Євродепутат Ландсбергіс: Україна має час до червня | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.03.2015

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Євродепутат Ландсбергіс: Україна має час до червня

Євродепутат Габріеліус Ландсбергіс в інтерв'ю DW про російських лобістів у Європарламенті, про занепокоєння в Європі повільним ходом реформ в Україні, а також про загрозу втоми на Заході від України.

Депутат Європарламенту Габріеліус Ландсбергіс

Депутат Європарламенту Габріеліус Ландсбергіс

Габріеліус Ландсбергіс - онук колишнього спікера литовського парламенту Вітаутаса Ландсбергіса - пильно стежить за подіями в Україні та в Росії. Так, у комітеті з питань зовнішньої торгівлі Європарламенту він займався питанням надання Україні макрофінансової допомоги на суму в 1,8 млрд. євро за скороченою процедурою. Також він став автором доповіді про стан відносин між ЄС та Росією. Цей документ голосуватимуть у сесійній залі Європарламенту лише у червні. Інтерв'ю з політиком ми розпочали саме з цього питання.

Deutsche Welle: Пане Ландсбергіс, то як би ви оцінили стан відносин між Брюсселем та Москвою зараз?

Габріеліус Ландсбергіс: Думаю, коротко можна охарактеризувати наші відносини як кризові. Всі зусилля за понад 20 років з метою вибудувати стратегічне партнерство чи дуже сильний союз між ЄС та Росією повністю провалилися. Зараз дуже важливо не просто побачити це, але й назвати правильним словом: провал. Лише тоді можна розпочати думати про нову стратегію, про те, як рухатися вперед.

Але ж Росія стверджує, що не порушує міжнародне право...

Ми чуємо це весь час. Є люди й тут, в парламенті, які представляють певні партії в певних країнах, як наприклад “Національний фронт” з Франції, які кажуть те саме. Я розглядаю це як пропаганду, написану за кремлівськими посібниками. У нас є факти, і наша політика базується на фактах, а не на чутках і не на російській пропаганді.

Є навіть прямі зізнання російського президента, які він озвучив у інтерв'ю для фільму “Крим. Дорога на батьківщину”

Так. І ми тепер знаємо, що він планував це (анексію Криму. - Ред.) навіть до кривавих подій на Майдані.

Чому Путін вирішив зробити такі зізнання? Він просто дуже смілива людина, чи це - результат відсутності адекватної відповіді з боку міжнародної спільноти?

Важко чітко визначити причину. Багато речей, які Путін зробив і продовжує робити, є певною бравадою з метою продемонструвати, що Захід занадто повільний, щоб реагувати; не достатньо мобільний, щоб запровадити санкції та інші заходи, які можуть зупинити Росію.

Кремль взагалі не очікував санкцій. Тому що в 2008 році відбулася війна між Росією та Грузією, частина території Грузії була відділена, і тоді не було санкцій. Думаю, Путін був переконаний, що з Кримом вийде так само.

Ви сказали про санкції. Очевидно, що домогтися єдності країн-членів Євросоюзу дедалі складніше. Чому окремі країни ЄС виступають за відновлення “бізнесу як зазвичай” з Росією?

Причин багато. По-перше, бізнес-зв'язки між ЄС та Росією стали дуже глибокими. Є багато грошей, інвестованих обома сторонами. Навіть тут, в парламенті, кожен тиждень ми маємо групи лобістів, які ходять навколо різних депутатів і намагаються домогтися скасування санкцій. Минулого тижня я мав розмову з групою європейських бізнесменів у Росії, які просили нас лише про скасування санкцій якомога швидше. Я сказав їм, що вони звертаються за неправильною адресою. Їм варто звертатися до Кремля, щоб Кремль припинив свою незаконну діяльність в сусідніх країнах, і тоді, звісно, санкції будуть скасовані. Санкції - це лише результат того, що щось відбулося не за правилами.

Україна приєдналася до санкцій ЄС лише у січні цього року. Вас не турбує така повільність у схваленні рішень Києвом?

Є багато сигналів з Києва, які викликають стурбованість: про те, що не всі реформи розпочалися, що боротьба з корупцією просувається дуже повільно, що олігархи мають таку ж владу, як за часів Януковича. І це, звісно, турбує. Я розумію, що ситуація дуже складна. Країна перебуває в стані війни. ЄС намагається допомогти і підштовхнути реформи, суспільство розколоте: різні партії, різні інтереси, різні мови зрештою.

Що має пам'ятати український уряд? Такі країни, як Литва, Польща, Латвія, Естонія - ми будемо підтримувати вас так довго, як треба. Але інші - може й ні. Країни Західної Європи хочуть бути впевнені, що є чіткий прогрес. Якщо найбільші з них відчують втому, тоді розпочнуться чорні дні для України.

Скільки часу ще має Київ?

Складно сказати. Я лише усвідомлюю, що якщо ми можемо втрачати надію, то менш оптимістичні країни втрачають її швидше. Я не можу сказати, коли втома стане нездоланною, однак я сподіваюся, що Україна все ще має достатньо часу, аби стабілізувати ситуацію. Для мене один з крайніх термінів - червень. У тому числі через питання санкцій проти Росії, які потрібно буде продовжувати. Росія потерпає, санкції працюють, а низькі ціни на нафту не роблять ситуацію простішою.

Зараз багато дискусій, як протидіяти російській пропаганді. Чи бачите ви певний рецепт, і чи є на нього гроші?

Гроші - то одне питання. Однак я не думаю, що створення одного каналу буде ефективним в протидії російській пропаганді. По-перше, ми не можемо боротися з однією пропагандою за допомогою іншої пропаганди. Я не підтримую цю ідею. Я би в першу чергу звернув увагу на діяльність неурядових громадських організацій, таких як “Стоп, фейк!”, “Євромайдан PR”, які розбивають російську пропаганду. Це дуже гарний приклад.

Дивитись відео 04:11

Які проблеми бачить німецький бізнес в Україні?