверть тих, хто заощаджував на пенсію, скоротили відрахування чи навіть взагалі припинили їх робити.

Отже, мешканці ЄС більшістю не зважають на попередження експертів, що кількість працюючого населення постійно зменшується і незабаром фінансувати пенсії буде нікому. Люди ігнорують той факт, що їм варто самим подбати про приватні пенсійні рахунки. Але чому так відбувається? На думку експертів, частково винними у такій ситуації є банки, які пропонують незрозумілі схеми та формули приватного пенсійного страхування. Але є й інші причини.

Фото: Збереження накопичень ніхто не гарантує

Збереження накопичень ніхто не гарантує

Мешканці ЄС бояться втратити гроші

На думку керівництва Об’єднання європейських профспілок, приватна пенсія є нічим іншим, як заощадженням грошей у банку. Вона мало чим відрізняється від звичайного накопичувального рахунку. Це означає: ніхто не може гарантувати, що одного разу велика кількість людей раптом не захоче отримати свої гроші назад. В результаті банк збанкрутує, а решта вкладників, які заощаджували на достойну старість, залишиться жебраками. Наочним прикладом є недавня світова фінансово-економічна криза, під час якої вкладники втратили чималі суми грошей.

Спілка європейських профспілок критикує намагання політиків змусити пересічних громадян укладати угоди приватного пенсійного страхування і пропонує створювати «громадські схеми», які би мали гарантії держави і не залежали від примх фінансових ринків. Профспілки також пропонують, щоб наглядові ради таких пенсійних фондів частково складалися з робітників та пенсіонерів.

Фото: Розмежування суспільства: місце під сонцем дістанеться не всім пенсіонерам...

Розмежування суспільства: місце під сонцем дістанеться не всім пенсіонерам...

Окрім цього є й третя причина того, чому мешканці ЄС не відкривають приватні пенсійні рахунки. Для того, щоб класти на ці рахунки гроші, їх потрібно мати. А той, хто заробляє небагато й при цьому робить відрахування до державної каси, не має змоги відкладати гроші ще й на приватну пенсію.

У зв’язку з цим експерти критикують пенсійну реформу в Чехії, яку парламент ухвалив минулого тижня. Згідно з нею, близько половині всіх жителів країни доведеться самим подбати про власну пенсію. Цей крок викликав хвилю протестів. Адже тепер у країні фактично виникне велике розшарування серед пенсіонерів. Експерти застерігають, що лише той, хто добре заробляє, може собі дозволити відкладати гроші на приватний пенсійний рахунок.

Пенсіонери двох класів

У багатьох країнах ЄС профспілки застерігають: нинішні пенсійні реформи призведуть до збільшення різниці між бідними й багатими. І не тільки через запровадження приватного пенсійного страхування. Приміром, у Франції профспілки наголошують на тому, що внаслідок пенсійної реформи пересічні громадяни працюватимуть більше, але в гаманці матимуть менше. А от депутатів французького парламенту такі нововведення практично не торкнуться.

Фото: ...багато кому після виходу на пенсію загрожує бідність.

...багато кому після виходу на пенсію загрожує бідність.

Яскравим прикладом тут і є апарат керівництва Євросоюзу, яке, до речі, активно наполягає на проведенні пенсійних реформ. Водночас єврочиновники дуже добре дбають про власний гаманець.

30 червня керівники восьми держав ЄС написали листа до Єврокомісії, вимагаючи зменшити видатки, зокрема, на пенсії єврочиновникам. Витрати на пенсії колишніх працівників апарату зростають так швидко, що, за даними статистичного відомства Євросоюзу, найближчим часом вони перевищать витрати на нині активний персонал. Окрім цього, не зважаючи на те що Єврокомісія видала рекомендації усім державам ЄС збільшити вік до 65 років, самі єврочиновники все ще йдуть на заслужений відпочинок у 63.

Автор: Тетяна Карпенко
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM

Також за темою

Реклама