Євродепутат Ландсбергіс: Україна має час до червня | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.03.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Євродепутат Ландсбергіс: Україна має час до червня

Євродепутат Габріеліус Ландсбергіс в інтерв'ю DW про російських лобістів у Європарламенті, про занепокоєння в Європі повільним ходом реформ в Україні, а також про загрозу втоми на Заході від України.

Депутат Європарламенту Габріеліус Ландсбергіс

Депутат Європарламенту Габріеліус Ландсбергіс

Габріеліус Ландсбергіс - онук колишнього спікера литовського парламенту Вітаутаса Ландсбергіса - пильно стежить за подіями в Україні та в Росії. Так, у комітеті з питань зовнішньої торгівлі Європарламенту він займався питанням надання Україні макрофінансової допомоги на суму в 1,8 млрд. євро за скороченою процедурою. Також він став автором доповіді про стан відносин між ЄС та Росією. Цей документ голосуватимуть у сесійній залі Європарламенту лише у червні. Інтерв'ю з політиком ми розпочали саме з цього питання.

Deutsche Welle: Пане Ландсбергіс, то як би ви оцінили стан відносин між Брюсселем та Москвою зараз?

Габріеліус Ландсбергіс: Думаю, коротко можна охарактеризувати наші відносини як кризові. Всі зусилля за понад 20 років з метою вибудувати стратегічне партнерство чи дуже сильний союз між ЄС та Росією повністю провалилися. Зараз дуже важливо не просто побачити це, але й назвати правильним словом: провал. Лише тоді можна розпочати думати про нову стратегію, про те, як рухатися вперед.

Але ж Росія стверджує, що не порушує міжнародне право...

Ми чуємо це весь час. Є люди й тут, в парламенті, які представляють певні партії в певних країнах, як наприклад “Національний фронт” з Франції, які кажуть те саме. Я розглядаю це як пропаганду, написану за кремлівськими посібниками. У нас є факти, і наша політика базується на фактах, а не на чутках і не на російській пропаганді.

Є навіть прямі зізнання російського президента, які він озвучив у інтерв'ю для фільму “Крим. Дорога на батьківщину”

Так. І ми тепер знаємо, що він планував це (анексію Криму. - Ред.) навіть до кривавих подій на Майдані.

Чому Путін вирішив зробити такі зізнання? Він просто дуже смілива людина, чи це - результат відсутності адекватної відповіді з боку міжнародної спільноти?

Важко чітко визначити причину. Багато речей, які Путін зробив і продовжує робити, є певною бравадою з метою продемонструвати, що Захід занадто повільний, щоб реагувати; не достатньо мобільний, щоб запровадити санкції та інші заходи, які можуть зупинити Росію.

Кремль взагалі не очікував санкцій. Тому що в 2008 році відбулася війна між Росією та Грузією, частина території Грузії була відділена, і тоді не було санкцій. Думаю, Путін був переконаний, що з Кримом вийде так само.

Ви сказали про санкції. Очевидно, що домогтися єдності країн-членів Євросоюзу дедалі складніше. Чому окремі країни ЄС виступають за відновлення “бізнесу як зазвичай” з Росією?

Причин багато. По-перше, бізнес-зв'язки між ЄС та Росією стали дуже глибокими. Є багато грошей, інвестованих обома сторонами. Навіть тут, в парламенті, кожен тиждень ми маємо групи лобістів, які ходять навколо різних депутатів і намагаються домогтися скасування санкцій. Минулого тижня я мав розмову з групою європейських бізнесменів у Росії, які просили нас лише про скасування санкцій якомога швидше. Я сказав їм, що вони звертаються за неправильною адресою. Їм варто звертатися до Кремля, щоб Кремль припинив свою незаконну діяльність в сусідніх країнах, і тоді, звісно, санкції будуть скасовані. Санкції - це лише результат того, що щось відбулося не за правилами.

Україна приєдналася до санкцій ЄС лише у січні цього року. Вас не турбує така повільність у схваленні рішень Києвом?

Є багато сигналів з Києва, які викликають стурбованість: про те, що не всі реформи розпочалися, що боротьба з корупцією просувається дуже повільно, що олігархи мають таку ж владу, як за часів Януковича. І це, звісно, турбує. Я розумію, що ситуація дуже складна. Країна перебуває в стані війни. ЄС намагається допомогти і підштовхнути реформи, суспільство розколоте: різні партії, різні інтереси, різні мови зрештою.

Що має пам'ятати український уряд? Такі країни, як Литва, Польща, Латвія, Естонія - ми будемо підтримувати вас так довго, як треба. Але інші - може й ні. Країни Західної Європи хочуть бути впевнені, що є чіткий прогрес. Якщо найбільші з них відчують втому, тоді розпочнуться чорні дні для України.

Скільки часу ще має Київ?

Складно сказати. Я лише усвідомлюю, що якщо ми можемо втрачати надію, то менш оптимістичні країни втрачають її швидше. Я не можу сказати, коли втома стане нездоланною, однак я сподіваюся, що Україна все ще має достатньо часу, аби стабілізувати ситуацію. Для мене один з крайніх термінів - червень. У тому числі через питання санкцій проти Росії, які потрібно буде продовжувати. Росія потерпає, санкції працюють, а низькі ціни на нафту не роблять ситуацію простішою.

Зараз багато дискусій, як протидіяти російській пропаганді. Чи бачите ви певний рецепт, і чи є на нього гроші?

Гроші - то одне питання. Однак я не думаю, що створення одного каналу буде ефективним в протидії російській пропаганді. По-перше, ми не можемо боротися з однією пропагандою за допомогою іншої пропаганди. Я не підтримую цю ідею. Я би в першу чергу звернув увагу на діяльність неурядових громадських організацій, таких як “Стоп, фейк!”, “Євромайдан PR”, які розбивають російську пропаганду. Це дуже гарний приклад.

Дивитись відео 04:11

Які проблеми бачить німецький бізнес в Україні?

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама