1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Депутат Європарламенту від Хорватії Андрей Пленковіч
Депутат Європарламенту від Хорватії Андрей ПленковічФото: EPP group in the European Parliament

Євродепутат: Шлях до примирення з Донбасом буде дуже довгим

Розмовляла Вікторія Власенко
19 вересня 2014 р.

Євродепутат від Хорватії, голова делегації комітету з парламентського співробітництва Україна-ЄС Андрей Пленковіч вважає, що міжнародна спільнота має досвід, потрібний Україні для відновлення територіальної цілісності.

https://p.dw.com/p/1DFTJ

Deutsche Welle: Пане Пленковічу, останнім часом від політиків та експертів часто лунають порівняння поточної ситуації в Україні з ситуацією у Хорватії на початку 1990-их. На Вашу думку, для цих порівнянь є підстави?

Андрей Пленковіч: Безперечно. Адже перебіг подій, які ми бачили і бачимо в Україні, є майже ідентичною копією того, що відбувалось у Хорватії в 1991 році. Це ситуація, коли країна-сусід - у випадку України це Росія, у хорватському - Сербія - штучно створює картину порушення прав своєї національної меншини, потім організовує і підтримує рух проти офіційної влади і державного устрою. І в результаті розгортає військовий конфлікт із залученням діючої армії - у нас це була сербська, а в Україні - російська - для того, щоб підтримувати спротив сепаратистського руху. І от остання фаза, через яку пройшла Хорватія і у якій зараз перебуває Україна, - пошуки вирішення конфлікту за допомогою міжнародних інституцій. Як бачимо, історія повторюється. На мою думку, досвід реінтеграції хорватських територій може бути дуже корисним для України.

Я не хочу стверджувати, що наш досвід треба повністю копіювати. Але українці мають можливість не повторювати наших помилок і взяти собі на озброєння лише найліпше. Оскільки для реінтеграції ми пішли двома шляхами, адже понад чверть території Хорватії була окупована, і це тривало з 1991 до 1995 року.

- Йдеться про Сербську Країну?

- Так, про так звану Республіку Сербська Країна. Ця частина, незважаючи на усі можливі переговори, була зрештою повернена завдяки військовим діям у 1995 році. Проте ми маємо й інший досвід - так звану Республіку Східна Славонія, яка теж була утворена на території Хорватії і чиє місто Вуковар після трагічних подій 1991-го року стало сумно відомим у світі. Тоді воно зазнало найбільших руйнувань у ході військових сутичок, внаслідок яких загинули понад тисячу людей. Ця територія була реінтегрована у 1998 році завдяки успішній місії ООН, яка називалась "Тимчасова адміністрація ООН для Східної Славонії" (UNTAES). З її допомогою ми знайшли оптимальну модель реінтеграції цього регіону, котра включала гарантії прав сербської меншини, пакет спеціальних законів, подібний до того, який ухвалила Верховна Рада України, тобто про амністію, примирення і надання особливого статусу цим територіям.

- Тобто Ви позитивно оцінюєте мирний план президента України Петра Порошенка і пакет законів щодо особливого статусу територій на Донбасі?

- Три тисячі людських життів, які Україна уже втратила через конфлікт на Донбасі, дуже велика кількість. І виходячи з нашого досвіду, можу сказати, що варто робити усе можливе, щоб запобігти новим людським смертям. Хорвати ніколи не забудуть, що у тому конфлікті загинули тисячі людей, а економіка країни зазнала втрат на 30 мільярдів доларів. Я, на жаль, детально ще не ознайомився з українськими законами, ухваленими Верховною Радою, бо їх ще немає в англійському перекладі. Але знаю, що у них йдеться про амністію, про особливості місцевого самоврядування, і це дуже гарний початок для втілення мирного плану Петра Порошенка.

- Однак ймовірність реалізації закону про особливий порядок місцевого самоврядування у Луганській і Донецькій областях дуже сумнівна з огляду на відкриті для російського війська ділянки українського кордону.

- Це справді так. Саме тому місія ОБСЄ з контролю за українсько-російським кордоном є дуже важливою. Ці ділянки території мають бути строго контрольованими.

- Чи спостерігаються сьогодні прояви сепаратизму в Хорватії?

- Жодних. Більше того, зараз через різноманітні програми хорватський уряд намагається створити сприятливі умови для повернення тих представників сербської меншини, які свого часу виїхали з Хорватії. Ми заохочуємо хорватських сербів брати участь у громадсько-політичній діяльності, представляти свої інтереси у місцевих і регіональних органах влади. Є чимало механізмів, які дають змогу національним меншинам бути повністю включеними у повноцінне політичне життя країни.

- Як вдалось Хорватії відновити довіру між людьми однієї країни, яких кривавий збройний конфлікт розбив на два табори? Як ви пробачили один одного?

- Процес так званого пост-конфліктного примирення був тривалим. Однак ми були не перші, хто пройшов цей шлях. У рамках ООН діє міжнародна комісія з питань примирення. Так, у Хорватії була застосована модель, яку свого часу ООН використала у Південній Африці. Вона враховує усі аспекти - політичний, юридичний, фактор міжлюдських стосунків. Примирення потребує тривалого часу, мужності, вміння і бажання прощати, обидві сторони повинні докласти величезних зусиль, щоб продовжувати жити поруч. І чим швидше на Донбасі встановиться мир, тим швидше ви почнете свій довгий шлях до примирення.

Довідка DW: Андрей Пленковіч, хорватський політик і дипломат, депутат Європейського парламенту (політична група "Європейська народна партія"), голова делегації комітету з парламентського співробітництва Україна-ЄС.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Наслідки ракетного обстрілу Дніпра (архівне фото)

Росіяни обстріляли ракетами Дніпро

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку